Чи можна притягнути організатора атракціону до відповідальності, якщо ви погодились з ризиками? Відповів адвокат
Деякі організатори атракціонів просять відвідувачів підписати документ, що ті розуміють ризики для себе та беруть відповідальність за своє життя та здоров’я. Проте ця заява не має юридичної ваги, а тому в разі нещасного випадку організатор усе одно відповідатиме перед законом.
Про це hromadske розповів адвокат Віталій Савко.
Він вважає, що підприємці хочуть «заспокоїти себе», коли вимагають від відвідувачів підписати заяву, що ті усвідомлюють ризики та готові нести відповідальність за своє життя та здоров’я.
Натомість, як нагадав Савко, Закон України «Про захист прав споживачів» чітко зобов’язує будь-якого підприємця, якщо він надає послуги, зокрема організовує розваги на атракціонах, забезпечувати безпеку для людини.
Це означає, що незалежно від того, чи дав клієнт свій підпис під такою заявою, чи ні — за його безпеку усе одно відповідає організатор атракціону. І якщо з відвідувачем або його речами щось станеться, то підприємець буде зобов’язаний відшкодувати збитки.
«У нас стандарт один: якщо ви надаєте послугу, то з людиною повинно бути все добре, і повинні бути всі заходи безпеки передбачені в такій ситуації», — наголосив адвокат.
Щодо трагедії, яка сталася 21 липня на канатній дорозі через Дніпро, то Савко зауважив, що треба встановити її причини. За його словами, якщо нещасний випадок трапився через неякісне обладнання, то відповідатиме постачальник деталей. Якщо атракціон діяв з порушенням дозволів, то можуть притягнути до відповідальності посадовців.
Обрив тролея в Києві
21 липня біля Пішохідного мосту в Києві обірвалася канатна дорога на атракціоні. Хлопець, що був у цей час на тролеї, впав у воду. Трос швидкісного спуску витягли з води, але без людини. Уранці 22 липня тіло хлопця дістали з води.
За фактом інциденту слідчі Печерського управління поліції розпочали кримінальне провадження за двома статтями Кримінального кодексу України:
- ч. 2. ст. 272 — порушення правил безпеки особою, яка зобов'язана їх дотримуватися, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей;
- ч. 3 ст. 367 — службова недбалість, що спричинила загибель людини.
У прокуратурі Києва заявили, що ще у 2021 році намагалися зупинити роботу цього атракціону. Зокрема, звернулися до суду з позовом визнати незаконним та скасувати розпорядження КМДА, згідно з яким у конкурсі на облаштування атракціону перемогла компанія без досвіду реалізації подібних проєктів та досвіду експлуатації атракціонів подібного типу.
А втім, прокуратурі відмовили в задоволенні позову. Там вказують, що суди та відповідачі не погодилися з позицією прокуратури про те, що канатна дорога через Дніпро належить до атракціонів підвищеної небезпеки.
У КМДА ж стверджують, що заяви прокуратури — маніпулятивні. Кажуть, що у 2021 році прокуратура через суд оскаржувала результати інвестиційного конкурсу щодо компанії-переможця та відповідне розпорядження КМДА, але не намагалася скасувати роботу самого атракціону. У КМДА зазначили, що сам атракціон на той момент ще «не існував як такий».