Де відпочити без тисняви та в якій області найбільше пляжів (не на березі Чорного моря!)

Після масового приходу непрошених «російських туристів» у лютому 2022-го ставлення українців до відпочинку суттєво змінилося. Спершу мільйони громадян не допускали й думок про нього, але сьогодні ситуація дещо інша, як і реалії туристичної сфери.

Основу клієнтської бази туроператорів, готелів та резортів становлять тепер жінки, найчастіше з дітьми. З партнером/партнеркою відпочивають переважно люди старшої вікової категорії. Зараз їдуть відпочивати не так для того, щоб розважитись, як з метою оздоровлення. 

«Дані однієї з платформ показують, що загалом бронювання у країні цьогоріч перевищили показники 2019 року, — розповідає Мар’яна Олеськів, голова Державного агентства розвитку туризму. — І це є свідченням того, що внутрішній туризм в Україні існує, він розвивається, а громади завдяки збільшенню потоків туристів наповнюють місцеві бюджети і створюють додаткові робочі місця».

«Якщо порівняти з довоєнними показниками, ринок туризму в Україні зазнав значного скорочення, — пояснює Артур Лупашко, засновник мережі готелів Ribas Hotels. — За різними оцінками, це скорочення становить 46% (якщо говорити про 2022 рік), залежно від регіону й туристичних локацій. Проте через закриття кордонів ринок внутрішнього туризму поступово почав збільшуватись у 2023 році».

Геть із міста за будь-яку ціну

Подивімося на цифри від Державного агентства розвитку туризму. За перший квартал 2024-го до бюджетів громад надійшло понад 50 млн грн туристичного збору, що майже на третину більше від показників минулого року. 

А втім, у ковідний 2020-й перший квартал приніс 41,8 млн грн туристичного збору. Це при тому, що гривня того року була суттєво міцніша проти долара та євро, а ціни — помітно нижчими. Все ж таки війна не сприяє туризму — це очевидно.

Директор «Центру розвитку туризму України» Володимир Царук так пояснює основний негативний чинник: «Улітку зазвичай 70-75% туристичного попиту становив потік на морські узбережжя, зараз у нас його немає».

Водночас умови воєнного часу — неможливість виїзду за кордон для військовозобов’язаних чоловіків, логістичні проблеми через відсутність цивільного авіасполучення в Україні, стрес унаслідок війни — усе-таки допомогли дещо зміцніти внутрішньому туризмові. 

Так, 41% українців з-поміж тих, хто частіше відпочиває цього року, основною причиною називають підтримку психічного здоров’я. На другому місці в цьому рейтингу — свіжі враження, можливість побачити нові місця (38%). Такі дані дослідження компаній Ribas Hotels Group та Gradus.

Водночас аж 85% опитаних позитивно оцінюють можливість відпочити в Україні, на противагу закордонним варіантам, які все ж існують. Але війна вносить свої вимоги: 75% українських туристів звертають увагу на доступність укриттів та бункерів біля місця відпочинку, а 64% — на запаси у разі екстрених ситуацій, включно з доступом до електрики.

Найчастіше зараз обирають короткий відпочинок — або кількаденні тури, або вакації терміном до одного тижня. Найактивнішими туристами є люди до 34 років. У віковій категорії 35-44 роки аж 65% українців відпочивають із дітьми, натомість відпочинок разом із партнером/партнеркою домінує серед громадян за 45 років. 

Вибратися за межі великого міста — базове бажання українських туристів. 

«Останніми роками спостерігаються такі тренди як індивідуальний підхід та персоналізованість вражень, ековідпочинок, відпочинок з активностями, — пояснює Яніна Гаврилова, голова правління “Всеукраїнської асоціації гідів”. — Водночас через війну для українських туристів стали вкрай важливими тиша та спокій. Люди прагнуть відпочити від стресу й тривог. Термін подорожі може бути коротким, але навіть такий відпочинок допомагає відновитися та перезавантажитися».

Карпатоцентризм українського відпочинку

Найпопулярніший колись пляжний вид відпочинку нині випав із тренду, залишившись опцією тільки для тих, хто не уявляє собі туризм інакше. Якщо до початку широкомасштабної війни у країні налічувалося понад 350 пляжів біля річок та озер і близько 190 на узбережжях Чорного та Азовського морів, то зараз залишилися доступними лише 168 пляжів у 15 регіонах, за даними обласних адміністрацій.

Одещина пропонує цього року тільки 20 пляжів, стільки ж — Львівська область, а от найбільше можливостей відпочити біля води — у Полтавській області, де до сезону готові 33 пляжі. 

«Полтавщина — це переважно регіон із закладами для реабілітації військових і тих, хто цього потребує, — розповідає Володимир Царук, очільник “Центру розвитку туризму”. — Реабілітація стає одним із трендів, а реабілітаційних центрів не вистачає».

А втім, навіть 20 доступних пляжів дозволили Одесі заповнити 73% номерного фонду готелів станом на середину липня, за даними Ribas Hotels. 

«В Одесі є сезон, є туристи, але про повноцінний масовий туризм говорити не можна», — зазначає Володимир Царук.

«Сезон минає нормально, але, звичайно, з певними обмеженнями воєнного часу — зменшенням місць для купання та комендантською годиною. До вимкнень світла більшість підприємців, здається, вже пристосувалися. Туристів, звісно, менше, ніж до 2022 року», — розповідає одеський міський активіст Аркадій Топов.

У готелях і на базах відпочинку першої лінії Одещини, тобто ближче до моря, доба обійдеться у 800 грн, хоча є хостели, що пропонують нижчі ціни. Відпочинок у готелях вищого класу й апартаментах коштує від 1700-2000 грн за добу.

Якщо до відпочинку на Одещині тяжіють молодші туристи, то відпочивальники в Карпатах — переважно старші за віком. Коли Одеса зберігає свою привабливість, наприклад, для киян, то захід України відпочиває в межах рідного регіону.

Аж 57% опитаних у дослідженні Ribas Hotels та Gradus обирають цього року саме карпатський регіон для відпочинку, тоді як готельний ринок Карпат складається орієнтовно з 8400 номерів.

Цей тренд з власного досвіду підтверджує Ігор Захаренко, директор турфірми «Феєрія Мандрів»: «Здебільшого їдуть на захід України, особливо жінки з дітьми. Найбільше в нас їдуть у Карпати, якщо говорити про Україну».

Опитані експерти відзначають популярність таких локацій як Буковель, Ворохта, Яремче. В Буковелі недорогий номер обійдеться в 700 грн за ніч, котедж — від 2800 грн.

Якщо ж людина хоче, аби поруч з нею під час відпочинку в Карпатах не ходили сотні інших туристів, радять звернути увагу на такі місця як Вигода, Ясіня, Верховина та Косів.

Саме у Косові знімав свого часу сцени для кінофільму «Тіні забутих предків» режисер Сергій Параджанов. Діє тут і Музей історії українських визвольних рухів.

Є шанс сховатися від натовпу туристів та увімкнути режим повної тиші й на Закарпатті. Олександр Пересоляк, активіст з Ужгорода, розповів, що регіон готовий приймати відпочивальників. Вартість номера в готелі у Закарпатській області варіює від 1200 до понад 3000 грн за добу.

Якщо ж основний пріоритет відпочинку — оздоровлення, то українці найчастіше обирають такі західні курорти як Моршин, Трускавець, Східниця. Усе через наявність місцевих мінеральних вод для лікування. Трускавецькі ціни починаються приблизно з 800 грн за добу в номері, але відпочинок вищого класу обійдеться у 2000-3000 грн за ніч.

Твоя підтримка допомагає нам не зупинятися

Підтримати

Не горами єдиними

Вочевидь відпочинок — це не просто історія про те, щоб узяти квитки й дістатися до бажаної локації, а потім повернутися додому. Кожен день має бути заповнений чимось особливим, інакше такі вакації навіть не залишаться в пам’яті.

Аж 40% українців цього року хочуть бачити екскурсії та візити до пам’ятних місць частиною свого літнього відпочинку, за даними Ribas Hotels. Особливо привабливі екскурсії з елементами гастротуризму — можливістю відвідин ресторацій місцевої кухні, дегустації локальних продуктів та алкоголю.

Для прикладу, компанія Ribas саме в цьому контексті розвиває готельний комплекс у Микуличині, що в глибині карпатської частини Івано-Франківщини. 

«Сюди туристи приїздять по гастрономічні враження, бо тут розташовано безліч сироварень, ресторанів, пивоварня, а також заради історичних пам’яток (скелі Довбуша), цікавих туристичних маршрутів та неймовірних природних краєвидів», — розповідає Артур Лупашко, засновник компанії.

Мар’яна Олеськів, очільниця Державного агентства розвитку туризму, рекомендує звернути увагу на кілька менш очевидних напрямків, що пропонують ефектну екскурсійну складову:

  • У центральній частині України, у Вінницькій області, є чудове село Буша, яке вражає своєю автентичністю, а також місто Тульчин з великою кількістю історичних та архітектурних пам’яток.
  • Поділля: Бакота, Кам’янець-Подільський, Стара Ушиця, Хотин, Китайгород з практично незайманою природою.
  • Недооцінена туристами Чернівецька область варта того, щоб туди їхати, відпочивати й відкривати для себе історію цього регіону.
  • У Миколаївській області є село Мигія на березі Південного Бугу, біля якого розташований Музей ракетних військ стратегічного значення. З тутешніх ракетних шахт СРСР колись хотів давати ядерну відсіч країнам НАТО. Поруч із музеєм — багато кемпінгів, можливість рафтингу Південним Бугом.
  • Тернопільщина зі своїми замками, місто Луцьк, Шацькі озера на Волині.

Ті ж Шацькі озера привабливі через доступність відпочинку. Є туристичні бази старішого проєктування, де кімната обійдеться лише у 200 грн за ніч. Більш комфортні готелі пропонують ціни в районі 1500-2000 грн за добу.

Через війну зростає туристичний інтерес до локацій, що так чи інакше відіграли важливу роль в російсько-українському збройному протистоянні. Є охочі відвідати Ірпінь, Бучу, Гостомель — і це теж важливо для місцевої індустрії гостинності. До повномасштабної війни прогулянкові маршрути, можливості пікніків у Бучі й тутешньому парку були суттєвим стимулом для місцевого бізнесу — транспортної сфери, магазинів, ресторанів.

«Саме зараз наша спільнота у співпраці з департаментом культури й туризму Київської обласної державної адміністрації проводить професійне навчання туристичних гідів за маршрутами пам’яті Київщини, — розповідає Яніна Гаврилова зі “Всеукраїнської асоціації гідів”. — Важливо зазначити, що відвідування місць трагедій потребує емоційної підготовки та шанобливого ставлення до людей, які пережили жахливі події».

Такі тури цікаві не лише для іноземних туристів, закордонних делегацій та волонтерів, але й для українців. Асоціація вже має замовлення турів для студентських груп із різних вищих навчальних закладів Києва.

Ціни на тури Україною залежать від тривалості та географії екскурсійної поїздки, але подекуди можна вкластися у суму до 1000 грн на людину, а вже за понад 2000 грн реально дозволити собі тур з ночівлею.

Що далі?

Перепоною для популяризації туризму Україною є той факт, що раніше для багатьох важливим компонентом подорожей були соцмережі. Натомість тепер, у часи широкої російської агресії, люди можуть мати психологічні труднощі з публікуванням фото з відпочинку, адже щодня в країні відбуваються трагедії.

Українська туристична індустрія повноцінно претендує на державні програми відбудови з використанням бюджетного та міжнародного фінансування — і не хоче, щоб її потреби були викинуті поза межі переліку пріоритетів. А все ж не буде перебільшенням сказати, що кожна людина, яка живе у війні, потребує бодай якогось відпочинку, а інколи й реабілітації.

За цьогорічними підрахунками ЮНЕСКО, Україна потребуватиме близько 9 мільярдів доларів протягом найближчих десяти років для відновлення культурних і туристичних об’єктів. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, зі свого боку, оцінив утрати й недоотримані доходи культурної та туристичної галузей на рівні 19,6 мільярда доларів.