Ампутовані кінцівки, унікальні операції та земельні чвари. Життя лікарень Дніпра на військових рейках

Зрізане осколками обличчя. Відсутність великих ділянок шкіри через розвиток гнійного запалення. Відкритий кишківник. Відірвані кінцівки. Це поранення, з якими тут стикаються медики. Поранення і військових, і цивільних.

Місцеві лікарі врятували 95,1% людей, яких доставили до лікарні. Після порятунку на частину пацієнтів ще чекає шлях реабілітації. У Дніпрі її проводять у двох закладах — Міській клінічній лікарні №4 і вже згаданій лікарні Мечникова.

Про повернення поранених бійців до життя, складнощі роботи в умовах обстрілів, а також про чутки щодо конфлікту з мером Дніпра за землю лікарні — у матеріалі hromadske.

Реабілітація — це не лише «грязі та масажі»

Після важкого поранення у Бахмуті в Андрія ампутовані обидві руки. Його ціль — сісти за кермо. Для цього проходить курс реабілітації у 4-й лікарні. Ще один військовий працює з ерготерапевтом, щоб відновити моторику рук: вчиться тримати предмети, їсти й таке інше.

До 2020 року тут було звичайне фізіотерапевтичне відділення: грязі, електрофорез. Тоді ж у лікарні почали змінювати філософію. Тепер тут сучасне обладнання та мультидисциплінарна команда: від фізичних терапевтів до соціальних працівників. Робота фахівців з реабілітації — допомогти максимально відновити втрачені функції та повернути людину до життя.

За час війни у Дніпровській міській клінічній лікарні №4 працювали з понад 28 тисячами військових. Зараз близько 30% пацієнтів після невідкладної допомоги залишаються у закладі — проходять реабілітаційний курс. Цьогоріч відділення реабілітації планують розширити. А поки решту поранених військових після лікування відправляють до інших закладів, переважно на захід країни. 

Центр реабілітації у лікарні Мечникова створили в рекордні строки — 5,5 місяця. Його відкрили наприкінці березня 2024-го, але далі продовжують доукомплектовувати. Тут реабілітацію пройшли вже 180 людей. За словами Риженка, більшість із них були у важкому стані.

Директор лікарні стверджує, що понад 80% пацієнтів надходять у такому стані, коли не можуть навіть сказати слово «мама», забувають своє ім'я. На них чекає маса операцій та курс стабілізації в реанімаційних відділеннях. Були й такі, кому за тиждень робили понад 20 оперативних втручань.

Зараз у закладі виконують сотні операцій, які до великої війни були неможливими. Це ангіографічні дослідження, діставання уламків з головного мозку та судин, операції на легенях і серці, пробитому шлунку та кишківнику.

Ми ніколи раніше не бачили, щоб у людини не було чотирьох кінцівок — це все ми побачили тут. Увесь череп перешитий, тому що була вибухова травма, і кістки черепа розламалися. Чоловіка врятували.Сергій Риженко, головний лікар Дніпровської обласної лікарні імені Мечникова

Головний лікар зауважує, що за час війни змінився і характер поранень. Ураження кулями — це 10% травм. Усе інше — поранення, спричинені вибухом. Зокрема від мін. Медики підрахували, що близько трьох тисяч воїнів унаслідок таких травм утратили кінцівки.

Риженко переконаний: «Зберегти життя важливіше, ніж кінцівку. Її можна спробувати вилікувати, але у більшості випадків вона працювати не буде. Людина просто цю кінцівку носить за собою». 

А от найважчим пораненням він вважає втрату зору.

Навантаження на лікарню

У лікарні Мечникова — 1175 ліжок. Станом на ранок 23 квітня у закладі було 1706 пацієнтів. Щоб забезпечити роботу, добрали 300 людей. Більшість із Бердянська, Маріуполя та інших прифронтових чи окупованих міст.

Головний лікар каже, що вже понад два роки фактично живе у лікарні. Водночас визнає, що існує проблема, коли медики на такій роботі вигорають. Скаржиться й на те, що деякі цінні спеціалісти виїхали за кордон.

«Хто на симпозіум, хто ще кудись — і зостались там. Такі приклади є, на жаль. Це спеціалісти, які працюють з новітніми технологіями. Їх перетягують, це велика проблема», — нарікає головний лікар.

Не один Риженко змушений жити в лікарні — у такому режимі зараз багато його колег. Розваг тут особливо й немає, тож нині у планах побудувати антивандальний спортивний майданчик. Щоб була змога бодай трошки займатися спортом, коли в медиків випадає вільна хвилина.

Головний лікар ділиться, що часто й уві сні бачить пацієнтів, які були на «нулі життя», але змогли видряпатися з цього стану.

Спочатку шок: здається, що тут нічого вже не зробиш. У нас хлопець 11 днів був у комі. Думаю, все… На 11-й день пішло різке одужання. Він став розмовляти, підійматися. І вже через два тижні ми його відправили далі на лікування — на евакуацію, відновивши принаймні на 50%.Сергій Риженко, головний лікар Дніпровської обласної лікарні імені Мечникова

Питаю, чи лікували у Мечникова окупантів. Раніше Риженко визнавав, що у його лікарні це робили. Нині ж говорити про це не захотів.

Чи є конфлікт із мером Дніпра?

Проте лікування поранених росіян — не єдина контроверсійна тема для спілкування з головним лікарем Мечникова. У мережі траплялися згадки про «ботоферми Риженка», примус до персоналу хвалити його у соцмережах, а ще про те, що публікації лікаря з історіями та діагнозами пацієнтів і їхніми фото порушують лікарську таємницю та норми етики.

Риженко такі закиди заперечує: стверджує, що пости про поранених військових робить тільки з їхнього дозволу: «В останнього хлопця запитав, чи хоче, щоб я його історію розповів. Він каже: “Хочу, щоб у моєму селі у Волинській області знали, що я не просто там сидів і курив на Херсонщині”».

Появу критичних щодо нього дописів лікар повʼязує з «опонентами, яким нема чого сказати». Він певен, що це переважно «рейдери, які хотіли забрати частину території лікарні, тож їм треба якусь негативну інформацію дати про заклад».

— Це пов'язано з Філатовим?

— Я не казатиму прізвища. Є люди, які хочуть через свої корисливі мотиви всіх облити брудом. П’ять років нас тримали підвішеними, бо не було прав на землю. Ми не дамо порушувати місцевий порядок, який був багато століть, — ні мерам, не перам.

— У вас є конфлікт із мером?

— У мене нема. Це питання, яке стосується не моїх уподобань, а нашої цілісності. Ось, бачите, дві новобудови. А там у нас є старий пологовий будинок, де ми хочемо побудувати новий. Їм дуже хотілося цю частину. Залишився маленький шматочок, з якого є вид на Дніпро. Ми кажемо, що там буде пологовий будинок, а нам відповідають: «Ні, ми вам землі не дамо».

Коли побачив, що на території пологового будинку ходять і починають усе вимірювати, я сказав: «Філатов, якщо у тебе з мізками все нормально, ти не будеш цього робити, а як будеш — ми тобі не дамо». І не дали. Він документи на сесії міськради мені повернув, 5 років тримав їх.Сергій Риженко, головний лікар Дніпровської обласної лікарні імені Мечникова

У вересні 2023-го Риженко подав до суду позов проти міського голови Дніпра Бориса Філатова. Предмет позову — захист честі, гідності та ділової репутації, а також спростування неправдивої інформації. Все через пости у фейсбуці мера та суперечки про землю.

Риженко вказував, що Філатов щодо нього вживав такі слова: «нарцис-психопат», «тупий», «мерзота». Суд першої інстанції частково задовольнив позов і визнав висловлювання образливими. Але потім Борис Філатов подав апеляцію — і виграв її. Дніпровський апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що слова мера є оцінювальними судженнями, а не конкретними твердженнями, тож не підлягають спростуванню.

Лікар каже, що оскаржуватиме це рішення у Верховному Суді.

Коли людина починає губити моральний образ, а судді на містечковому рівні йдуть на прив’язі в мера, — це дуже неприємно. Їм дають цілу теку зібраних образ і пояснюють, що не можна так називати лікаря та й просто будь-яку людину. А судді відказують, що це «дружнє листування». Так неправильно, і я хочу довести це.Сергій Риженко, головний лікар Дніпровської обласної лікарні імені Мечникова

Водночас головний лікар Мечникова визнає, що таке рішення апеляційної інстанції симптоматичне для ситуації в місті: «Ми й не чекали, що може бути інша реакція. Не хочу нічого казати про суддів, але по-людськи — вони зробили помилку: дали прецедент тому ж Філатову всіх посилати далі. А кожна людина повинна жити з повагою».

У Верховному Суді перебуває і сама справа про землю. Ще у 2018 році міська рада Дніпра припинила для лікарні право постійного користування ділянкою понад 8 гектарів.

Медзаклад просив суд визнати протиправною бездіяльність міськради через ненадання дозволу у визначені законом строки — на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на якій планують збудувати пологовий. Суд першої інстанції задовольнив позов лікарні частково, але згодом це рішення скасували в апеляції.

Сам же Філатов торік у червні звинуватив Риженка, що той як керівник лікарні подав не всі документи для оформлення землі. Дорікає мер Дніпра і Риженку як депутату. Головний лікар Мечникова з 2020 року очолює фракцію «Слуги Народу» в міській раді (тоді ж він навіть був конкурентом Філатова на виборах міського голови).

«За 38 сесій та понад 7 тисяч земельних питань він голосував тільки два рази. Краще запитайте у свого керівника, де ж це рейдерське захоплення? А ще краще — йдіть лікувати, це набагато важливіше. Закінчуйте ганьбитися перед містом», — йшлося у дописі міського голови.

hromadske звернулося із запитом до Бориса Філатова з проханням надати свою позицію щодо цих двох справ. На момент публікації відповіді ми не отримали.

Натомість Риженко у розмові з hromadske вказав, що очікує справедливості від Верховного Суду у справі про землю.

«Там, де в нас хотіли відтяпати землю, хочемо побудувати новий пологовий будинок, який дивитиметься на Дніпро. Щоб кожний дніпровець, який родився тут, знав, що він хазяїн цього міста — хазяїн Дніпра. У мене нема тут жодного сантиметра землі. Я не претендую ні на що особисто, але хочу, щоб усі розуміли, що земля лікарні — свята», — підсумував головний лікар Дніпровської обласної лікарні імені Мечникова.