Авто на бабусю та конфлікт із НАБУ: що відомо про затриманого екс-слідчого ГПУ Дмитра Суса

Дмитро Сус став одним із найвідоміших слідчих Генеральної прокуратури після перемоги Революції гідності. Він прийшов на роботу в ГПУ 2014—го, а у квітні 2017—го його звільнив особисто генпрокурор Юрій Луценко.

Дмитро Сус став одним із найвідоміших слідчих Генеральної прокуратури після перемоги Революції гідності. Він прийшов на роботу в ГПУ 2014-го, а у квітні 2017-го його звільнив особисто генпрокурор Юрій Луценко.

За три роки Сус зробив кар’єру від старшого слідчого до заступника голови департаменту ГПУ – доки розслідував гучні справи проти екс-міністра охорони навколишнього середовища Миколи Злочевського та компанії Ріната Ахметова, викликав на допит екс-заступника генпрокурора Давіда Сакварелідзе.

Прославилася і бабуся слідчого, яка за час його роботи у ГПУ стала власницею елітного автомобіля Audi Q7.

Останній рік Сус майже у прямому сенсі воював за це авто з детективами НАБУ, які засумнівались у законності його придбання. Увечері 25 липня НАБУ затримало Суса за звинуваченням у зловживанні службовим становищем та декларуванні недостовірної інформації. Що відомо про колишнього слідчого ГПУ – в матеріалі Громадського.

Найвідоміший департамент ГПУ

Три роки тому Дмитро Сус перейшов на роботу в ГПУ з прокуратури Хмельницької області, працював спочатку старшим слідчим з особливо важливих справ.

Однією з найвідоміших справ, що її в той час вів Сус, стало зникнення у 2012 році Олега Семінського, генерального директора «Нафтогазвидобування», яка зараз належить мільярдеру Рінату Ахметову.

Прокуратура підозрювала, що Семінського вбито, через суд намагалася блокувати рахунки компанії. Однак у 2015-му Семінський знайшовся. За його словами, його викрали на замовлення колишнього акціонера компанії Миколи Рудьковского.

«Вони (слідчі ГПУ на чолі з Сусом – ред.) дуже сильно відпрацьовували мою справу – сьогодні зібрано 450 томів», — розповідав Семінський виданню «Бізнес-цензор».

За словами Семінського, майже відразу після того як невідомі, що три роки тримали його в неволі звільнили його, слідчі втратили інтерес до розслідування і почали використовувати справу для проведення обшуків у місцях не пов’язаних із нею.

Наприклад, у полтавській компанії «Надія» та у спорткомплексі по вулиці Курортній у Пущі-Водиці під Києвом:

«Слідчі дії стали приводом для викачування колосальних сум грошей», — каже Семінський. Розслідування цієї справи і досі триває.

Дмитро Сус Фото: Генеральна прокуратура України

Тим часом кар’єра Суса пішла вгору. Навесні 2016-го тодішній генпрокурор Віктор Шокін призначив його заступником голови департаменту з розслідувань та нагляду у кримінальних провадженнях в сфері держслужби та власності. На той час цей департамент неофіційно називали «департаментом Кононенка-Грановського», на честь впливових депутатів від президентської фракції БПП Ігоря Кононенка та Олександра Грановського, що за матеріалами численних журналістських розслідувань мали вплив на цей підрозділ ГПУ.

Самі депутати неодноразово спростовували цю інформацію.

Вже на новій посаді Сус порушив справу проти Давіда Сакварелідзе – на той момент вже колишнього заступника голови ГПУ, якого звинуватив у незаконному заволодінні коштів, виділених на реформу генеральної прокуратури.

Також Сус особисто зачитував повідомлення про підозру ще одному колишньому заступникові Віктора Шокіна – Віталієві Каську.

Паралельно зі справою Семінського Сус розслідував діяльність Миколи Злочевського — міністра екології та природніх ресурсів часів Віктора Януковича. 2014-го за його клопотанням суд заарештував майно компаній Злочевського, зокрема «Еско-північ», «Парі» та інші, звинувачення — несплата податків. Однак за два роки суд скасував це рішення, представник слідства не з’явився на судовий розгляд.

Зрештою Злочевський пішов на співпрацю зі слідством та, за словами Юрія Луценка, сплатив 180 млн грн у вигляді компенсації завданих збитків. При тому, що загальну суму збитків державі ГПУ оцінила в 1 млрд. гривень. На той час Сус вже не займався цією справою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Політик у прокуратурі: як Юрій Луценко провів рік в ГПУ

У травні минулого року ГПУ очолив Юрій Луценко. Він розформував департамент, у якому працював Сус та створив новий – з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки. У новій структурі Сус зберіг посаду заступника голови департаменту.

Втім у листопаді 2016-го його фактично понизили – перевели на посаду старшого слідчого департаменту з розслідування особливо важливих справ ГПУ. До того часу він сам став фігурантом кримінального провадження – діяльністю слідчого зацікавилось Національне антикорупційне бюро.

Акція під будівлею Генпрокуратури у Києві проти викрадення і катування співробітників НАБУ. Учасники акції вимагали від генпрокурора Юрія Луценка та президента Петра Порошенка ліквідувати департамент ГПУ із розслідування та нагляду у кримінальних провадженнях у сферах державної служби та власності – так званий департамент «Кононенка-Грановського», а також посадити слідчого Дмитра Суса (архівне фото 17 серпня 2016 року) Фото: В'ячеслав Ратинський/УНІАН

«Війна силовиків»

З весни минулого року детективи НАБУ слідкували за Дмитром Сусом, якого запідозрили у незаконному збагаченні. Приводом стало журналістське розслідування, щодо його статків. Журналісти з’ясували, зокрема, що він пересувається елітною автівкою Audi Q7, яка зареєстрована на 85-річну бабусю слідчого.

Сам Дмитро Сус в одному з коментарів у facebook повідомив, що купив авто, оскільки зарплатня йому це дозволяє: за його словами, він отримував 261 тисячу гривень на рік. Утім автівка до декларації про доходи не потрапила.

Розслідування справи проти Суса ледь не призвело до справжньої війни між співробітниками його підрозділу та детективами НАБУ. Влітку минулого року підлеглі Суса виявили, що з будівлі навпроти приміщення їхнього департаменту за ними стежать і спробували затримати «невідомих». Як з’ясувалося, це були детективи НАБУ. В результаті сталася сутичка, що викликала великий резонанс.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НАБУ проти всіх: Чому виник конфлікт між Генпрокуратурою та Антикорупційним бюро

Пізніше НАБУ звинуватило підлеглих Суса у незаконному затриманні й тортурах двох своїх співробітників. У конфлікт втрутився Юрій Луценко, повідомивши, що розслідуванням інциденту займатиметься Служба безпеки України. Однак результати розслідування і досі невідомі.

У квітні 2017-го Луценко звільнив одіозного слідчого з ГПУ. Тим часом Сус почав судитися із НАБУ, зокрема, намагався скасувати арешт сумнозвісної Audi Q7. Паралельно колишній слідчий оскаржує в суді наказ Луценка про його звільнення. Наступне засідання у цій справі заплановано на 5 вересня.

Суса затримали в аеропорту «Бориспіль» майже за рік після конфлікту з НАБУ. Проте подробиці затримання бюро наразі не повідомляє. «За фактами можливих злочинних дій затриманої особи детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у різних кримінальних провадженнях, починаючи з квітня 2016 року. Слідчі дії тривають», – йдеться в офіційному повідомленні НАБУ.

26 липня Сусу повідомили про підозру у скоєнні злочинів за статтями про заволодіння чужим майном у великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем, а також про декларування недостовірної інформації.

Сам Сус наразі ситуацію не коментував.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram