Зазнав поранення — і гепатит у бонус? Чому в армії немає вимоги перевіряти військових на гепатити?

Чому люди з гепатитом потрапляють в армію?

Є п’ять типів гепатиту: A, B, C, D і E. Найнебезпечніші — B і C — передаються через кров та уражають печінку. Вони можуть спричиняти як гостре, так і хронічне захворювання. Саме ці два типи є причиною 96% смертей, пов’язаних із вірусними гепатитами.

До 2022 року в Україні вірусним гепатитом C було інфіковано 5% людей (до двох мільйонів). Часто гепатит C протікає безсимптомно, тому в МОЗ радять робити тестування, щоб вчасно виявити хворобу й пролікуватися.

У вересні 2023 року Міноборони внесло зміни до наказу №402 й  дозволило призов на службу людей із гепатитом — якщо хвороба не порушує або незначно впливає на роботу печінки та інших органів, військово-лікарська комісія може визнати такого хворого придатним до служби.

Що сталось у 72 бригаді?

«До нас прийшло поповнення, і деякі хлопці самі сказали, що мають гепатит C. Але документи, які б це підтверджували, не у всіх були. Я і командир роти вирішили, що якщо до війська вже допускають людей із гепатитом, то заради власної безпеки та безпеки роти варто перевірити й інших», — каже санітарна інструкторка медпункту 72 ОМБр Єлизавета, на позивний Лу, лікарка-стоматологиня за освітою.

Через волонтерів вона дістала експрес-тести й почала перевіряти новоприбулих на наявність гепатиту C. Про це знав командир роти. Лу каже, що тести не дають відповіді на 100%, чи є в людини гепатит, чи немає, однак якщо результат позитивний, це привід для подальшого обстеження. 

«Я почала проводити ці тести, і виявилося, що є позитивні результати — деякі хлопці навіть не знали про це. Загалом вийшло близько 10 людей із 60. Дотримуючись етапів надання меддопомоги, я відвезла їх на медичну роту», — веде далі санітарна інструкторка.

Лікар, який оглядав військових, повідомив про це начмеду бригади Людмилі Федотовій. Із цього, як каже Єлизавета, все і почалося. Вона надала скриншоти свого листування із Федотовою. 

— На підставі чого ти проводиш тести [на гепатит]? Це у твоїх обовʼязках чи що? — написала Федотова до Лу.

— Я на посаді санітарної інструкторки. Ніде не бачила заборони на проведення експрес-тестування, — відповіла їй Єлизавета.

— Звідки ті тести? Ти зараз наведеш шухеру, і якщо вони не підтвердяться… — продовжила Федотова.

— Не вам, Людмило, надавати допомогу цим людям після поранення. Тест — це лише підстава звернення на медичну роту. Вони проконсультувались у лікаря й отримали направлення до інфекціоніста. Так само ми робили й із тестами на COVID-19.

Після цього діалогу, каже Лу, до неї зателефонував комбат і повідомив, що її переводять до іншого батальйону.

«У мене все було добре на місці: злагоджена робота, налагоджена взаємодія. Але мене перевели до іншого батальйону як покарання. Командир роти підтримує мене, вони теж вважають, що тести мають бути доступними. Це ж не щось нелегальне — їх можна вільно купити в аптеці», — додала Єлизавета.

Бойовий медик із бригади Лу підтвердив описану нею ситуацію. За його словами, лікар медичної роти скаржився йому на Єлизавету: «Ти знаєш, що вона вчудила?».

«Як каже цей лікар: “А якщо вони (військові — ред.) всі захочуть здати аналіз і лікуватись?”. Одвічна проблема ЗСУ — підлабузництво. Неспроможність командирів брати відповідальність на себе. Постійне “а що, якщо начальник”», — каже бойовий медик.

Людмила Федотова пояснила hromadske, що нові військові прибули з Це документ, який видається пацієнту під час виписки з лікарні або іншого медичного закладу.виписними епікризами, де зазначалось про наявність хронічного гепатиту C. Вона заперечила, що приховувала випадки захворювань. 

«Без чиєїсь вказівки чи погодження Єлизавета почала проводити цим самим людям тестування й розкривати усім їхній діагноз, підбурювати особовий склад. Ті люди стали ізгоями у своєму підрозділі», — каже начальниця медичної служби 72 бригади.

І додала, що Єлизавета не повідомила про тестування ні начальника медпункту, ні її. Водночас задача Лу «була елементарна — перевірити новоприбулих та скерувати їх до медичного пункту». Федотова заявила, що Єлизавета «зайнялась самодіяльністю в армії».

«Статут чи якась нормативно-правова база нікого ж не хвилює, а хвилюють власні амбіції та писанина у Facebook?» — каже Федотова. 

На питання, чи можуть медики агітувати військових пройти тестування, вона відповіла: «На підставі чого? Ці люди [до війська] мають прибувати обстеженими». Крім того, Федотова зазначила, що якщо військовий має скарги, то він може звернутися до бойового медика чи медпункту, далі його скерують до медичної роти для огляду. Якщо буде виявлене захворювання, то військового відправляють на лікування.

Водночас Єлизавета заперечила, що розголосила діагнози військових — розповіла лише їхнім командирам. І додала, що всі, у кого був позитивний експрес-тест, отримали лікарське підтвердження про свій діагноз і були відправлені на лікування. 

Також Лу наполягає, що вона має право робити тестування, бо в неї вища лікарська освіта. А щоб скерувати військового на медпункт, має бути підстава. Крім того, хоч вона за посадою і санітарна інструкторка медпункту, але була приряджена як головна медикиня роти. 

Тим часом лікар військової медичної евакуації 72 ОМБр Ярослав у коментарі hromadske зазначив, що за три роки служби в бригаді він не стикався із забороною на будь-які обстеження чи відмовою в направленні. Ярослав каже, що до Федотової як до командирки в нього немає питань, водночас про ситуацію із Лу знає мало.

«Жодного разу я не робив експрес-тесту й не чув, щоб хтось із суміжних еваків робив. Вказівок щодо проведення тестів не було. Медики апріорі завжди мають бути насторожені, але це більше стосується власного здоров’я», — зауважив Ярослав.

І додав, що забезпечити повну стерильність та виключити всі шляхи зараження під час евакуації в деяких випадках просто неможливо. А втім, часто самі хворі повідомляють про свої інфекції.

«Під час масового надходження поранених, коли вони можуть лежати штабелями в авто, активно кровоточити й фактично обмінюватися мікрофлорою, проконтролювати такі речі неможливо. Єдиний спосіб запобігти інфікуванню — виключити контакт із носієм», — розповів Ярослав.

За його словами, у шпиталі можуть провести перевірку на гепатит. Але навіть на війні хворий має право на лікарську таємницю. Ба більше, якщо інформацію про його стан розголосять, він може подати до суду.

«Але якщо медики чи супровідники поранених знають про носійство, то, звичайно, “неофіційно” попереджають інших медиків», — додав Ярослав.

А як в інших підрозділах?

В «Азові» тести можуть проводити як у медичній роті, так і в медпунктах батальйонів, якщо там є медпрацівники, які вміють це робити, пояснили терапевтка Агар Арцимович та епідеміолог Ярослав Зелінський із медичної роти 12 бригади спецпризначення «Азов».

Вони зазначили, що право проводити експрес-тестування (скринінг) доступними в Україні тест-системами мають люди з медичною освітою (середньою або вищою), окрім Окрім тесту OraQuick, орального тесту на вірус імунодефіциту людини (або швидкого тесту на ВІЛ від Mylan).тестів, які розраховані на самостійне тестування будь-ким.

«Ми проводимо санітарно-просвітницьку роботу та інформування про профілактику поширення інфекційних хвороб серед особового складу, зокрема щодо шляхів передання різноманітних інфекцій, та дійсно акцентуємо на необхідності своєчасного обстеження», — каже Агар.

В «Азові» є швидкі тести на гепатити B та С, ВІЛ, сифіліс. Однак тестувати абсолютно всіх, кажуть, недоцільно, бо ресурси обмежені. Там заохочують перевірятись передусім тих бійців, які мають частий контакт із кров’ю — бойових медиків, лікарів стабілізаційних пунктів, бійців, які працюють на евакуації поранених.

Крім того, в «Азові» активно популяризують донорство, багато бійців регулярно здають кров, тому проходять обстеження на інфекції.

«Варто зауважити, що наразі комплексні програми з профілактики інфікування вірусними гепатитами серед військовослужбовців не впроваджуються. Програми з профілактики інфекційних хвороб і доступ до швидких тестів як частина таких програм значно більш доступні для цивільних», — додала терапевтка.

Але зауважила, що такі програми почасти фінансувалися коштом уряду США через Агенцію США з міжнародного розвитку (USAID). Зараз ці програми призупинені. Відповідно, питання сталості таких програм в Україні наразі не розв’язане.

«Ми користуємось наявними ресурсами для профілактики й лікування вірусних гепатитів як лікарень, які входять до сфери МОЗ України, так і ресурсів неурядових організацій, які залучені до впровадження програм профілактики поширення інфекційних хвороб серед груп ризику в Україні», — наголосила Агар.

Дніпропетровська обласна лікарня імені Мечникова на запит hromadske відповіла, що за 2023 рік тут пролікували 16 пацієнтів з вірусним гепатитом, а торік — 17 пацієнтів. Однак, не уточнили — цивільних чи військових. Для розуміння, за два роки повномасштабної війни тут пролікували близько 28 тисяч військовослужбовців. 

Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я на наш запит повідомив, що в Україні зростає кількість випадків вірусних гепатитів. Водночас у статистиці не виокремлюють військових та цивільних.

Так, за останні три роки захворюваність на гепатит A зросла з 281 випадку у 2022 до 1536 у 2024-му, на гепатит B — з 1416 випадків у 2022 році до 2364 у 2024-му, на гепатит C — з 3972 у 2022 році до 8031 у 2024-му.

У Центрі громадського здоровʼя пояснюють, що цифри могли зрости через поліпшення діагностики. Так, з травня 2023 року запровадили обов’язкове безоплатне тестування на вірусні гепатити B і C для всіх, хто проходить військово-лікарську комісію.

Також у ЦГЗ наголосили, що держава забезпечує безоплатне обстеження та лікування вірусного гепатиту в межах Програми медичних гарантій.

Командування Медичних сил ЗСУ на запит hromadske відповіло, що військові, у яких виявляють гепатит, отримують безоплатну меддопомогу. Для покращення діагностики та лікування вірусних гепатитів розроблено спеціальний алгоритм, що діє у військових медзакладах і передбачає, за потреби, направлення пацієнтів до закладів МОЗ.

Крім того, Головний військовий клінічний госпіталь має достатньо ліків для безперервного лікування військових із гепатитом С на кілька місяців. Щоб не виникало перебоїв, уже розрахували потребу в препаратах на 2025 рік.