Як зникають кошти, виділені на ремонт житла для переселенців

Унаслідок війни на Донбасі та анексії Криму 1,5 мільйони громадян стали вимушеними переселенцями. Таку статистику нещодавно навело Мінсоцполітики. Також у відомстві повідомили, що переселенці отримали 1,7 мільярда гривень допомоги. Утім, як з’ясувало «Слідство.Інфо», часом допомога і не доходить до нужденних, а через злагоджені дії можновладців та ділків зникає в невідомому напрямку.

Олександр Безкостний — уродженець Авдіївки. Три роки тому з дружиною та семимісячною донькою на руках він залишив власний будинок неподалік від лінії фронту. Родина переїхала до Слов’янська. Пригадують, що знайти нове житло було непросто.

«Бігаємо то сюди, то туди. Ні прапору, ні Батьківщини. Справжні бомжі з пропискою. Проблем дуже багато. Добре, хоч волонтери допомагають. Від держави допомоги ніякої узагалі», — каже Олександр Безкосний.

Але альтернатива могла бути. Три роки тому місцева влада Слов’янська ініціювала проект «Будинок для переселенців». На його реалізацію Європейський Союз виділив 720 тисяч євро. Реконструкцію двох нежилих приміщень планували закінчити ще минулої осені, проте, не вклавшись у терміни, пообіцяли  реалізувати проект до червня 2017-го. Але знову не встигли. Нині будівельні роботи призупинені.

У чому ж проблема?

Активіст Євромайдану Олег Зонтов виконував обов’язки міського голови Слов’янська, коли місто отримало грант на житло для переселенців. Саме він запустив офіс проекту і зібрав тендерний комітет із представників громадськості.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Маю доводити державі, що моє місто окуповане» – переселенка із Золотого-5.

Невдовзі в його приймальні з’явилися представники спілки «Донбас», заснованої двома депутатами від БПП — Олегом Недавою та Артуром Герасимовим, із певними пропозиціями «допомоги»:

«Мовляв, ви не маєте великого господарчого досвіду, ми вам допоможемо, — пригадує Олег Зонтов. — Ми дамо потрібних людей, вони заведуть потрібних підрядників. Зрозуміло, що я всім відмовив. Це не була пряма пропозиція: ось вам гроші, візьміть. Це було завуальовано. Тобто заводите потрібних підрядників і всі будуть задоволені».

У 2015-му Олег Зонтов програв на виборах Вадиму Ляху —  представникові «Опозиційного блоку». Новообраний міський голова тендерний комітет «Будинку для переселенців» одразу ж розпустив.

«Ніхто з громадою не обговорював це питання зовсім. І нікому це не потрібно», — нарікає колишній учасник незалежного органу Анатолій Швед.

Зрештою тендер на реконструкцію отримала «Будівельна компанія «ЛУЧ» — забудовник із промовистою репутацією. Незавершені гуртожитки для переселенців у Краматорську, недобудова для військових у Бердичеві — усе це робота «ЛУЧа». Два роки тому  компанію заскочили на завищенні цін на ремонт у Київському національному медуніверситеті імені Богомольця.

Колишній очільник міста Олег Зонтов убачає в цьому змову між нинішнім мером та підрядником:

«Це були «брудні ігри» в пошуках підрядника, який погодився б працювати на нечистих умовах. Але через зміну умов і зниження ціни проект усе одно загальмували».

В акті виконаних робіт зазначається, що компанія «ЛУЧ» отримала 800 тисяч гривень на так звані «загальнобудівельні роботи».

Прокоментувати, що це за роботи і як вони виконані, представник місцевого технічного нагляду спочатку категорично відмовився. Але не на камеру потім зізнався, що основних робіт підрядник не проводив:

«Що потрібно було за планом, не виконували. Займалися підготовкою до робіт, другорядними роботами. Основних робіт не було. Чому — не знаю».

У столичному офісі компанії «ЛУЧ» «Слідство.Інфо» зустрічає заступник директора Андрія Воєйкова. Спочатку категорично відмовлявся відповідати на питання та показував журналістам на двері. Однак зрештою все ж визнав — реконструкція пішла зовсім не так, як обіцяли.

«Устигли б, якби робили передбачені роботи. Ми ж робили інші роботи, не передбачені проектом», — сказав він.

Так звані інші роботи «ЛУЧа» юрист Ростислав Кравець класифікує як дії в обхід законодавства.

«У цьому випадку потрібно створити та затвердити окремий кошторис. На нього теж має бути введена тендерна документація. У разі, якщо все ж таки замовник робіт без узгодження кошторисів здійснить оплату за такі роботи, посадову особу можуть притягнути до кримінальної відповідальності».

Слов’янськ. Початок апаратної наради. Питаємо в міського голови про незавершений проект «Будинку для переселенців». Вадим Лях ухиляється від прямої відповіді. Під час прес-конференції ми повторюємо запитання.

Міський голова звинувачує в затягуванні ремонтних робіт підрядника.

«У нас, на жаль, спочатку виграють тендер, а потім думають, як виконати роботи. Ми написали скаргу зі штрафними санкціями на «ЛУЧ», — каже Лях.

На останок констатує — будівельна компанія має сплатити 200 тисяч гривень штрафу за зрив термінів реконструкції. В офіційній відповіді «ЛУЧ» висуває зустрічні звинувачення.

«Будівельний майданчик передано підряднику в неналежному стані. Однак ніяких дій з боку Замовника стосовно даного питання не зроблено».

В акті виконаних робіт журналісти помітили, що частину коштів компанія «ЛУЧ» витратила на оренду будівельного обладнання. Водночас орендодавець — приватне підприємство «ФБК Завод ЛУЧ», юридична адреса якого збігається з адресою офісу компанії «ЛУЧ».

Така схема можлива лише в умовах змови підрядника та замовника, упевнений юрист Ростислав Кравець:

«Дуже часто для того, щоби компенсувати підряднику якісь витрати, не узгоджені раніше, збільшують проектно-кошторисну документацію, — пояснює він. — Заразом підстав для збільшення, якщо розібратися ретельно, ніяких немає».

Журналісти «Слідства.Інфо» звернулися за коментарем до керівника спілки «Донбас», яка ініціювала залучення європейських коштів у Слов’янськ. Натомість народний депутат Олег Недава спілкуватися з ними не захотів.

До речі, офіс депутата Недави на вулиці Гончара розташується за тією ж адресою, що й численні компанії Юрія Іванющенка —соратника екс-президента Януковича. Сам Олег Недава понад 10 років пропрацював у фірмах Іванющенка.  Однак будь-які збіги та зв’язки з екс-регіоналом і його фірмами нардеп спростовує:

«Я навіть не знаю, які ще фірми знаходяться в цій будівлі...»

На прохання мерії Слов’янська термін реалізації проекту «Будинок для переселенців» продовжили до грудня 2017-го. Ми запитали в представництві ЄС, навіщо мерії давати вже третій шанс. Речник офісу ЄС у Києві Давид Стулік відповів, що в представництві чекають реального результату.

«Наша мета — щоби об’єкти передали тим, хто на це потребує. Дійсно, за певних умов ми могли закрити ці проекти, але ми прагнемо, щоби вони послужили переселенцям, щоби наша допомога була ефективною. Тому будемо продовжувати».

Журналісти «Слідства.Інфо» направили запит до Державної аудиторської служби України з проханням перевірити належність виконання будівельних робіт у проекті «Житло для переселенців».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Як прокурори обростають нерухомістю коштом платників податків

Про ситуацію поінформували й Національне антикорупційне бюро України та управління по боротьбі з шахрайством та зловживаннями коштами з бюджету ЄС.

Наразі ж місцевою владою Слов’янська оголошені нові тендери на роботи, за які компанія «ЛУЧ» уже отримала гроші. Вочевидь крапку в цій сумній і скандальній історії ставити ще зарано.

/Вікторія Рощина, «Слідство.Інфо»

Підписуйтесь на наш канал у Telegram