«З'їздив купив кров і пішов убивати Бабченка»: слідство та фігуранти справи розповідають свої версії подій

Версія слідства

29 травня 2018 року «вбили» журналіста Аркадія Бабченка. Наступного дня СБУ заявила про те, що чоловік живий, а його смерть нібито була спецоперацією. Слідство затримало підозрюваного організатора злочину Бориса Германа — українського бізнесмена, власника зброярного заводу «Шмайсер».

Згодом він пішов на угоду зі слідством і обіцяв показати схованки зброї, які були нібито придбані за російські гроші. Германа визнали винним у підготовці теракту та засудили на 4,5 роки, а згодом звільнили через стан здоров’я.

Також слідство назвало підозрюваного замовника злочину — В’ячеслава Пивоварника. Він нібито від листопада 2017 року був у Росії і, «діючи під контролем і за завданням спецслужб цієї країни», передавав Борису Герману інформацію та гроші, необхідні для організації злочину, координував і контролював хід його підготовки. Зараз Пивоварник у розшуку, обвинувальний акт щодо нього у листопаді 2018 року відправили до суду.

Версія «Аристарха», так званого кілера під прикриттям

Олексій Цимбалюк «Аристарх» — волонтер, учасник війни на Донбасі. Він пригадує, як навесні 2018 року Борис Герман нібито замовив йому вбивство Бабченка.

«Дуже гарно пам’ятаю цей день. Я прогулювався на Позняках, вибирав кросівки. І тут на WhatsApp прийшло повідомлення з фоточкою Бабченка від Бориса Львовича Германа з підписом, що “буде зустріч з пророком”. Чесно кажучи, я ніколи не знав, хто такий Бабченко. Але одразу заліз у фейсбук. А він тоді про Україну писав майже нічого, в основному про Росію — мочив Путіна, путінський режим на всю катушку, російських лібералів тощо. Для мене стало зрозуміло, що тільки “русня” може замовляти цю людину. Тому під час першої зустрічі з Германом, коли він до мене приїхав, я вже це все писав на телефон. Він сказав подумати, скільки це буде коштувати і чи це взагалі цікаво мені».

За словами «Аристарха», з Германом він був знайомий з осені 2014 року, та почав слідкувати за ним після пропозиції нібито зустрітися з ФСБ: «Я в нього купував декілька травматів перероблених. Ну от влітку 2015-го (після чого я вже з нього не злазив, а старався бути другом і завжди поряд) він мені запропонував зустрітися на нейтральній території десь в теплих краях з представниками ФСБ. Зважаючи на те, що в мене не було на той час контактів у спецслужбах, кому можна було б вірити і розуміти, що не зіллють, я тоді це перевів на прикол. Але вже тоді для мене було зрозуміло, що чувак працює на «русских» і, якщо була така пропозиція, то будуть і інші. Тому я відверто від нього не відлипав».

Цимбалюк пояснює, що у той же час одного з його знайомих перевели з центрального управління Департаменту захисту національної державності СБУ в Київ, і він відправив йому запис розмови першої зустрічі з Германом після замовлення Бабченка. «Мені дзвонять і кажуть, що найвищі люди у службі в курсі, вимагають тебе назад, кажуть, хоч вертольотом вертайте. Я питаю: “Так шо, за мною вертольот летить?”, а він каже: “Ні, їду я на “Ланосі” з пробитим колесом”», — пригадує Цимбалюк. За його словами вже разом з СБУ вони узгодили суму за Бабченка — 30 тисяч доларів, адже офіцер СБУ в РФ коштував 50, каже Арістарх, тож журналіст, на думку СБУ не міг коштувати дорожче.

За словами Цимбалюка, зустрічалися вони з Германом не часто, а нервувати він почав, коли перша дата «вбивства» зірвалась. «А перенесли чому? Не договорилися з поліцією. А так, як тоді була Ліга Чемпіонів і поліцейські були там задіяні для охорони порядку, вживалися посилені заходи безпеки, тому було трохи небезпечно, можна було провалити все на самому початку. Я себе, звісно, відчував у небезпеці. Тому що, якщо ти вже починаєш переносити, у людей можуть виникати питання, відповідно, можна прибрати та й по всьому. Було багато неузгоджених дій, але зрештою Бабченко опублікував допис, що він пошкодив ногу, не виходить з дому».

Аристарх каже, що до нього вбивство Бабченка Герман пропонував зробити іншій людині, однак та відмовилась. Також Цимбалюк надав нам відео спілкування з людиною, схожою на Бориса Германа, під час підготовки вбивства Аркадія Бабченка. Там він називав прізвища й інших потенційних жертв з так званого «списку 47» — перелік прізвищ, які нібито російська сторона передавала для вбивства в Україні для дестабілізації ситуації .

«З приводу інших людей, так. В нас же є відео, яке мені ельфи на новий рік прислали. Там чітко називається й Бабченко, й Ілля Богданов. Мені пропонували їх. Щодо того, хто мав виконувати інших зі списку, мені невідомо. Крім того, до цього в приватній розмові мені було озвучено ще двох людей, але я їх озвучувати не буду, тому що не можу нічим підтвердити. Але зважаючи на те, що ці люди залишилися живі, ця праця була дуже успішною і потрібною».

«Ніч, день. Я зварив супчик і пішов вбивати Бабченка. Саме так воно і було насправді. Я поїхав зранку, купив кров. До мене заїхав оперативник, ми поїли супчик, він забрав кров і поїхав. Потім я поїхав до будинку, зайшов, вийшов. На лавці сидів хлопчик років 20-ти, з його слів і складався фоторобот. Фоторобот був, звісно, прикольний, але був більше схожий на прем’єр-міністра Вірменії, ніж на мене. Але це не найгірший варіант. Я їм відмаячив, що тут людина, типу — почекати поки піде? Але мені сказали заходити, працювати за графіком. Зайшов, Аркадій вже лежав загримований. Кажу: “Доброго здоров’ячка”. А в нього повний рот крові свинячої. Він каже: “Не сміши мене”. Після цього я поїхав у місце, де перебував два тижні. Це будинок моїх друзів, ніяк не приміщення СБУ, тому що СБУ не переймалося моєю безпекою ні тоді, ні зараз тим більше. Заходжу у фейсбук, там істерика. Мені пише знайома, що росіяни вбили Бабченка, вона в сльозах, в соплях. А я кажу — війна, що поробиш. Потім запостив фоторобот, що “будьте обережні, ця людина може ходити поруч з вами”. Герман, до речі, теж перепостив. Я йому одразу написав, але він відповів десь о третій ночі, що по грошах вирішимо зранку», — пригадує Цимбалюк.

Та додає, що ця справа була для нього важлива не для того, щоб врятувати Бабченка: «Я ж розумію, що справа набагато глибша. Я намагався більше інформації з Борі витягнути і постійно питав про те, як він зарішав. З його слів в нього при обшуку знайшли 150 тисяч доларів і для того, щоб стати свідком, він віддав половину цих грошей і плюс на 20-ку він дав ще якоїсь зброї для СБУ-шників. Це якраз в день авансу, я його повністю вивів на цю розмову, тому що мені це було важливо. Він мав сидіти вже давно в тюрмі. За цю справу чи за іншу. Але в нас люди беруть гроші, а коли гроші грубі, — то з превеликим задоволенням. І я не чув, щоб когось з Одеського СБУ звільнили чи з прокуратури Криму.

І судячи з того, які там суми фігурують, прокурори без керівництва не могли вирішити ці питання. І це були гроші саме на все це, що мало відбуватися в Україні», — каже Цимбалюк.

І додає, що вдруге не пішов би на таку спецоперацію, адже вважає, що держава не спроможна захистити свідків.

Версія Аркадія Бабченка

У листопаді 2019 року Аркадій Бабченко виїхав з України. Каже, що не хоче випробовувати на собі «долю Сергія Стерненка»: «Стерненка викликали в ГПУ чи в СБУ. І от вся країна сиділа та гадала — чи вручать йому підозру в тому, що він вбивця, чи визнають потерпілим. Дякувати богу визнали потерпілим, але я чомусь не маю бажання на собі такі експерименти проводити. Просто згадайте, рік тому, коли почала змінюватися влада, були розмови про те, що справа Бабченка буде переперевірена. І якщо виявиться, що вона нібито нанесла якісь збитки, винуватці будуть притягнені до відповідальності. Я в цих експериментах вирішив участь не брати, а постояти збоку за парканом, подивитися, чим все це завершиться».

Бабченко пригадує, що спецоперацію розробляли два місяці, сам він брав в ній участь місяць, всього над операцією працювало чотири людини, але знало про неї чимало — від лікарів швидкої та поліцейських до працівників моргу. За словами Аркадія, першочерговий план відкоригували через розголос: «Спочатку був план, що я буду мертвим три дні. Я ніяк не розраховував з’являтися наступного дня. Тому що спецоперація почалася о шостій годині вечора, а завершилася тільки о п’ятій ранку. Мене відвезли в приховане місце. Було єдине бажання — проспати добу. Але об 11-й мені телефонують і кажуть “Збирайся, будеш сьогодні воскресати”. Я не був готовий. Чому раніше? Ну, не знаю. Можливо боялися, що Герман не повернеться. Можливо занадто великий резонанс пішов. Не очікували, що так піде по всьому світу. Хоча я журналіст, але і для мене це було дивно. Але те, що СБУ це не врахувало, то так, це косяк. Хоча не критичний».

Бабченко вважає, що за підготовкою злочину стоїть російський бізнесмен Євгеній Пригожин — повар президента РФ Володимира Путіна: «“Нова газета” зробила два великих матеріали, що ця людина давала накази на вбивства та побиття блогерів. До того ж блогерів, які живуть у Пскові і в них там було 30 підписників, а він дає вказівку вбити чи побити людину, тому що написала якусь бяку про Путіна. Але, зрозуміло, що зараз все зупиняється на Пивоварнику, і які там далі були між ним та кінцевим замовником люди, мені невідомо і можливостей це розслідувати немає». 

Щодо «Фонду Путіна», в якому нібито працював ймовірний замовник злочину В’ячеслав Пивоварник, Бабченко каже, що це ймовірно, але він має не таку назву: «Всі ці Пригожинські ПВК Вагнеровські то в Лівії, то в Сирії, то у Венесуелі, то ще десь. Зрозуміло, що цей фонд не оформлений як юридична особа, а в статуті як основний вид діяльності не зазначено — відсилка найманців або найманих вбивць в ЦАР, в Україну для вчинення терористичних актів. Зрозуміло, що це якась калитка, де акумулюються якісь гроші, все це робиться таємно. Можливо, це його особиста ініціатива, щоб вийти й далі туди у верхні ешелони влади».

«Насправді, я не знаю деталей, мені це нецікаво. Якби не Герман та Пивоварник, були б інші. Те, що ці мацаки проростали в Україну і їх вдалося обрубати — це заслуга. І я радий, що й від мене залежала частина цієї заслуги спецслужб України. Цей мацак обрубаний. Те, що їх ще лишилось десятки, сотні, по-перше, це не моє завдання розбиратись з ними, по-друге, мені не цікаво, по-третє, все це в мене викликає фізіологічне відторгнення, тому що, самі розумієте, копирсатися в цьому не надто радісно».

За словами Бабченка, так зване вбивство сталося не в заплановану дату: «Затримка була через те, що суд або прокуратура, зараз точно не пам’ятаю, мали дати письмовий дозвіл на проведення спецоперації. Але там чи вихідні були, чи короткий робочий день в суді — коротше кажучи не домовилися і прийшлось переносити. Безумовно був ризик зриву. Герман почав нервувати, ми не знали чи Цимбалюк один, чи є хтось ще. Тому що в основному всі політичні вбивства почали проходити за практикою тендеру — між своїми кидається замовлення, і хто першим виконає».

Версія Бориса Германа

Попри те, що Борис Герман визнав провину, нам у коментарі він зазначив, що працював нібито на користь країни, намагаючись викривати російську агентуру: «Я погоджував цю роботу з “Дітріхом” для нейтралізації цього процесу і виявленні “руського” підпілля. Я не здогадувався, що СБУ мене за лоха тримає і підставляє. Все, що вони показують, це оперативна робота впровадженого агента. А вони це видають по-іншому. Вони будуть відповідати. Підстава це називається».

«Дітріх» — це Дмитро Пономаренко. У 2000-х він офіційно очолював держпідприємство «Укрспецторг», до складу якого входило підприємство «Прогрес». У реєстрі судових рішень є кримінальна справа щодо ймовірної розтрати на суму понад 581 340 гривень працівниками «Прогресу». Її розслідувала СБУ. Там нам повідомили, що зараз цього провадження в них немає, і підозру по ньому Пономаренку не повідомляли.

За словами Пономаренка, у тих самих 2000-х він почав працювати у розвідці. Декілька наших джерел, зокрема в СБУ, зазначили, що йдеться саме про їхнє відомство. Але офіційно СБУ це не підтверджує. Водночас, під час зустрічі Дмитро Пономаренко демонстрував нам аудіозаписи розмови нібито з Борисом Германом — схожі записи, але зі зміненим голосом та написом «свідок» демонструвалися СБУ під час брифінгу у 2018 році.

Борис Герман каже, що нікому більше не пропонував вбивати Бабченка, окрім «Аристарха», і він був узгоджений з «Дітріхом». Герман заперечує слова Цимбалюка про те, що він (Герман) нібито пропонував йому зустрітися з представниками ФСБ у 2015 році.

В інтерв’ю ізраїльському виданню Борис Герман детальніше розповів свою версію, в якій пояснив, що в його знайомого Пивоварника почались фінансові проблеми, коли його «кинули в Одесі» і той на деякий час зник. А коли вийшов на зв’язок, то нібито запропонував йому співпрацю: «Пивоварник попросив мене про одну послугу, мовляв, візьми гроші в однієї людини й передай іншій. Потім прохання повторилася ще і ще раз, і через деякий час я відмовився з ним мати справу — у мене виробництво, яким я і далі мав намір займатися. Ось тоді-то він мені і сказав про сумнозвісний список, який потім фігурував у відомій всім кримінальної історії. За словами Пивоварника, йшлося про людей, неугодних Кремлю, яких збиралися усувати за допомогою найманих вбивць. Ось, нібито, для яких цілей призначалися гроші, що я передавав», — розповів Герман. Та пояснив, що тоді він і звернувся до знайомого в СБУ, як пояснив він вже нам — до Дмитра Пономаренка «Дітріха» — задля того, щоб нібито врятувати ситуацію: «Тут я вирішив взяти ініціативу в свої руки: сказав, щоб він не поспішав, поки я проконсультуюсь з ким треба. У мене був хороший знайомий в СБУ, я до нього і пішов. Мені здавалося, що нічого доброго не буде, якщо приберуть весь список руками кілерів, а туди входили люди, яких Кремль чомусь вважав своїми ворогами. Тим більше, що ситуація і без того вкрай напружена».

Нам у коментарі Борис Герман також додав, що саме «Дітріх» обдурив його, а він своїми діями врятував Бабченка та інших, бо, за його словами, в РФ від списку відмовилися до спецоперації: «Так. Відмовилися, як від неефективної стратегії. І тільки тому, що не було успіхів у цій справі. Якби у когось іншого найнятий кілер почав викидати такі фокуси, як піп, його б прибрали рівно через дві години. Але це ж цього не сталося!», — сказав Герман. Він додав, що нікому більше не пропонував вбивати Бабченка, окрім «Аристарха», і кандидатура була узгоджена з «Дітріхом». Також Герман каже, що допомагав українській армії, про що свідчать певні грамоти й подяки, але врешті його «назвали ворогом країни».

Версія В’ячеслава Пивоварника

В’ячеслав Пивоварник у вересні 2018 року опублікував відео, у якому наголосив на тому, що його у 2010 році нібито завербувало СБУ: «Я був завербований Олександром Олександровичем Скіпальським, який був головою Головного управління розвідки Міноборони, а також він був заступником голови СБУ». До завдань Пивоварника начебто входило «наповнення чорної каси СБУ» — що це за каса і як проходило наповнення, він не розповів.

«Убивство» Бабченка, за словами Пивоварника, було спецоперацією СБУ. У неї було два завдання: ліквідувати опозиційного російського журналіста, а також залякати й узяти під контроль частину інших журналістів і громадських діячів. «Я отримав інформацію, що в цій операції я — витратний матеріал», — сказав Пивоварник, додавши, що якщо йому погрожуватимуть, він опублікує «компрометуючі матеріали».

СБУ назвала слова Пивоварника фейком, а сам він не навів докази своїх слів.

Борис Герман у суді пояснював, що Пивоварник в Росії «в приватному фонді Путіна відповідає за Україну і теракти». Згідно з даними держреєстру, Пивоварник значиться одним із засновників ТОВ «Громадська служба безпеки України». Цю організацію зареєстрували в Києві у 2010 році, вона може займатися охоронною діяльністю. Громадське перевірило адресу, де зареєстрована організація — це житловий будинок і офісу там немає.

Ще ймовірні фігуранти

Служба безпеки встановила, що Борис Герман за вказівкою В’ячеслава Пивоварника у травні 2018 року фінансував та організував транспортування з Російської Федерації до України трьох українців, які у Ростові-на-Дону проходили інструктаж та навчання щодо вчинення терористичних актів на території України. «Даний інструктаж, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, здійснювався представниками спеціальних служб РФ», — сказав під час брифінгу начальник слідчого управління СБУ Богдан Тиводар. Також в СБУ продемонстрували листування Германа та Пивоварника щодо перельоту цих людей за маршрутом Ростов-на-Дону — Москва — Стамбул — Київ.

Одним з цих трьох, за даними слідства, був Тарас Стельмашенко — нібито куратор групи. За місцем проживання Стельмашенка знайшли вогнепальну зброю та набої до неї. Також Стельмашенку оголосили підозру щодо підготовки теракту та незаконного зберігання зброї, однак, у грудні 2018 року Головна військова прокуратура під час засідання зняла зі Стельмашенка звинувачення в підготовці теракту. Водночас Стельмашенко визнав провину в незаконному зберіганні зброї. За це його засудили до п'яти років позбавлення волі з випробувальним терміном 3 роки.

Версія Росії

У Кремлі причетність до замаху на Бабченка спростували. Прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що ніякого «приватного фонду Путіна» не існує.