Зв’язки з Сурковим, підтримка «Оплоту» та розвідка «ДНР». У чому підозрюють імовірного свідка у справі МН17 Кунавіна?
«У 2014 році я відбував покарання за економічний злочин у Миколаївській області. І, за версією слідства, в цей самий проміжок часу я нібито створив диверсійно-розвідувальну групу і головне розвідувальне управління «ДНР». А між сніданком і обідом — ще два батальйони і два міністерства», — жартує перед початком судового засідання Андрій Кунавін.
Першого вересня Шевченківський суд Києва продовжив йому арешт ще на два місяці. Слідство вважає, що він може бути одним із ключових свідків у справі МН17 — малайзійського боїнга, який збили в липні 2014 року на Донбасі. Нібито Кунавін створив та координував розвідку «ДНР», яка постачала зброю на окуповані території Луганської та Донецької областей.
Служба безпеки України затримала Кунавіна на початку липня цього року, оголосивши про арешт «позаштатного співробітника» Головного розвідувального управління РФ.
Кунавін звинувачення заперечує та додає, що навпаки — свого часу співпрацював із СБУ, але спецслужбовцям наразі не вигідно про це говорити.
Сурков, розвідка «ДНР» та «Хмурий»
36-річного уродженця Києва Андрія Кунавіна підозрюють, зокрема, у тому, що він нібито з червня 2014 року координував створення в «ДНР» «головного управління військової розвідки», а також артилерійського батальйону «Кальміус».
Слідство також запевняє, що Кунавін через зв’язки в спецслужбах та адміністрації президента РФ організував призначення заступником міністра оборони «ДНР» — начальником розвідувального управління свого знайомого, генерал-майора запасу РФ Сергія Дубинського на позивний «Хмурий».
Останній є підозрюваним у справі МН17. Докази свідчать про те, що саме Дубинський контролював транспортування зенітного комплексу «Бук» до місця запуску та допомагав його евакуювати після збиття літака. У 2019-му він заявляв, що співпрацювати зі слідством не планує і причетність до трагедії не визнає.
А Кунавін, на думку слідства, дав на Дубинського позитивні характеристики помічникові президента РФ Владиславу Суркову, керівникам ФСБ Сергію Смірнову та Олександру Бортнікову, а також Головному управлінню генерального штабу збройних сил Росії (колишнє ГРУ).
«Кунавін особисто організовував Дубинському зустрічі із зазначеними вище особами у Москві. Перед цим Дубинський за вказівкою Кунавіна розробив організаційно-штатну структуру розвідувального управління “ДНР”, підготував доповідну записку щодо розвідувально-диверсійних операцій, а також визначив обсяги фінансового та матеріально-технічного забезпечення з боку РФ», — йдеться в підозрі Кунавіну.
Слідство зазначає, що всі пропозиції були схвалені, розвідувальне управління «ДНР» було створено в липні 2014-го, а Кунавін координував його діяльність.
Водночас сам Андрій Кунавін запевняє, що в 2014 році він відбував покарання за економічний злочин і не міг створювати жодних незаконних формувань.
«Головне розвідувальне управління “ДНР” було сформовано в травні 2014 року. У цей час я відбував покарання за економічний злочин у Миколаївській області. Фізично я не міг його створити. Якщо зіставити мої телефонні розмови, які слідство наводить у справі, то теж зрозуміло, що ні до якого штатного розкладу, ні до якої координації я ніколи причетним не був. За шість із половиною років не було щодо мене жодних дій. Просто є співробітники СБУ, які не зацікавлені в тому, щоб було опубліковано інформацію, пов’язану з кришуванням вугільного бізнесу, бізнесу на окупованих територіях і не тільки», — зазначив Кунавін та наголосив, що йдеться про Сіренка Едуарда Валентиновича та ще кількох колишніх працівників СБУ.
hromadske відправило запит до СБУ з проханням уточнити, яку посаду обіймав у спецслужбі Едуард Сіренко, та прокоментувати звинувачення, але відповіді поки що не отримало.
«Так, я справді мав причетність до Служби безпеки України. Коли в 2014 році я відбував покарання, надійшла пропозиція взяти участь в АТО. СБУ мене оперативно звільнило, і було обговорення з приводу фіксованої зарплати», — сказав Кунавін.
Водночас прокурор Олександр Банник зазначив у суді, що на запит прокуратури у Службі безпеки України відповіли: Кунавін ніколи не був штатним чи позаштатним їхнім працівником.
«Ми отримали відповідь від Служби безпеки про те, що Кунавіна до будь-яких розшукових дій, негласних слідчих дій, контррозвідувальної діяльності, інших завдань органів безпеки не залучали», — пояснив Банник.
Натомість адвокат Олександр Корнага зазначив, що ця відповідь не має юридичної сили, оскільки така інформація має гриф таємності, і її треба отримувати через рішення суду, а не через запит.
«Прокурор звернувся з листом до СБУ, яка і розслідує цю справу, із запитанням: «Підкажіть, чи не був він співробітником?» І слідчий відповів: «Підкажу. Ні, не був». Це так не робиться, і під час розгляду справи по суті ці питання постануть доволі яскраво», — сказав адвокат.
«Оплот», чуже прізвище та призначення в «ДНР»
Андрій Кунавін, за даними слідства, мав кілька паспортів, а для прикриття використовував прізвище Анікєєв.
Також слідство стверджує, що Кунавін організував призначення в «ДНР» підконтрольних йому Олександра Немогая — на посаду командира артилерійського батальйону «Кальміус», Віталія Луньова — на посаду директора департаменту торгівлі міністерства торгівлі «ДНР», Леоніда Харченка — на посаду командира 2-ї роти диверсійної розвідки розвідувального управління «ДНР».
Під виглядом гуманітарної допомоги та підприємницької діяльності, стверджує слідство, Кунавін організував матеріальне-технічне забезпечення підрозділів «ДНР», зокрема батальйонів «Оплот» та «Кальміус», а також забезпечував «податки» до бюджету «ДНР», з якого фінансували військово-політичний блок.
«Кунавін організовував збройний опір співробітникам правоохоронних органів та військовослужбовцям ЗСУ, проводив інструктажі та наради з керівниками збройних формувань, організовував фінансування терористичної діяльності», — зазначає слідство.
За його версією, під таким опосередкованим керівництвом Кунавіна бойовики «ДНР» у липні-грудні 2014 року воювали проти ЗС України в Дебальцевому, Авдіївці, Іловайську, Мар`їнці, брали участь у штурмі Донецького аеропорту.
Сам Кунавін каже, що прямої причетності до незаконних збройних формувань не мав.
«До “Оплоту” я ніколи причетності не мав. До «Кальміусу» прямої причетності не мав. Є низка завдань, які ставилися з боку Служби безпеки України, які я виконував. Просто є питання, які я не можу обговорювати, тому що це держтаємниця і розкриття її — злочин. Я ніколи не був співробітником жодного з угруповань “ДНР” або “ЛНР”», — сказав Кунавін.
Справа МН17
«Розвідувальне управління здійснювало поставки зброї до окупованих територій Донецької та Луганської областей, зокрема й «Бука», яким збили боїнг рейсу МН17», — пояснює hromadske ймовірну роль Кунавіна у справі МН17прокурор Олександр Банник. І додає, що підозрюваний наразі відмовляється від надання будь-яких свідчень, тому статусу свідка не має.
У перехоплених СБУ розмовах нібито Андрій Кунавін розмовляє з Сергієм Дубинським («Хмурий») та Леонідом Харченком («Крот»). У 2014 році вони були під командуванням військової розвідки «ДНР», і наразі є обвинуваченими у справі MH17. Також Кунавін у записах говорив із представником так званого міністерства промисловості й торгівлі «ДНР» Віталієм Луньовим.
Учасники розмов згадують також прізвища директора ФСБ Олександра Бортнікова, його заступників Андрія Бурлаки та Сергія Смірнова, помічника президента РФ Владислава Суркова, керівників «ДНР» Олександра Захарченка, Олександра Бородая, начальника так званої другої служби ФСБ РФ Олексія Сєдова, міністра доходів та зборів «ДНР» Олександра Тимофєєва («Ташкент»), очільника міністерства державної безпеки «ДНР» Андрія Пінчука.
«Так, ті записи щодо Сергія Миколайовича (Дубинського — ред.) я підтверджую. Але це щоб звільнити громадян України, які й були звільнені. Також було прохання з боку Сергія Миколайовича допомогти йому з комунікацією із деякими політиками, але це не було йому надано. Безумовно, я робив низку спроб, точніше імітацію, але не було жодних результатів. Тобто у мене була мета — сконтактувати його з керівництвом Російської Федерації, тому що я сам із цими людьми не контактував. І через адвоката ми висловимо прохання, щоб пройти поліграф», — пояснив Кунавін.
За його словами, він не мав ніколи документів на прізвище Анікєєв і ніколи не спілкувався із Владиславом Сурковим та іншими представниками адміністрації президента РФ.
«Немає жодного факту, які навіть теоретично підтверджували б, що в мене були зв'язки з ФСБ. У справі МН17 мене не допитували, я нічого про неї не знаю. Ну тільки те, що в ЗМІ», — сказав Кунавін.
Адвокат Кунавіна зазначив, що в підозрі не йдеться про МН17, а сама суть обвинувачення є абсурдною:
«Попри таку гучну назву — «Справа про боїнг», у підозрі про це не йдеться. А говорити про те, що така молода особа могла організувати розвідку, коли в Росії є маса фахівців, кадрових офіцерів, а Кунавін навіть ніде не служив, не працював у відповідній структурі, це просто неможливо», — зауважив адвокат Олександр Корнага.
Він каже, що підзахисний готовий передати слідству й записи розмов з колишніми співробітниками СБУ, і проситиме їх допитати.
«Коли єдині свідки — це люди, що працювали в міліції «ДНР», терористи, яких за це ніяк не було покарано, то розраховувати на чесність слідства не доводиться. Вони свідчать, що бачили Андрія один раз упродовж 10 хвилин у 2014-му, але на допитах у липні 2020-го можуть упізнати його й за зовнішністю, й за голосом», — зазначив адвокат.
За даними слідства, до самого затримання Кунавін керував агентурною мережею (насамперед із числа криміналітету, колишніх ув’язнених), яка діє в інтересах РФ та «ДНР» у Києві та Одесі.
Сам Кунавін каже, що весь час проживав у Києві, але часто їздив у Москву нібито до друзів.
«У Москві бував доволі часто, є коло друзів, які жили в Україні, але переїхали в Росію. Утім, це не пов'язано з попередньою владою Януковича», — сказав Кунавін.
У разі доведення вини Андрію Кунавіну загрожує до 15 років позбавлення волі. Раніше суд продовжив час досудового розслідування до січня 2021 року.
На запитання про можливий обмін Кунавін відреагував негативно: «Звісно, ні. Я краще сидітиму тут, ніж буду на волі там».