«Зміна форми маніпуляції» або «революція зверху»: що сталося в російській політиці 15 січня

За матеріалом «Нової газети»

Найімовірніше, Володимир Путін не висуватиметься на п'ятий президентський термін після закінчення своїх повноважень у 2024 році — так багато спостерігачів тлумачать сенс фінальної частини послання президента РФ Федеральним зборам напередодні.

Те, що сталося в наступні години, виявилося ще більш несподіваним, ніж де-факто оголошена Путіним конституційна реформа. «Новая» задала експертам головні питання про те, в який бік звернула Росія:

За словами джерел «Новой газеты» в уряді, новина про відставку міністрів стала сюрпризом для всіх, включаючи великих федеральних чиновників.

А новина про те, що Медведєв стане заступником голови Ради безпеки, де буде займатися обороною та безпекою, підтверджує версію про спонтанність відставки. Такої посади раніше не існувало, і перелік майбутніх повноважень ніхто не знає. Наступний прем'єр може виявитися як технічною фігурою, який продовжить лінію уряду Медведєва, так і ключовим гравцем у подальшому трансфері влади.

Чим відомий Михайло Мішустін?

Мішустін — керівник Федеральної податкової служби, який очолює відомство з квітня 2010 року. Він був президентом групи компаній UFG («ОФГ Инвест»), «однієї з найбільших у Росії компаній у галузі управління активами, прямими інвестиціями, а також пайовими інвестиційними фондами спільно з Deutsche Bank».

На держслужбу Мішустін, якому зараз 53 роки, потрапив у 1998 році — тоді він був помічником з інформаційних систем обліку і контролю за надходженням податкових платежів керівника Державної податкової служби. Також він був заступником міністра з податків і зборів, керівником «Роснедвижимости» і Федерального агентства з управління особливими економічними зонами, де якийсь час працював під керівництвом Германа Грефа (голова російського державного «Сбербанку» — ред.).

Заслуги Мішустіна як головного податківця країни високо оцінюють у владних колах. Податкові збори в російську казну зросли за п'ять років майже в 1,5 рази — при тому, що економіка перебувала або в кризовому стані, або в стагнації.

«Якби усі російські відомства працювали так само ефективно, як ФНС, — зітхав глава комітету Держдуми з бюджету і податків Андрій Макаров на Московському фінансовому форумі у вересні минулого року.— Коли президент сказав «досить кошмарити», Мішустін цього домігся. Сьогодні у нас найкраща податкова служба світу, хоча раніше підприємці від податкової шарахалися». Комплімент підтримав і Греф. Саме Греф, за словами Мішустіна, під час їхньої спільної роботи «наситив» його інноваціями.

«Перехідний» уряд Мішустіна буде сформовано за старими правилами, тобто без обов'язкового затвердження Держдумою, і не отримає розширених повноважень, обіцяних президентом. Але чи буде Мішустін усього лише технічною фігурою, або ж залишиться в новому, посиленому кабінеті після ухвалення поправок до Конституції, передбачити поки неможливо.

«Новий прем'єр буде розпоряджатися великими грошима і проводити вельми популярну політику: роздавати грошову допомогу на дітей для бідних сімей, організовувати безкоштовні гарячі сніданки для школярів — на відміну від Медведєва, який асоціюється у населення з пенсійною реформою, — каже політолог Олексій Макаркін, — Крім того, повинні запрацювати нові нацпроекти, які створять імпульс для зростання. Я не виключаю, що Мішустін може стати політичним прем'єром з перспективою наступництва».

Що означає оголошена владою конституційна реформа?

Багато спостерігачів сприйняли пропозиції президента як «легку лібералізацію» і створення більш збалансованої системи влади. Сенс цього маневру в тому, щоб знизити ставки в апаратній боротьбі, поки не буде вирішено питання про наступного президента.

Однак, на думку експертів «Новой», насправді ідеться в кращому випадку про зміну декорацій (Росія залишається президентською республікою, хоча, можливо, вже не суперпрезидентською) а в гіршому — про революцію згори, яка тільки зміцнює владну вертикаль в країні.

«Найголовніше і значуще, що можна винести з послання — це знищення федерації: фатальне скорочення повноважень регіональних органів влади, розгром місцевого самоврядування, спотворення принципу публічної влади, поразка в правах і порушення принципу рівності громадян, — перераховує Олена Лук'янова, професорка кафедри конституційного та муніципального права Національного дослідницького університету «Вища школа економіки». — Запровадження такого органу, як Держрада, який буде управлінською вертикаллю над парламентом, знищить навіть імітацію парламентаризму. А про те, яким чином буде вирішуватися доля основного документа, нам не спромоглися навіть пояснити — лише натякнули про голосування. На практиці все це видається зміцненням унітарної президентської системи».

Чи може ця ситуація привести до конституційної кризи?

Особливо небезпечним виглядає перша пропозиція Путіна щодо зміни 15 статті 1 розділу про норми міжнародного права. Згідно з цією статтею, міжнародні договори Росії є складовою частиною її правової системи, більш того, їм віддається пріоритет у випадку розбіжностей з російським законодавством. Але президент запропонував змінити ці умови, аби вони гарантували «пріоритет Конституції Росії в нашому правовому просторі».

Прийдешня зміна Конституції може послужити обґрунтуванням для невиконання Росією своїх зобов'язань за міжнародними договорами, побоюються експерти.

Крім того, 15 стаття відноситься до основ конституційного ладу і не може бути змінена в результаті простого референдуму.

«Зараз в цьому пакеті найсильнішим (і найбільш незрозумілим) є пункт про пріоритет російського законодавства над міжнародним, — пояснює політолог Гліб Павловський.— Цей пункт у захищених розділах Конституції, які не підлягають змінам постановами Федеральних зборів. Він вимагає скликання Конституційної асамблеї. І швидше за все, цей пункт, як червоний рюкзак, включений для відволікання уваги на люті обговорення, лише для того, щоб потім його відкинути. Я не виключаю, що вони планують в якийсь момент зібрати цю асамблею, але це занадто серйозне політичне рішення, щоб її організовувати заради одного підпункту. З усіма іншими заявленими в пакеті змінами в рамках конституційної реформи можуть впоратися і Федеральні збори».

Чи вирішена проблема транзиту влади в 2024 році?

Деякі сценарії транзиту, такі як створення Союзної держави Росії і Білорусії, після описаних подій виглядають менш імовірними. Пропозиція закріпити в Конституції функції Держради, з іншого боку, може означати, що саме цю структуру очолить Володимир Путін після відходу з поста президента («казахстанський сценарій»).

В іншому питань, як і раніше, більше, ніж відповідей.

«Пакет пропозицій щодо перерозподілу влади між гілками не вирішує проблеми транзиту, — вважає Гліб Павловський. —Працювати це може тільки всередині нинішньої системи, коли дзвінками з Кремля визначається порядок Держдуми і робота уряду. Якщо ідеться про транзит влади, то мається на увазі зовсім інший режим, де не буде подібних можливостей. Те, що ми почули сьогодні — це ніяка не парламентська система, це лише зміна форми маніпуляції, яка не буде працювати без Путіна.

Це слабка і недієздатна ідея для передачі влади. Набагато розумніше було б повернутися до конституційного розподілу повноважень або створити якусь нову схему. Але ні того, ні іншого ніхто не пропонує»