Петиція щодо усунення Булгакова з публічного простору в Києві набрала голоси: тепер її розгляне місцева влада

У Київській міській раді розглянуть петицію щодо усунення з публічного простору згадок про російського письменника Михайла Булгакова. Раніше експерти визнали його символом російської імперської політики.

Про це стало відомо з сайту Київської міської ради.

Автор петиції просить владу столиці «здійснити організаційно-правові заходи» та демонтувати пам’ятник і меморіальну дошку на честь Булгакова, що на Андріївському узвозі, а також перейменувати та змінити експозиції Літературно-меморіального музею Булгакова.

«Наявність у публічному просторі міста Києва меморіальної дошки, пам’ятника та музею М. А. Булгакова є порушенням Закону України “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії” і несе за собою відповідальність згідно чинного законодавства», — йдеться в петиції.

Булгаков та російська імперська політика

Експертна комісія Українського інституту національної пам’яті у своєму висновку заявила, що письменник Михайло Булгаков, попри те, що жив у Києві, зневажав українців та українську культуру, ненавидів українське прагнення до незалежності та негативно відгукувався про становлення Української держави та її очільників.

Зокрема, оповідання «В ніч проти 3-го числа» має антиукраїнську спрямованість через «гротескне зображення» воїнів 1-го полку української Синьої дивізії.

В оповіданні Булгакова «Я убив» комісія Інституту національної пам'яті вбачає наративи нинішніх кремлівських пропагандистів Олександра Дугіна, Володимира Соловйова та Ольги Скабєєвої. Крім того, там кажуть, що цей твір перегукується із теперішніми закликами до нищення українців та містить ідеологію фашизму.

Тож в Інституті нацпам'яті вважають, що присвоєння імені Булгакова географічним об’єктам, назвам юридичних осіб, об’єктам топонімії, а також установлення на його честь пам’ятників в Україні було втіленням русифікації як складової російської імперської політики.

В самому музеї висновки експертної комісії УІНП визнали не експертними, поданими без аргументації, а також такими, що «мають вигляд емоційно забарвлених» визначень «із розмитими інтерпретаціями».