Як прокурори обростають нерухомістю коштом платників податків

Просторі апартаменти в найкращих новобудовах Києва безкоштовно переходять у власність обраних прокурорів, силовиків та суддів. Щоб отримати дармові квадратні метри, держслужбовці вигадують неабиякі схеми відчуження нерухомості.

«Так будується корупційний ланцюжок по всій країні: суд-прокуратура-міська адміністрація. Мерія міста і особисто мер має дуже жорстке зчеплення з силовим блоком», — пояснює голова громадської організації «Сектор права» Ліна Клебанова.

Побиті вікна, порожні пляшки та іржава автівка — так виглядає вхід до столичного гуртожитку на вулиці Копилівській. В одній із кімнат був прописаний старший слідчий Генеральної прокуратури України Олександр Смітюх.

— Ви проживали в гуртожитку? — питаємо.

— Ну, у мене доволі багато прописок... — прокурор говорить манівцями.

— То ви проживали на Копилівський? — уточнюємо ми.

— Я не відповідатиму на це питання.

— Не проживали ви на Копилівський?

— Слухайте, ви ставите провокаційні питання!

Саме в гуртожитках, якщо вірити деклараціям, мешкають сотні співробітників прокуратури, зокрема Генеральної. Наше джерело — чинний працівник ГПУ. Співробітники відомства неохоче спілкуються з журналістами, однак, наш співрозмовник на умовах анонімності погодився розповісти про схеми розподілу житла. Він стверджує: у гуртожитках державні службовці реєструються, щоб отримати квартири від держави.

«В одній кімнаті прописуються до 40 осіб. Візьмемо гуртожиток, розрахований на 150 людей, наприклад. Офіційно там може бути зареєстровано дві з половиною тисячі. І водночас ми розуміємо, що ніхто з чинних співробітників там не живе», — каже він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Театр драми та комедії»: як через фіктивне розлучення судді ховають свої статки

Громадська активістка Ліна Клебанова два роки поспіль вивчала сірі схеми розподілу помешкань у Києві.

«Місто перерозподіляє «в темну», про це не знають ті, хто стоїть у черзі за соціальним житлом, про це не знають депутати, про це не знає ніхто, крім «прокурорських» та «суддівських», які ці квартири отримують», — каже пані Ліна.​

Працівники прокуратури отримали 140 квартир у столиці протягом останніх шести років.

«Це стовідсоткова форма корупції, кругова порука. Місто заручається підтримкою прокуратури і судів, щоб вирішувати свої проблеми, щоб вони закривали очі на деякі речі», — додає вона.

Столична новобудова розмістилася поряд із Сирецьким парком. У 2014-му році стосовно забудовника комплексу «Сирецький бояр» порушили кримінальне провадження. Наглядала за розслідуванням Генеральна прокуратура. Уже за кілька місяців ГПУ отримала 7 службових квартир у комплексі, а ще за півроку провадження закрили.

Президент корпорації, що будувала комплекс, Петро Шилюк, нібито, уперше чує про квартири, які відійшли працівникам Генеральної прокуратури.

«Якщо місту передавали, то було положення, було рішення сесії, яке ми виконували. Просто так подарунки не робимо. Не знаю, кому ті квартири передали. Це не мої функції», — пояснює пан Шилюк.

Та наше джерело в ГПУ пояснює: це розповсюджена практика. Забудовники вирішують проблеми з правоохоронцями, віддячуючи квадратними метрами.

«Це може бути недотримання будівельних норм або незаконне відведення землі. Тобто, спочатку прокуратура відкриває провадження, потім отримує житлові площі, а відтак успішно закриває справи та спускає їх на гальмах», — розповідає співробітник ГПУ.

Загальна вартість нерухомості, яку ГПУ отримала на вулиці Ризькій — не менше 15 мільйонів гривень. Це п’ять трикімнатних квартир по 100 квадратних метрів, двокімнатна — на 80 квадратів та однокімнатні апартаменти — на 50.

Генеральна прокуратура України відмовилася на запит «Слідства.інфо» надавати прізвища щасливчиків, які отримали службові помешкання на вулиці Ризькій. Утім, з відкритих джерел нам вдалося з’ясувати, хто ці люди.

Житло отримав, зокрема, начальник слідчого відділу ГПУ Андрій Кравець. Його прізвище добре відоме українським громадським активістам. Виконавча директорка Центру протидії корупції Дарина Каленюк розповідає — саме Кравець відіграв провідну роль у порятунку активів Миколи Злочевського — урядовця-утікача часів Януковича.

«Перше розслідування щодо Миколи Злочевського почали у  Великобританії. Правоохоронці виявили 23 мільйони доларів на рахунках банків, які належали Миколі Злочевському. Запідозрили, що кошти мають злочинне походження, оскільки була складна процедура перерахунку цих грошей».

Британці звернулися за допомогою до ГПУ. Утім, плідної співпраці не вийшло. Прокурор Андрій Кравець підписав довідку, що українська сторона не має претензій до Миколи Злочевського.

«Довідка використовувалася адвокатами пана Злочевського в суді, де оскаржувався арешт 23-х мільйонів доларів. Це стало однією з основних причин, чому суд скасував арешт», — додає Дарина Каленюк.

Андрій Кравець отримав службову квартиру в новобудові через півтора місяці після того, як підписав у справі Злочевського довідку від ГПУ. Уже за рік прокурор приватизував нерухомість. Наша знімальна група зателефонувала начальникові слідчого управління. Але він не знайшов для нас часу, відіславши до прес-служби.

Наше джерело з Генеральної прокуратури каже, що житло в ГПУ розподіляється в «ручному» порядку.

«У прокуратурі не існує якихось єдиних правил щодо розподілу помешкань. Кожна нова команда першочергово намагається забезпечити житлом наближених. На цьому дуже багато спекуляцій. Відданий нам — дамо житло. Маєш свою позицію, хочеш працювати за законом — не дамо».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Зоряний час»: як живеться в Україні колишньому завгоспу Януковича​

Іще один щасливий власник трикімнатних апартаментів на Ризькій — старший слідчий ГПУ Олександр Смітюх. Тривалий час Смітюх нібито поневірявся по гуртожитках.

Щоправда, у гуртожитку, де слідчий був прописаний, його не впізнають.

Два роки тому Олександр Смітюх отримав трикімнатні апартаменти у тій же новобудові на вулиці Ризькій, де 7 квартир перейшли до ГПУ. Лише одне помешкання мали отримати громадяни з позачергового списку на житло. Зазвичай, це інваліди, матері-одиначки, учасники бойових дій.

Однак, квартиру віддали співробітникові прокуратури, старшому слідчому Смітюху, який, нібито, проживав у гуртожитку. Щоправда, наша знімальна група зафіксувала його біля входу до іншої новобудови.

Квартира на майже 100 квадратних метрів, в якій мешкає слідчий, з 2014-го року належить його матері. Жінка, до слова, нині живе на Волині. Ми запитали пана Смітюха, чому він отримав квартиру від держави, якщо не мав гострої потреби.

— Слухайте, а ви знаєте, чиє це житло?

— Так, це житло вашої мами.

— Я проживаю тут, бо тут є умови для проживання, а там умов немає, бо немає ремонту, — пояснює старший слідчий ГПУ.

Цікаво, що з семи службових квартир, приватизованих співробітниками прокуратури на Ризькій, три — уже продані.

2016-го року Генеральна прокуратура оголосила масштабну перевірку. Поштовхом, начебто, стала відсутність даних в архівах щодо виділення службових квартир співробітникам.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:«Генеральський план»: Як родина впливового генерала обросла численними статками

За рік гучних викриттів громадськість так і не дочекалася, натомість усю інформацію про розподіл житла в Генеральній прокуратурі засекретили. Мовляв, таємниця слідства.

Статус «службове житло» є лише пафосним прикриттям для привласнення нерухомості, пояснює голова громадської організації Ліна Клебанова:

«За період з 2013 по 2015 рік була дуже цікава статистика, приблизна цифра отримання службового житла практично така ж, як і виведення службового житла... це те, що було перерозподілено містом і практично відразу ж виведено».

Однак, лобіювати зміни на найвищому рівні ніхто не поспішає. Адже зазвичай ті, хто мав би боротися з «марнотратством» застарілої системи, нею ж і користуються.

/Євгенія Моторевська, «Слідство.Інфо»

Підписуйтесь на наш канал в Telegram