«Будь-яке життя має значення» чи «Моє тіло — мій вибір»? Жінки в США відстоюють право на аборти
У штаті Алабама заборонили аборти: тамтешня жінка не зможе перервати вагітність навіть, якщо її зґвалтували або стався інцест. Виняток — реальний ризик для її здоров'я. У відповідь жінки інших штатів, зокрема й тих, де розглядають подібні законопроекти, вийшли на протести. А в соціальних мережах пишуть про право самостійно розпоряджатися власним тілом. Як американці реагують на нові закони та чи стануть вони чинними — розповідає Громадське.
Закони, що «рятують життя»
«Цей законопроект свідчить про те, що будь-яке життя має цінність, будь-яке життя має значення та заслуговує на захист», — заявив губернатор штату Джорджія Браян Кемп сьомого травня, підписуючи законопроект про заборону абортів після 5-6 тижня вагітності.
На нього миттєво відреагували американки, назвавши «дискримінаційним» та «неконституційним». Ще більше обурення викликав аналогічний закон в Алабамі: він не лише забороняє аборти у більшості випадків, а й оголошує їх кримінальним злочином. При цьому відповідальність за нього нестимуть не жінки, а лікарі, які проводитимуть операцію: їм загрожує до 99 років ув'язнення.
У штатах Арканзас, Місіссіпі, Кентуккі та Огайо цього року вже заборонили аборти після появи у плоду серцебиття. На черзі — Луїзіана та Південна Кароліна.
17 травня скандальний законопроект підписали і в Міссурі. Більшість депутатів Сенату там, як і в Алабамі та Джорджії, — республіканці.
Демократи переважно висловлюються проти закону: так міссурійська сенаторка Джилл Шуп звинуватила законодавців у «небажанні зрозуміти, що всі жіночі життя влаштовані по-різному».
Поки що заборона абортів у цих штатах фактично не працює: у деяких вона ще не встигла набути чинності, в інших її оскаржують у судах. У Північній Дакоті та Айові ці закони суди визнали неконституційними.
Однак жінки, які планують — наразі все ще легально — робити аборт, вже зіштовхуються з труднощами. Наприклад, в Міссісіпі на весь штат працює лише одна клініка, де можна перервати вагітність.
Згідно з опитуванням Morning Consult/Politico, яке проводилося в Алабамі та Джорджії після ухвалення законів, заборону абортів підтримують 33% людей, натомість 56% — проти такої ініціативи.
Серед прихильників цих законів більшість республіканців. Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявив, що «рішуче виступає за життя, втім, має три винятки — зґвалтування, інцест та необхідність захисту життя матері».
Проте перші два випадки новий закон в Алабамі не враховує. В Комітеті ООН з прав людини наголошують: аборти повинні бути щонайперше безпечними, а «як показує досвід, повна заборона на аборти не зменшує їхню кількість, а лише заганяє їх у підпілля, тим самим ставлячи під сумнів безпеку, життя й здоров’я жінок».
В ООН та правозахисній організація Human Rights Watch заявили про «дискримінаційну природу таких законопроектів».
«Я одна з чотирьох»
Про дискримінацію у контексті заборони абортів жінки заговорили у соцмережах після ухвалення закону в Джорджії. Конгресменка Александія Окасіо-Кортес однією з перших наголосила: «Чоловіки, які пишуть такі закони, нічого не тямлять про жіноче тіло».
Акторка Алісcа Мілано закликала жінок на знак протесту влаштувати «секс-бойкот». Вона ж у 2017-му ініціювала флешмоб #MeToo, а два місяці тому написала відкритого листа владі Джорджії з вимогою не ухвалювати закон про аборти.
14 травня акторка і телеведуча Бізі Філіппс оприлюднила свою реакцію в Instagram і Twitter та запустила флеш-моб під хештегом #youknowme («ви знаєте мене»), запропонувавши всім жінкам, що пережили аборт, ділитися своєю історією.
Така назва флешмобу пов’язана з тим, що згідно із статистикою Guttmacher Institute 2017 року майже кожна четверта жінка в Америці віком до 45 років хоча б раз робила аборт.
До акції долучилося чимало зірок. Наприклад, американська акторка українського походження Міла Йовович розповіла про власний досвід аборту, а також закликала чоловіків теж висловлюватися на підтримку жінок, які вимагають легалізації абортів на рівні штатів.
«Влада таких штатів, як Алабама, не дбає про здоров’я матері й дитини і готова наражати на небезпеку життя ще більшої кількості жінок. Я звертаюся до чоловіків цієї країни. Ви повинні підтримати нас і бути солідарними з нами у цих питаннях. Ми не можемо бути самотніми у боротьбі за ці права».
Співачка Rihanna, акторки Різ Візерспун, Хлоя Грейс Моретц та інші також підтримали жінок Алабами.
Співачка Леді Гага заявила: «Чому покарання для лікарів, які здійснюють такі операції, має бути більшим, аніж для ґвалтівників?».
Негативно про заборону абортів в Алабамі висловилася й екс-кандидатка у президенти США від демократів Хілларі Клінтон.
Серед знаменитостей флешмоб підтримали не лише жінки. Берні Сандерс, який планує взяти участь у наступних виборах президента від Демократичної партії, також розкритикував обмеження щодо абортів, звинувативши законодавців Алабами у прагненні «контролювати всі аспекти жіночого тіла».
У Twitter під хештегами #youknowme, #MyBodyMyChoice («моє тіло — мій вибір») та #AbortionIsNotACrime («аборт не є злочином») — тисячі дописів. Американки діляться історіями своїх абортів та висловлюють власне ставлення до рішення про їхню заборону.
«Цей закон вб’є більше людей, аніж врятує», «Коли покарання за наслідки зґвалтування більше, аніж покарання за зґвалтування — це оголошення війни жінкам», пишуть користувачки.
Дехто зазначає, що не має досвіду абортів, але все одно проти нових законів: «Я не є однією з чотирьох, однак підтримую мужніх жінок поруч зі мною».
Чимало авторок таких дописів вважають, що чоловіки не мають права вирішувати ці питання за них. Як підкреслює CNN, документ у сенаті Алабами підтримали 25 чоловіків, а підписала жінка-губернатор. Хоча жіноче населення штату складає 51%, 85% законодавців — чоловіки. У сенаті на 35 місць лише 4 жінки, і всі вони демократки.
Боротьба та її результати
Доки закони не почали діяти, правозахисники можуть оскаржити їх у Верховному суді. Звернутися туди планують зокрема представники Американського союзу громадянських свобод (ACLU). Вони вважають, що ухвалена заборона на аборти суперечать історичному рішенню Верховного суду 1973 року — саме тоді їх легалізували на федеральному рівні. Усе почалося зі справи «Роу проти Уейда», коли мешканці Техасу вдалося домогтися визнання закону про заборону абортів у цьому штаті неконституційною та врешті легально перервати вагітність.
Ініціатори обмеження права на аборт, переважно республіканці, мають власні політичні мотиви для таких рішень. Наприклад, в Алабамі 63% віруючих штату — протестанти, разом із католиками вони виступають проти штучного переривання вагітності.
Після легалізації абортів на державному рівні у 1970-х вони вдавалися до радикального протистояння, зокрема влаштовували погроми у лікарнях.
Тепер влада штату йде їм назустріч, бажаючи надійно закріпити свої позиції в штаті напередодні нових президентських виборів.
Із приходом до влади у США Дональда Трампа від республіканської партії, відомої своїм негативним ставленням до абортів, ситуація змінилася.
У 2016 році президент говорив, що «аборти не повинні бути законними», а «жінок, які їх роблять, треба карати». Також Трамп призначив до Верховного суду двох суддів: у 2017-му — Ніла Горсача, а в 2018 — Бретта Кавано. Фахівці припускають, що через них республіканці можуть упливати на перегляд справи «Роу проти Уейда».
Щоби найвищий судовий орган США повторно розглянув справу, достатньо згоди чотирьох із дев’яти суддів. І якщо це станеться, то це мотивуватиме прибічників абортів по всій Америці.