Затори в центрі Києва через авто на єврономерах: за що стоять мітингарі

Центр Києва зранку 7 листопада знову став у заторах через страйк власників нерозмитнених авто на єврономерах, яких у народі прозвали «євробляхами». Головна вимога мітингарів: Рада повинна в другому читанні ухвалити закон №8487. Документ суттєво здешевив би вартість розмитнення придбаних за кордоном уживаних авто й дозволив би набути легального статусу в Україні. Та чи вартує це перекриття центру Києва й незручностей для тисяч киян?

Законопроект №8487 Рада ухвалила в першому читанні ще 13 липня. Тоді за нього проголосувало 265 депутатів. Повернулися до його розгляду лише восени: 6 листопада профільний комітет Ради схвалив проект та рекомендував парламенту проголосувати його.

Законопроект пропонує нову формулу розрахунку акцизного податку.

За основу братиметься базова ставка у:

·      50 євро для машин на бензиновому двигуні,

·      75 євро для машин на дизельному двигуні,

·      1 євро за 1 кВт місткості акумулятора для електрокарів,

·      100 євро за гібридне авто.

Для розрахунку акцизу, базову ставку потрібно буде помножити на вік автівки за мінусом 1 року й на коефіцієнт об’єму двигуна (об’єм двигуна в кубічних сантиметрах, що ділиться на 1000).

Вартість розмитнення = базова ставка × (обсяг двигуна/1000) × (вік авто –1 рік)

Для прикладу, вартість розмитнення Nissan Juke 2012 року складатиме 400 євро (50 × 1,6 × 5).

Більшість «євроблях» ввезені в Україну на умовах транзиту, тобто не можуть перебувати тут більш ніж 10 днів. Такий режим дозволяє власникам авто повністю ухилитися від сплати податків та інших зборів, проте не дозволяє транспортному засобу набути повноцінного легального статусу в Україні.

Наприклад, власники таких машин не можуть застрахуватися, тому аварії за участі «євроблях» обходяться учасникам дорожнього руху дорого — страхові компанії не покривають збитків на ремонт авта. Тому разом зі зниженням мит, планують запровадити й жорсткіші покарання для порушників.

Порушення термінів реєстрації для транзитних авто:

·      понад 20 діб — 85 тисяч гривень (замість 8,5 тисяч)

·      понад місяць — 170 тисяч гривень

За порушення режиму тимчасового користування автівкою:

·      понад 10 діб — 85 тисяч (замість 17 тисяч гривень)

·      понад місяць — 170 тисяч гривень

Водночас саме по собі користування нерозмитненим авто в Україні не є злочином. Верховний суд України ухвалив рішення на користь власника автомобіля на єврономерах, зареєстрованого в Естонії та визнав, що в користуванні цим авто в режимі «транзиту» немає правопорушення. Таким чином, суд скасував постанову митників про накладання на власника авто штрафу — 500 неоподатковуваних мінімумів (8500 гривень).

Кількість автомобілів, які заїхали в Україну в режимах «транзит» і «тимчасове ввезення», становила 9% від загального обсягу авто, що потрапили в країну у 2017 році й 13% від обсягу всіх авто, які заїхали в першій половині 2018 року. За даними Державної фіскальної служби, найбільше авто без розмитнення завозять в Україну з Польщі, Литви, Німеччини, Болгарії та Чехії.

Запровадження нової схеми розмитнення є своєрідним компромісом між державою та власниками «євроблях». Жодна зі сторін у такому разі не лишається переможцем: і власникам нерозмитнених авто таки доведеться заплатити державі декілька сотень євро, й сама держава не отримає мільйони євро від розмитнення сотень тисяч авто на єврономерах, яких, за останніми підрахунками, в Україну лише торік ввезли 965,3 тисяч.

Нагадаємо, в липні 2018-го автомобіліна європейських номерах також перекривали проїзд у центрі Києва.