Місце падіння і уламки збитого літака Boeing 777 рейсу МН17 на Донбасі, 17 липня 2014 року
Фото:

EPA/ALYONA ZYKINA

17 липня 2014 року Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines рейсу Амстердам — Куала-Лумпур збили на Донбасі. Усі 298 пасажирів та членів екіпажу загинули. Менш ніж за місяць після цього сформували Об`єднану слідчу групу (JIT) — і представники органів кримінального розшуку Нідерландів, Малайзії, Австралії, Бельгії та України розпочали розслідування.

До початку судового процесу в Нідерландах у березні 2020-го слідство з’ясувало, чим і звідки збили Boeing, звідки привезли знаряддя, та визначило підозрюваних. Росія відкидає причетність до трагедії. hromadske розповідає, що на сьогодні відомо про цю катастрофу і на якому етапі слідство.

***

Версії остаточні й альтернативні

Навесні 2018-го Об’єднана слідча група оголосила, що малайзійський Boeing 777 над Донбасом збили з ракетної установки «Бук». Вона належала курській 53-й зенітно-ракетній бригаді Збройних сил РФ і приїхала на Донбас саме з території Росії. На судових слуханнях слідчі пояснювали, як збирали докази на користь основної версії. З того, що відомо на сьогодні, найімовірніше, усе сталося так:

Як транспортували «Бук»

Шлях «Бука» на Донбас починається ще 23 червня. Тоді конвой із 45 автівок, включно з 6 комплексами «Бук» на тягачах, залишив територію 53-ї зенітно-ракетної бригади під Курськом. Прямував до Міллерово, у бік військового аеродрому неподалік від кордону з Україною, а саме території «ДНР», обхідними дорогами: радари та фото агентства Reuters фіксують колону біля населених пунктів Старий Оскол, Олексіївка та Розсош — лише потім колона повертає на трасу М-4 (автомобільна дорога федерального значення сполученням Москва — Воронеж — Ростов-на-Дону — Краснодар — Новоросійськ). До Міллерово прибуває 25 червня.

За три тижні, в ніч на 17 липня, «Бук» потрапляє до Донецька. За кілька годин його бачать уже біля Єнакієвого на іншому тралі — вантажівці донецької компанії ОАО «Строймеханизация» марки Volvo. Супровід теж оновився: тепер це чорний Volkswagen та УАЗ. Близько 11-ї ранку за російським часом (10-та за Києвом) конвой вирушає у напрямку Тореза. У Сніжному «Бук» вивантажують та тягнуть у поле за кілька кілометрів від селища Первомайського. За декілька годин, о 13:30 за київським часом (14:31 за Москвою) малайзійський Боїнг злітає з термінала «Н» аеропорту «Схіпгол» неподалік Амстердаму. На борту 283 пасажири й 15 членів екіпажу.

Рятувальник на місці катастрофи літака Boeing 777 рейсу МН17 на Донбасі, 18 липня 2014 року
Фото:

EPA-EFE/ANASTASIA VLASOVA

Як сталося збиття

За двадцять хвилин до падіння МН17 на 37 кілометрів відхиляється від курсу через погані погодні умови та летить на висоті 10 050 м — мінімально допустимій над Донбасом. За хвилину літак залишає повітряний простір України — український диспетчер передає рейс під російський контроль.

О 16:20 за Москвою у Боїнг поцілила ракета з «Бука». Одразу ж найбільше постраждала кабіна пілотів: через вибухову хвилю вона та частина салону бізнес-класу відірвалися. Залишки пролетіли ще 8,5 кілометрів, після чого тріснула задня частина фюзеляжу та відпав хвіст літака. Усе це сталося менш, ніж за дві хвилини. Уламки літака та рештки тіл загиблих розлетілися у радіусі понад 15 кв. км від місця катастрофи.

Рятувальників та представників місії ОБСЄ пустили до місця катастрофи лише на третій день після авіатрощі. На той момент «Бук» з-під Сніжного встигли через Красний Луч, Дебальцеве та Луганськ повернути до Росії.

Чи точно був «Бук»?

Слідство вважає що Боїнг збили саме з «Бука». Як дослідили експерти нідерландського криміналістичного інституту, на уламках літака було багато дірок зі рваними краями та схожих на «кратери». Метал подекуди був увігнутий всередину, а подекуди назовні. Такі ж ушкодження експерти отримали під час випробувань на полігоні, які провели в Україні та Фінляндії, коли алюмінієві конструкції підривали ракетами «Бук».

Ще один збіг: в уламках літака та тілах членів екіпажу Boeing виявили такі ж металеві елементи, які зустрічаються у боєголовці «Бук» типу 9N314M. Крім того, саме із зовнішньої сторони кабіни помітна сажа від вибуху ракети, тоді як всередині її не було взагалі. Та і звук вибуху, який зафіксували бортові самописці й три мікрофони у кабіні пілотів, на думку слідства, говорить про те, що він був спричинений саме зовнішнім впливом.

Під час слідства вдалося також довести, що «Бук» приїхав з Росії, хоча російська сторона закидала, що ракета, випущена з нього, була на балансі українського ВПК. Вдалося з’ясувати серійний номер двигуна ракети — 8869032: такі виробляли на збройному заводі у Долгопрудному, що в Підмосков’ї у 1986-му. Локацію, звідки випустили ракету, — Сніжне — визначили чергові розрахунки нідерландських та бельгійських експертів. Отже, припущення російського концерну «Алмаз-Антей», який виготовляє «Буки» про те, що насправді ракету запускали з підконтрольного Україні Зарощенського, теж вдалося спростувати.

На момент катастрофи неподалік від Boeing було ще два літаки — звідси й версія Росії про те, що, ймовірно, МН17 збили українські військові з повітря. Але, по-перше, навіть російські радари в Усть-Донецьку показали, що літаки були пасажирськими. А, по-друге, український СУ-25 не міг би переносити ракети Р-33, Р-37 та Р-40 — єдині, наявність яких можна припустити відповідно до характеру ушкоджень.

Слідчі Об'єднаної слідчої групи (JIT) під час брифінгу представили уламки ракети, випущеної з комплексу «Бук», Буннік, Нідерланди, 24 травня 2018 року
Фото:

EPA-EFE/ROBIN VAN LONKHUIJSEN

***

Підозрювані й причетні

***

Кого зараз судять

У справі наразі четверо обвинувачених, яких JIT назвала ще у червні 2019-го. Це троє росіян та українець. Щоби хоч якось зв’язатися з обвинуваченими, представники правосуддя надсилали їм повідомлення в усі можливі месенджери, але в більшості випадків це не дало жодного ефекту. До речі, для нідерландського суду це нормальна практика — повідомлення обвинувачених у такий спосіб вважається достатнім.

Найвідоміший фігурант — Ігор Гіркін-Стрєлков, колишній «міністр оборони так званої “ДНР”», який безпосередньо контактував із керівництвом Росії. Більшість бойовиків, які мають відношення до збиття «Боїнга», були його підлеглими. У травні 2020-го Гіркін прокоментував причетність до збиття рейсу МН17 в інтерв’ю українському журналісту Дмитру Гордону, яке нідерландський суд долучив до матеріалів справи. Він заявив, що падіння літака було важким ударом для нього, однак певен, «ополчення Боїнг не збивало».

Як і Гіркін, інший підозрюваний, Сергій Дубинський («Хмурий») — генерал-майор російської армії. Він очолював розвідку бойовиків. Докази вказують на те, що саме Дубинський контролював транспортування «Бука» до місця запуску та брав участь у його евакуації після збиття літака. У 2019-му Дубинський заявляв, що співпрацювати зі слідством не планує і причетність до трагедії не визнає.

Третій — Олег Пулатов («Гюрза» або «Халіф»), підлеглий Дубинського. Він, ймовірно, охороняв «Бук» на місці запуску. Лише Пулатов представлений на суді у Нідерландах двома нідерландськими адвокатами. Це — Сабіне тен Дусхатте та Баудевейн ван Ейк.

Адвокати одного з чотирьох підозрюваних, росіянина Олега Пулатова, Сабина тен Дуссхате (ліворуч) та Баудевейн ван Эйк під час судового засідання у справі MH17 в судовому комплексі Схіпхол, Нідерланди, 8 червня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/ROBIN VAN LONKHUIJSEN

Вони кажуть, їм важко комунікувати з підзахисним — телефоном це вдається вкрай рідко. Втім, прокурори говорять, що на одному з інтернет-форумів Пулатов жартує про судовий процес, а отже, вірогідно, слідкує за ним, але вирішив не спілкуватися з адвокатами.

На початку червня Дусхатте повідомляла, що Пулатов ознайомився лише з 200 сторінками з понад 36 тисяч, з яких складається справа — лише ці встигли перекласти російською. Правда, на той момент адвокати теж просили про додатковий час, бо не встигли прочитати усе. А за місяць вони попросили суд розглянути альтернативні версії збиття «Боїнга». Прохання задовольнили.

Інтереси Пулатова захищає ще одна людина — російська юристка Олена Кутьїна, однак вона не має права діяти від імені Пулатова — лише надавати нідерландським колегам інформацію для захисту підсудного.

Четвертий обвинувачений — українець Леонід Харченко («Крот»), підлеглий Дубінського, який разом з Пулатовим міг супроводжувати «Бук» до Сніжного. Нині він на території «ДНР» — дізналась Російська служба BBC. Його арештувала в Донецьку «влада ”ДНР”» за два дні після початку суду в справі MH17 в Нідерландах. Арешт пов'язаний з іншою справою. 8 травня його продовжили ще на два місяці. Харченка ще в липні 2015 року оголосили в розшук в Україні, заочно звинувативши у створенні терористичної групи.

Об'єднана слідча група (JIT) назвала імена чотирьох підозрюваних у катастрофі рейсу МН17, прокуратура Нідерландів висунула їм обвинувачення та оголосила в міжнародний розшук, Ньювегейн, Нідерланди, 19 червня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/ROBIN VAN LONKHUIJSEN

Інші причетні

Найімовірніше в ДНР зараз перебуває ще один фігурант справи про збиття Боїнга. У червні 2019-го українські спецслужби вивезли з непідконтрольної частини Донеччини зенітника «ДНР» Володимира Цемаха, який на одному з відео, ймовірно, каже, що «ховав Бук». У вересні влада України передала його Росії у межах обміну полонених. У вересні 2019-го слідство змінило статус Цемаха зі свідка на підозрюваного (а втім, у судовому процесі, який стартує в Нідерландах, він поки не проходить як обвинувачений). Нідерланди надсилали Росії запити щодо екстрадиції Цемаха, але Москва відмовила, й Цемах повернувся на непідконтрольну частину Донеччини. Потім спробував подати на Україну та Нідерланди до Європейського суду з прав людини — однак його запит відхилили.

Фігурант у справі збитого MH17, зенітник так званої «ДНР» Володимир Цемах у залі суду в Києві, 5 вересня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/VOLODYMYR GONTAR

7 липня Служба безпеки України повідомила про затримання в Києві громадянина України К. — нібито, одного з колишніх «кураторів» керівників «ДНР» та позаштатного співробітника ГРУ Збройних сил Росії, причетного до збиття рейсу MH17. Затриманий брав участь у створенні «Розвідувального управління ДНР» та інших його підрозділів. В опублікованих СБУ перехоплених телефонних розмовах затриманого чути, як він спілкується з Дубинським та Харченком.

Розслідувачі Bellingcat розповідають більше подробиць: ім’я затриманого Андрій Кунавін. У нього кримінальне минуле, зв’язки з кримінальним світом і з російською політичною елітою. Свідчень він не дає, кажуть в Офісі Генпрокурора. Кунавіну інкримінують створення терористичної організації і вже обрали запобіжний захід. Він буде під вартою щонайменше 60 днів без можливості внесення застави.

***

Росія відкидає звинувачення

***

Ще докази причетності Росії

14 листопада Об’єднана слідча група оприлюднила нові записи телефонних розмов «керівників “ДНР”». Висновок слідчих: вплив Росії на «ДНР» «вийшов за межі військової підтримки, а відносини між російськими посадовцями та ватажками бойовиків «ДНР» видаються тіснішими».

В JIT наголошують про вплив РФ на адміністративні, фінансові та військові питання в «ДНР». Керівництво самопроголошеної республіки чи не щодня зідзвонювалося із посадовцями Росії. Ось, наприклад, уривок з розмови ватажка бойовиків «ДНР» Олександра Бородая та Владислава Суркова — помічника президента Росії Володимира Путіна.

Такі тісні зв’язки, зазначає JIT, свідчать і про ймовірну участь російського керівництва в розгортанні російських військових комплексів «Бук» на території «ДНР».

Пізніше, у квітні 2020-го група розслідувачів Bellingcat з’ясувала, кого у цих оприлюднених свідченнях JIT мала на увазі під іменем «Володимир Іванович». Йшлося про заступника керівника Прикордонної служби ФСБ, генерал-полковника Андрія Бурлаку. Він відповідав за переміщення через кордон важких озброєнь — зокрема зенітного ракетного комплексу «Бук», з якого збили літак.

Росія незадоволена нідерландським слідством

Москва заперечує причетність до катастрофи МН17 і не сприймає доказів та заяв, які публікує Об’єднана слідча група. У генеральній прокуратурі РФ пояснили, що не видадуть обвинувачених у справі росіян. Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова у квітні цього року заявила: «Для здійснення правосуддя важливо, щоби процес носив відкритий характер та відбувався у межах правових норм, щоб судові слухання повною мірою враховували аргументи обох сторін, а не лише обвинувачення».

Уряд Нідерландів 10 липня повідомив, що подає проти Росії позов до Європейського суду з прав людини через її причетність до збиття літака. Йдеться про порушення Росією трьох статей Європейської конвенції з прав людини. Посол України в Нідерландах Всеволод Ченцов згодом повідомив, що Нідерланди розглядають можливість залучення інших держав до позову проти Росії, зокрема України.

«Поведінка РФ ображає моїх клієнтів і будь-яку мислячу людину, зацікавлену в учиненні правосуддя. Приєднання Нідерландів до позовів посилює тиск, який чинили сім’ї майже від першого дня», — заявив американський адвокат Джеррі Скіннер, який представляє інтереси родичів жертв авіакатастрофи у Європейському суді з прав людини.

Наступний етап суду в Нідерландах відбудеться з 31 серпня до 13 листопада 2020-го. Поки, наостанок радимо переглянути наші розмови з тими, хто втратив у катастрофі МН17 близьких.

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Поділитись: