У Польщі оголосили, коли розпочнеться ексгумація жертв Волинської трагедії
У квітні розпочнеться ексгумація решток польських жертв Волинської трагедії, похоронених у колишньому селі Пужники Тернопільської області.
Про це пише RMF FM.
Фонд «Свобода і демократія», який два роки тому і знайшов це місце поховання, отримав від української влади дозвіл на ексгумацію та проведення подальших досліджень.
Насамперед ідеться про встановлення людей, чиї рештки знайшли у ямі поблизу колишнього кладовища. Як наголосив заступник голови «Свободи і демократії» Мацей Данцевіч, розкопані останки досліджуватимуть польські археологи та антропологи.
«Фахівці уже збирають генетичний матеріал у нащадків. На місці, де поховані останки, цей матеріал також буде зібраний у такий професійний спосіб», — розповів він.
Після дослідження планується перепоховання загиблих, а також увічнення пам’яті про це місце, де в лютому 1945 року померли близько 80 людей.
Нещодавно прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що у питанні ексгумації польських жертв Волинської трагедії є перші рішення. Стало відомо, що Київ та Варшава обмінялися списками місць для ексгумації жертв Волинської трагедії.
А втім, джерело PAP сказало, що питання відновлення українських могил на горі Монастир у Польщі «залишається відкритим».
Що передувало?
Ще торік на початку жовтня в Українському інституті національної пам’яті заявили, що у 2025 році планують провести пошуки жертв Волинської трагедії у Рівненській області. Зазначають, що зроблять це у відповідь на звернення польських громадян.
А в листопаді 2024 року міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський за результатами зустрічі зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою заявив, що з боку Києва тепер немає жодних перешкод у питанні ексгумації жертв Волинської трагедії.
Уже наступного дня Інститут національної памʼяті Польщі заявив, що фахівці готові впродовж 24 годин вирушити в Україну, щоб розпочати пошуково-ексгумаційні роботи.
Волинська трагедія
У роки Другої світової війни в умовах німецької окупації на теренах України діяло одразу декілька партизанських рухів. Це, зокрема, були загони Української повстанської армії (УПА) та польської Армії Крайової. Вони переважно вели свою боротьбу на Волині.
Тоді ж обидві сторони проводили обопільні етнічні чистки, аргументуючи це помстою за репресії упродовж минулих років та вже нинішні вбивства. Згідно з даними Інституту історії України, це був один із кривавих епізодів українсько-польського конфлікту часів Другої світової війни.
Згідно з польськими підрахунками, під час цієї трагедії з польського боку загинули щонайменше 35 тисяч людей, із яких 18 тисяч були ідентифіковані, а з українського боку полягло до кількох тисяч людей. Водночас, за даними проєкту Українського католицького університету (УКУ), з українського боку загинули від 9 до 10 тисяч людей.