Касирка супермаркету в масці під час карантину в Києві
Фото:

Владислав Мусієнко/УНІАН

За офіційними даними Державної служби статистики, у липні 2020 року ціни в Україні впали на 0,6%. Подешевшали продукти, хоча тарифи на комунальні послуги навпаки почали зростати. Ми з'ясували, як держава розраховує ціни та чи можна довіряти цим даним у період карантину.
1

Що подорожчало?

Держстат стверджує, що в липні в Україні найбільше подорожчала комуналка. Зростання цін тут становило 1,2%, а відбулося воно переважно через підвищення цін на природний газ. Він за останній місяць подорожчав на 7,5%.

Попри це, у річному вимірі комунальні послуги в Україні подешевшали на 9,1%, а газ у липні коштував майже вдвічі менше, ніж рік тому. У серпні в Україні стартував новий ринок газу, який передбачає, що держава більше не буде регулювати ціну на нього для населення. Наслідком цього може стати більш стрімке зростання цін на газ та його сильніший вплив на інфляцію у наступні місяці.

Також на 1,2% у липні подорожчали послуги з транспортування, до яких Держстат включає вартість пального та мастильних матеріалів. Хоча за рік транспортні послуги навпаки подешевшали — на 3,6%. У липні пальне було на 21,5% дешевшим, ніж рік тому — на його вартості позначилося рекордне падіння цін на нафту, яке відбулося на початку карантину. Тоді на міжнародних товарних біржах нафту продавали за від’ємними цінами.

Подорожчали й розважальні послуги. Так, у липні вартість готельного номера та чеку в ресторані зросла на 1%, а за останній рік — на 5,6%. Дістатися до курортів залізницею стало дорожче на 2,4% (за останній рік вартість залізничних квитків зросла на 7%), а автобусом — на 0,1% (за рік — на 3,4%).

2

Що подешевшало?

Липень — місяць, коли активно дозрівають фрукти та овочі, а аграрії збирають перші врожаї. Через це ціни на продукти у липні традиційно падають. Цього року винятку не було — ціни на продукти знизилися на 1,4%, хоча у річному вимірі (тобто у порівнянні з липнем 2019 року) продукти подорожчали на 3,5%.

Найбільше за останній місяць подешевшали яйця (на 15,1%) та овочі (на 15%). Впали ціни й на молочну продукцію. На 0,4-1,1% знизилися ціни на свинину, цукор, рис, сметану, молоко, сало. Хоча таке здешевлення стосувалося не всіх продуктів. Зокрема, на 0,3-2,1% подорожчали фрукти, м’ясо птиці, безалкогольні напої та хліб.

Одяг у липні подешевшав на 4,2%, а взуття — на 5,6%. За останній рік ціни на одяг та взуття впали в середньому на 4,3%.

3

Якою має бути інфляція?

Інфляція — один з найважливіших показників в економіці, адже вона показує, наскільки знецінилися ваші доходи та заощадження. Уникнути інфляції майже неможливо, тому її існування вважається нормою. Оскільки у світі безперервно зростає кількість населення, зростає попит на товари та послуги, то й ціни на них теж постійно ростуть. Для розвинених країн нормою вважається інфляція на рівні 1-3%, хоча зараз там переважно спостерігається дефляція — тобто падіння цін.

Інфляцію ще називають податком, від якого не можна ухилитися, адже вона зменшує платоспроможність людей. Для урядів вона навпаки вигідна, бо збільшує номінальні показники доходів та прибутків та дозволяє виконувати (чи навіть перевиконувати) запланований бюджет. Мабуть, саме тому нещодавно міністр розвитку економіки Ігор Петрашко заявив, що інфляція в Україні має становити 8-9% проти 2,4%, як є нині.

В уряді прогнозують, що у 2020 році інфляція в Україні має зрости до 7,3%, хоча у Національному банку вважають, що вона не повинна суттєво перевищити 4-6% за рік.

Невелика інфляція вважається корисною для економіки, адже заохочує людей заощаджувати гроші, відкривати депозити у банках або інвестувати.

4

Чи точні дані Держстату в період карантинних обмежень?

Для аналізу працівники цього відомства добирають перелік товарів та послуг, частка яких у загальних витратах громадян перевищує 0,1%. Цей перелік може змінюватися — як правило, раз на 5 років — залежно від зміни попиту на ті чи інші товари чи послуги. Наразі ж у ньому 328 позицій — від кефіру та бананів до ритуальних послуг та послуг нотаріусів.

Ціни на ці товари аналізують переважно у великих містах у всіх регіонах України, моніторячи як звичайні супермаркети, так і ціни на ринках, у гіпермаркетах та торговельних центрах.

Під час карантину обстежувати ціни стало складніше, через що могла постраждати й точність індексу інфляції. Так, наприклад, у березні в Україні закрили всі продуктові ринки, з яких Держстат бере значну частину даних щодо вартості овочів та фруктів. Також перестали працювати кінотеатри та спортзали (вартість послуг яких Держстат також враховує під час розрахунку інфляції). Зупинився й громадський транспорт, залізниця, зачинилися готелі, тому неможливо було визначити, чи зросли ціни на ці послуги та на скільки.

Подібна проблема спіткала статистичні відомства у всьому світі. В Україні її розв'язали декількома способами: ціни на товари у деяких магазинах почали брати з онлайн-ресурсів: сайтів-агрегаторів чи офіційних сайтів цих магазинів. Цей метод згодився і для ресторанів, які часто розміщують меню в інтернеті. Для товарів та послуг, які взагалі зникли на період жорсткого карантину, ціни визначали двома методами: зафіксувавши останню відому ціну або ж помноживши її на індивідуальний індекс, який розраховували на підставі цін на товари та послуги, які не зникли на час карантину. Цей метод Держстат використав, зокрема, для туристичних послуг та залізничних і авіаквитків.

Під час жорсткого карантину у березні-квітні Держстат самостійно вираховував ціни на 80 з 328 товарів та послуг, на підставі яких визначають інфляцію. Їхня частка у загальному індексі інфляції становила близько 10-15%. У Національному банку вважають, що помилка у розрахунку цих цін не значно вплинула на показник інфляції — лише на 0,1-0,15 відсоткових пунктів, тому на рішення щодо облікової ставки такі неточності повпливати не могли. Після послаблення карантину Держстат повернувся до звичних методів збору даних про ціни.

Поділитись: