Збережемо або поновимо: у Зеленського відреагували на скасування КСУ відповідальності за недостовірне декларування
В Офісі президента обіцяють забезпечити роботу системи електронного декларування та існування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування статків чиновниками та суддями. Так там відреагували на рішення Конституційного суду скасувати відповідальність за незаконне збагачення, про яке повідомили ЗМІ.
Заяву оприлюднила пресслужба ОП.
Там наголосили, що президент обов’язково використає своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити «сталу та максимально ефективну роботу системи електронного декларування та невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил».
В ОП зазначають, що своє рішення Конституційний суд ще не оприлюднив. Водночас там переконують, що українські посадовці та депутати продовжать декларувати своє майно та доходи, а антикорупційні органи матимуть необхідні повноваження для їхньої перевірки та притягнення порушників до відповідальності.
«Закон в Україні — один для всіх. Навіть для тих політичних сил і діячів, яким кортить підірвати систему електронного декларування», — йдеться у заяві.
Там кажуть, що попри протидію, відповідні інструменти в законодавстві України будуть збережені або, в крайньому разі, поновлені.
«На жаль, в Україні все ще є «бізнесмени від політики», які не можуть стерпіти, що спосіб їхнього життя, майно та доходи мають бути під контролем, а отже — чесними», — наголошують в ОП.
Що сталося?
Низка ЗМІ увечері 27 жовтня з посиланням на власні джерела повідомила, що Конституційний суд України 27 жовтня на закритому засіданні визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування статків чиновниками та суддями. «Інтерфакс-Україна» пише, що суд визнав неконституційним цілий ряд положень антикорупційного законодавства. Які саме, не уточнюють.
Рішення КСУ ухвалив за поданням депутатів з «Опозиційної платформи — За життя» та «За майбутнє». Вони вимагали визнати неконституційним положення законів, які складають так звану антикорупційну платформу. Йдеться про електронне декларування, спецконфіскацію і оновлену ст. 368-5 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
Що це за стаття про незаконне збагачення?
Стаття 366-1 ККУ передбачає відповідальність для чиновників та суддів у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації.
Відповідний закон вдруге Верховна Рада ухвалила 31 жовтня. Необхідність у повторному запровадженні такої відповідальності виникла у зв'язку з тим, що 26 лютого 2019 року Конституційний суд визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу про відповідальність за незаконне збагачення. Зі скаргою на цю статтю КК до Конституційного суду 12 грудня 2017 року звернулися 59 народних депутатів.
Тиск на антикорупційні органи
28 серпня Конституційний суд визнав неконституційним призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро. У НАБУ назвали таке рішення політично вмотивованим та наголосили, що воно ухвалене у рекордно короткі терміни невдовзі після оприлюднення «плівок ОАСК», у яких фігурував зокрема і КСУ.
Після рішення КС Ситник продовжив працювати директором НАБУ. Він заявляв, що визнання його призначення незаконним не означає припинення повноважень чи звільнення.
27 жовтня вже Окружний адмінсуд Києва, керівництво якого НАБУ підозрює у спробі захопити судову владу в Україні, дав місяць на те, щоб Артема Ситника викреслили з Єдиного державного реєстру як директора Національного антикорупційного бюро, відповідно до рішення Конституційного суду.
Мін'юст відмовився прибирати Ситника з реєстру, бо немає на це повноважень.
ОАСК також має направити декілька ухвал до ДБР, РНБО та Кабміну щодо діяльності бюро. Детальніше про них читайте тут.