«Кажуть, я блудник і великий грішник. Приписують мені і бабів, і хлопів», — священник-блогер Олексій Філюк

От є на Тернопільщині священник Олексій Філюк. Нещодавно він забрав із сиротинця третю дитину, всіх трьох виховує сам. Це і є привід написати про нього — тим паче на hromadske нещодавно вийшла стаття про те, як оформити опікунство. 

Тож і тут я готуюся до розмови із чітким тематичним ухилом, як у процесі виявляється, що герой настільки всебічний… вже й не знаєш, за що хапатися. То старовинну ікону правоохоронцям допомагає шукати; то книжку видав; то на дрони збирає. А ще ж веде на Facebook трансляції наживо з християнськими піснями — і до цих лайвів приєднуються тисячі людей.

«Квіточко, в мене немає часу, бо троє дітей, три роботи, у двох церквах Священник Олексій Філюк уже 20 років є настоятелем храму Успіння Божої Матері в Шушківцях, а також 7 років храму святого Архистратига Михайла в Білозірці Лановецької громади ПЦУ.служу… Та ми знайдемо час для розмови. Лише не зараз, бо ще маю похорон», — лагідно домовляється зі мною телефоном. Вдається поговорити наступного ранку: отець очікує в Тернополі, коли йому відремонтують авто.

Олексій постійно сміється — мені знадобилося хвилин 20, щоб звикнути до цього. Невдовзі й у самої усмішка на обличчі наче вросла.

«Поки нарізаємо ковбаску, можемо сказати: “Боже, дякую тобі за новий світанок”»

Святий отець народився 5 серпня — у Після реформи календаря в ПЦУ це свято припало на 23 липня.день вшанування Почаївської ікони Божої Матері. У якоїсь із медсестер тоді вирвалося: «Певно, буде священником». Вже в дитсадку він грався тим, що «хрестив», «вінчав» і «відспівував» 5–6 річних дітей.

Тож нікого в рідних Шушківцях не здивувало, коли він вступив до духовної семінарії; а потім, прийнявши сан, повернувся служити в село. Та навряд хтось очікував, що отець Олексій стане ще й телеведучим і менеджером. 

«Працюю соціальним менеджером в агрофірмі й агрохолдингу. Це різні підприємства, але між собою дружать. Відповідаю за матеріальну допомогу для пайовиків: видаю їм цукор, олію, борошно. На мені і земельний, і юридичний відділ, — весело розповідає про “мирську” роботу 39-річний Олексій Філюк. Мова його розтягнуто-співуча, голос поставлений. — А ще на телеканалі “Тернопіль 1” веду просвітницьку діяльність. Це звичайний світський канал, який дає мені етерний час, а я даю їм рейтинг, — заливається сміхом. — У мене є три авторські програми. Перша: “Люди та долі” — про участь Бога в житті людей. Друга: “Добра розмова з отцем Олексієм Філюком” — там даю відповіді на найпоширеніші та найбільш болісні питання».

Всі ці програми є на YouTube. Найбільше глядачів привабили теми: «забобони на похоронах», «секс і християнство», а також «церковне розлучення».

Третя програма — «Обережно, смачно!». У ній Філюк готує невибагливі страви, на кшталт шаурми чи ікри з печериць. На кухні під камерами встигає ще й проповідувати — виглядає це на диво невимушено й органічно: «Поки нарізаємо ковбаску, можемо сказати: Боже, дякую тобі за новий світанок».

Починає: «Якщо хочете змінити світ навколо себе…» Я вже очікую почути настанову: «Слідуйте за Христом». Аж як він натомість видає: «Застеляйте ліжко». Сміємося разом.

Священник-блогер

Для вас вочевидь не є проблемою робити багато справ одночасно. Але навіщо? Хіба не досить бути священником двох парафій?

Коли рухаюся — відчуваю, що живу. Розумію, що яскраві зорі скоро гаснуть, але мені подобається бути тим, ким я є. Я не лише проповідник слова, я — проповідник діла. Днями от передав кошти на 14 дронів-пташечок для наших захисників. 

Я за все хапаюся, та все й доводжу до пуття. Хочу ділитися своєю енергією. А мені її дає Бог і Біблія.

Як ви стали блогером?

Чоловік стає підкреслено серйозним і говорить урочисто.

До 2020 року я їздив по всій Україні та записував християнські притчі, церковні пісні. Все це закидував собі у Facebook. 

Аж раптом сталася пандемія, і люди лишилися сам на сам у закритих приміщеннях. Перелякані, настрашені — нікуди не рипнися. Першого дня заборон вийшов в етер. Через п'ять днів у мене на стримах уже було 6–7 тисяч людей. Це якщо одночасно, а загалом переглядали в записі ще 100–200 тисяч. Тоді ж не було жодного священника-блогера! Зараз уже кожен другий — блогер…Олексій Філюк, священник-блогер

Я просто казав слово Боже, читав Біблію, проводив молитву — от і люди потяглися. Так у мене з'явилася своя аудиторія. Це геть різні люди від — 4 до 95 років. Є і з Японії, і з Канади, з Іспанії, з Парагваю. Українці скрізь. І вони об'єднуються зі мною щовечора. 

Почали ми з християнського псалма — співали тиждень один і той самий. Потім люди давай питати: «Отче, може, ви ще якусь пісню знаєте?». Так і надихнули на створення книги пісень.

Через три роки псалми — зокрема, зібрані в експедиціях, авторські — об'єднав у книгу «365 християнських пісень на кожний Божий день». Кожна пісня з епіграфом — біблейською цитатою. Найстаріша датується 1820 роком — це колядка «А сьогодні та син Божий народивсь», записана в рідному селі. 

Це не канонічні твори, які ми співаємо в церкві. Це народна творчість, яку самі складали люди. Це нематеріальна культурна спадщина й душа України, яка стала матеріальною, у формі книги. Щовечора я виходжу в етер рівно на годину. У мене на столі Біблія, молитовник і цей співаник. І люди в усьому світі теж їх відкривають — так ми об'єднуємось у своїй щирій спільній молитві.

Заходжу на сторінку Олексія. Заставка — калина й церква. На зображенні профілю він зі значком українського прапора. 235 тисяч читачів. 

Переглядаю кілька записів його етерів. Отець тут урочистий, у рясі. Впевнено тримається перед камерою та просить глядачів відкрити молитовник, Біблію чи свою Книгу псалмів. Співає, гарно співає. Йому надсилають вітання, вподобайки та прохання помолитися за когось близького.

«Мене тяжко не люблять інші священники»

Мабуть, вас любить паства?

Олексій відповідає несподівано серйозно.

Знаєте, Ісус Христос мав хейтерів, і я теж маю хейтерів у себе в парафії. Однак я знаю, що я тямкий дядько — то й зла не приймаю в серце.

Хтось думає, що я, мовляв, вирвався вперед. А я чесно скажу: який був, такий і лишився. Я приземлений: живу на першому поверсі в маленькій хаті на 58 квадратів. Але ця хата прийняла людей за рік більше, ніж замки королівські. Багато паломників приїжджають, друзі. Знайомих після служби Божої запрошую на каву, чи якщо суп зварив або борщ. Олексій Філюк, священник-блогер

Отець згадує, що мав і чимало пропозицій очолити інші церкви. І навіть встиг погодитися. 

Мої парафіяни так плакали, що не посмів їх залишити. Це моя духовна сім'я. Я їх люблю і за ними пильную.

А що кажуть ваші колеги-священники про ваше блогерство та спосіб життя?

Лише хейт від них і отримую.

Священник регоче. 

Згадую, як торік в інтерв'ю на YouTube-каналі «СПРАВЖНІ» Олексій Філюк розповідав, що колеги його часто не люблять.

Мене тяжко не люблять священники, кажуть, що Філюк — то блудник і великий грішник. Приписують мені і бабів, і хлопів. Один священник так і сказав: «Не маєш жінки, то, може, того…» Відповів йому: «Ти що, з глузду з'їхав?». Мені нема коли голову почухати, не те що…Олексій Філюк, священник-блогер

Вони ж хочуть, щоб усе за правилами, за канонами…

Я дотримуюся канонів, не порушую жодного. Ранішні вечірні служби, літургії, молебні служу. А позацерковний час, який мав би для себе, — я присвячую людям. Працюю і мені навіть зарплату платять.

Аж рве боки від сміху. 

Три сини, три соколи 

Після восьми років шлюбу Тетяна, дружина Олексія, попросила розлучення. Чоловік не хоче розповідати цю історію, бо вона йому болить.

У тому самому інтерв’ю каналу «СПРАВЖНІ» він розповів, що й далі «файно дружить із нею». Зізнався, що продовжує кохати та вірити, що вони ще будуть разом:

«Біблія дала мені легке підбадьорення, але я її люблю, не відпускаю із серця».

Якщо ввести в пошук у Google ім'я «Олексій Філюк», то найчастіше висвітлюється: «біографія», «дружина», «пісні» та «чи був одружений». Багатьох дівчат причарували сині очі святого отця та його магічний голос. Вони йому вже й листи писали, а він думав лише про свою Тетяну і про Бога.

Зараз, через рік після цього, на запитання про можливий другий шлюб, відказує: «Коли обпечешся на гарячому, то й на холодну воду дмухаєш. Не хочеться знову наступати на болюче місце. Та й священнику двічі не можна одружуватися».

А от із дітьми історія інша. Кілька років тому отець Олексій узяв під піклування 14-літнього сироту Віктора.

«Я проповідую про любов у слові Божому, про допомогу вдовам, сиротам. А Господь діє через ваші руки та через мої. Тому я й звернувся у службу у справах дітей».

Чоловік хотів одразу двох братів, але йому порадили спершу одного. Оскільки маленьких одразу забирають, запитали, чи не проти він старшого? 

«Мені пояснили: “Вони нікому не треба”. То я й узяв. Став йому другом і порадником. Водночас батьком, мамою, дідом і бабою».

На цьому священник не спинився. Через два роки Олексій узяв іще одного названого сина.

Зателефонував мені начальник у справах дітей і голова громади сусідньої. Каже, ще один хлопчик лишився сам і його доведеться віддати в інтернат. Запитав, чи можна забрати його у сім'ю? Поговорив із сином. Він відповів: «Тату, беремо, матиму брата!».Олексій Філюк, священник-блогер

Віктор вас кличе татом? 

Так. А як хотів грошей, навіть казав: «Татусю», — жартує Олексій. Так у його родині з'явився ще й Сергійко. Зараз йому 17. 

Мої дітки — не сирітки, я їх народив серцем. Себе не жалію, так за них переживаю і вболіваю. Дуже багато плакав, якщо заслабнуть, чи трапиться щось, — відверто ділиться отець Олексій.

Старший, нині 21-річний Віктор, уже одружений і навіть подарував дідові онука.

І весілля, і пологи, і хрестини — все на мені. Підтримка до сьогодні також. Тому я й працюю на трьох роботах, аби дати раду й допомогти всім. Цього року на сімейній нараді я сказав синам: «Братиму ще одного хлопчика». Розумію, що роки йдуть, із часом доведеться предстати перед Богом, а він спитає мене: «Чого ти, Олексію, жив лише для себе?».

Нічого собі! Як це — для себе? Ви ж двох уже взяли.

Священник серйозний, як ніколи досі.

Перед тим я був у сиротинці. Там мене дуже зачепила ситуація: купа дітей, які не мають ні тата, ні мами, ні родини, ні підтримки, ні майбутнього. Нікого й нічого. Їхня власність — повітря, їхня допомога — Божа сила. Але вона не діє сама.Олексій Філюк, священник-блогер

Наприкінці березня 2024 року він забрав 15-річного Максимка додому. Як і в перших двох хлопчиків, його батьки померли.

Його теж рекомендувала служба у справах дітей. Сказали: «Цей хлопчик потребує підтримки, він трішечки нездоровий, але ви його підлікуєте. Ми впевнені в цьому». У Максимка вроджена вада слуху, є проблеми з мовленням. В нього інвалідність із дитинства. Загалом багато діагнозів, є із чим працювати. 

«До другої години ночі відписую людям»

Ви взяли трьох підлітків, а це важкий вік. Як вам було і є?

Отець Олексій завіряє, що джерелом його підтримки є слово Боже. 

Це як парашут для парашутиста. Але щоб допоміг, треба його відкрити. Всі труднощі, складнощі — це вже життєві моменти. Як каже Екклезіаст: «Нема нічого нового під сонцем». Я нічому не дивуюся, коли мені показують: «Там такеее!».

Відповідаю: «Це вже було». Зараз війна, люди в депресіях, хочуть підтримки, я дарую їм Євангеліє: «Читайте слово Боже. Воно є підтримкою. Не “сини людські, в них немає спасіння”. У вас немає, у мені немає, а там є».

Труднощі бувають і з власними дітьми, і з названими. Та ніколи сини не сказали мені: «Тату, ви дурні». У нас не було проблем і конфліктів, ніколи не сварилися. Коли щось назрівало, я це згладжував. Діалогом розв'язував усі спірні питання.Олексій Філюк, священник-блогер

Але люди йдуть до вас, бо ви посередник між ними та Господом.

Щодня отримую сотні, деколи тисячі повідомлень: «помоліться за Івана», «помоліться за мене», «помоліться за операцію». Це безперервний потік. Допомагаю, молюся, раджу. Найбільше мого часу займають відповіді на приватні повідомлення. Чесно — я до другої ночі щодня відписую людям. 

А що за історії із переселенцями та дронами?

Філюк заселив 140 людей у село, у якому своїх жителів зовсім небагато. 

З початку вторгнення в моєму будинку жили 12 переселенців. Було б більше, та вже не влазило. Тому з дружиною старости ми почали відновлювати старі закинуті хати в селі. Повиганяли мишей та щурів — люди після тижнів сидіння в підвалах були раді й такому, аби тільки спокійно.

А вже перед тим, як узяти Максима до себе, священник оголосив збір: «Друзі, давайте не тільки словом, наших воїнів підтримувати, а й ділом. Скинемося хоч на два дрони».

Люди скинулися на 12 БпЛА. Ще два від себе купив сам отець Олексій.

Яка з ваших діяльностей вам наймиліша?

Церква. То моє життя. 

Що побажаєте українцям на Великдень?

Любіть Україну, любіть Бога! Робіть так, щоб не було зла нікому. Творіть добро.