Залужний каже, що війна у «глухому куті», Зеленський заперечує. Чи є розкол між Банковою та Генштабом

Що сказав Залужний?

В обох публікаціях — інтерв’ю та колонці, опублікованих 1 листопада у The Economist, — простежується теза про те, що війна зайшла у «глухий кут», а поле бою нагадує Першу світову з окопними виснажливими боями.

«Найбільший ризик окопної війни полягає в тому, що вона може затягнутися на роки та зношувати Українську державу», — наголосив Залужний.

Та все ж таки Україна не програла війну і може змінити її перебіг, вважає генерал, але для цього потрібно зробити величезний технологічний стрибок, який він порівняв із «винайденням пороху».

«Якщо Україна хоче вирватися з цієї пастки, нам знадобляться усі ці речі: перевага в повітрі, значно вдосконалені засоби радіоелектронної та контрбатарейної боротьби, нова мінна технологія та здатність мобілізувати й тренувати більше резервів», — розповів Залужний.

Найважливіший пріоритет, за його словами, — це встановлення контролю над небом, без якого неможливі повномасштабні наземні операції та радіоелектронна боротьба, яку Залужний називає «ключем до перемоги у війні безпілотників».

Також, на думку генерала, Україні необхідно зосередитися на сучасному командуванні та управлінні, щоб вона могла ефективніше за росію ухвалювати рішення на полі бою.

Крім того, Залужний заявив, що росію неможливо зупинити, просто «знекровивши» її війська. Для москви життя її солдатів виявилося найдешевшим ресурсом, водночас Україна дорожить кожним військовим, підкреслив він.

«росія втратила щонайменше 150 тисяч загиблими. У будь-якій іншій країні такі жертви зупинили б війну», — констатував Головнокомандувач ЗСУ.

В Офісі президента стурбовані

Незабаром після того, як слова Залужного розлетілися українськими й закордонними медіа, в Офісі президента порадили військовим не висловлюватися на публіку про ситуацію на фронті.

Заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква пояснив, що, по-перше, така інформація корисна окупантам, які, на його думку, все «прочитали, занотували й зробили висновки», а по-друге, здатна викликати хвилювання серед партнерів України.

За словами Жовкви, йому вже телефонував «один з керівників кабінетів лідерів», який «у паніці запитував», чи справді Україна зайшла в «глухий кут».

«Можливо, [ця колонка] — дуже глибокий стратегічний задум, але мені, щиро кажучи, дуже дивно», — додав Жовква.

Водночас координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі зазначив, що українські лідери мають право говорити про прогрес на фронті чи його відсутність.

«Я думаю, що це підкреслює, наскільки важливо, щоб ми продовжували підтримувати Україну», — наголосив він.

Зеленський: патової ситуації немає

Але багато хто чекав реакції самого Володимира Зеленського, а не просто представників його адміністрації. Нагода запитати главу держави, що він думає про ситуацію на фронті, не забарилася.

Під час спільного брифінгу з керівницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, яка приїжджала до Києва 4 листопада, щоб обговорити шлях вступу України до Європейського Союзу, президента попросили прокоментувати колонку Залужного.

Він зазначив, що «всі люди втомлюються, незалежно від свого статусу, і в усіх є різні думки». Однак Зеленський заперечив слова Залужного про те, що ситуація на фронті зайшла у безвихідь.

«Ми були рік тому в складній, дуже складній ситуації, як зараз. Усі сказали: у патовій ситуації. Та всі забули. Кілька впевнених хитрощів, тактик, військових операцій — і ви пам’ятаєте, як було звільнено Харківщину, і ви пам’ятаєте, що було в Херсоні», — нагадав президент.

Водночас Зеленський зауважив, що домінування росії в небі «не є новиною». На думку президента, змінити ситуацію зможуть винищувачі F-16. Партнери погодилися передати Україні ці літаки, але спершу українські пілоти повинні завершити навчання на них.

«Яка альтернатива? Що, треба віддати третину нашої держави? Це ж буде лише початок. Ми ж знаємо, що таке заморожений конфлікт, ми для себе зробили висновки», — наголосив Зеленський.

Раніше міністр закордонних справ Дмитро Кулеба припускав, що F-16 можуть з’явитися в Україні вже у першій половині 2024 року.

Напруга між Зеленським і Залужним

Порада Жовкви, яку він дав військовим, прозвучала як докір на адресу Залужного, хоча заступник керівника ОП прямо й не згадав імені Головнокомандувача у своєму коментарі. Зеленський також ніби заперечив головну думку колонки Залужного. Це змусило деякі західні медіа заговорити про напругу між військовим і політичним керівництвом України.

Так, New York Times пише, що спекулятивні розмови про напруженість між Зеленським і Залужним щодо стратегії та командних призначень вирували понад рік, але раніше не виливались у публічні суперечки.

Минулого тижня трапилася ще одна подія, яка спантеличила українських і закордонних журналістів, — звільнення командувача Сил спеціальних операцій Віктора Хоренка, яке відбулося за дивних обставин.

За словами генерал-майора, який очолював Спеціальні сили з липня 2022 року, він дізнався про своє звільнення із засобів масової інформації.

«Не розумію, що сталося», — резюмував колишній командувач ССО, додавши, що Головнокомандувач ЗСУ також не знав причини звільнення.

Звільнення Хоренка здивувало американських офіцерів, які з ним працювали, зазначає NYT. Адже генерал-майор досяг низки успіхів у завдаванні ударів по кораблях та інфраструктурі російського Чорноморського флоту в тимчасово окупованому Криму та по цілях на території росії.

Хоренко додав: від Залужного він почув, що питань чи претензій до нього щодо виконання бойових завдань немає. Водночас на запитання про те, чи мав він конфлікт з Офісом президента або з кимось із командування, генерал-майор відповів: «Нехай визначені особи дадуть на це відповідь».

Пізніше з’ясувалося, що Хоренка звільнили за поданням міністра оборони Рустема Умєрова. Однак ані Хоренко, ані Залужний не знали про такий крок до публікацій у ЗМІ. Таке звільнення Хоренка підірвало авторитет Залужного.

Зеленський тим часом заявив, що Хоренко продовжить виконувати спеціальні завдання у складі Головного управління розвідки МО України. Умєров пояснив, що генерал-майор зараз потрібний «на певному напрямку», але з міркувань воєнної безпеки не став надавати подробиць.

Голова українського Центру політичних студій «Доктрина» Ярослав Божко вважає, що в ситуації, яка склалася, некоректно говорити про політичний конфлікт, оскільки, на думку політолога, стиль комунікації та рідкісні медійні ходи Залужного свідчать, що його не цікавить політика.

«Залужний у традиційному для себе аналітичному форматі виклав реальне становище на фронті, наголосивши, що нам потрібна зброя. Він також пояснив доволі обмежені успіхи України в контрнаступі тим, що ми не мали потрібного паритету по зброї. Тому цей матеріал повинен був вплинути насамперед на західних військових керманичів, які керуються аналітикою, але спричинив певну емоційну реакцію», — каже політолог.

Божко зазначає, що західна авдиторія «дещо хибно» сприйняла публікацію, тому й Офісу президента, й самому Зеленському довелося на неї реагувати, щоб заспокоїти політичних керівників Заходу та споживачів медіа. Тобто виникла управлінська проблема, а не політична, пояснює Божко.

Водночас, на думку політолога, західні медіа почали наголошувати на можливому конфлікті між політичним і військовим керівництвом України, оскільки це дозволило позагравати з тезою: «А що буде далі з Україною та її контрнаступом».

«Ця тема була популярна і до матеріалу Залужного, а він своїм авторитетом підтвердив деякі тези про важкість проведення контрнаступу», — каже голова центру «Доктрина».