«Головне, що не мерзнемо. Платіжки зменшилися вполовину». Що треба робити, аби ваші будинки були автономними
«У мене виходить тисяча з чимось [гривень] за все. Але це мало, Женю», — підходить мешканка, зустрівши біля будинку голову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку — неприбуткова юридична особа, створена власниками квартир для самостійного управління, утримання та ремонту спільного майнаОСББ. Її хвилює цифра у платіжках: але не через високі суми, а, що дивно, — навпаки.
Секрет у тім, що цей житловий комплекс на лівому березі столиці майже повністю енергоавтономний. Має свою котельню, індивідуальний теплопункт, великий генератор, а віднедавна — й сонячну електростанцію. На щось збирали самотужки, щось компенсували за кошт муніципальних програм.
«Зараз є різні програми [компенсації]. І ті, хто не лінуються, роблять ОСББ і впроваджують енергоефективні заходи. Це клопіт для співмешканців, але самоорганізовуватись треба. Утеплювати будинки, встановлювати акумуляторні батареї — і вже себе якось врятувати. Щоб хоча б не лопнули труби», — каже очільник ОСББ Євген Довгий.
Тривалі блекаути, відсутність теплопостачання, тріснуті труби й батареї та подекуди замерзла каналізація стали викликами цієї зими на тлі нищівних ударів рф. Водночас будинки, які завчасно подбали про свою енергостійкість, переживають кризу легше. Про які рішення варто подбати, навіть якщо ви мешкаєте у звичайній радянській «панельці», і чи не захмарна ціна питання — з’ясовувало hromadske.
«На компенсацію за генератор побудували сонячну станцію»
«Ось це — серце сонячної електростанції», — Євген веде до підвального приміщення 25-поверхівки, де розміщені інвертор та акумуляторні батареї.
Разом із панелями, розміщеними на даху, вони складають цілісну систему, яка перетворює сонячне світло на електроенергію. Акумулятор її зберігає, а інвертор перетворює на «зрозумілий» для техніки формат — 220-230 вольтів. Інвертор гібридний: тобто може працювати від сонячних панелей, акумуляторів, генератора та електромережі.
«Разом з генератором воно все об'єднане в таку одну екосистему. Тобто якщо, наприклад, мережі немає і зараз взимку немає генерації від сонця, цю систему підзаряджає генератор. Все автоматизовано. Якщо подалось світло — генератор вимикається. Від цієї системи у нас заживлені ворота, камери, пожежна сигналізація, аварійне освітлення, ліфти й частково насоси», — пояснює голова ОСББ.
Потужність цих батарей — 25 кіловатів. Цього вистачає на декілька годин роботи обладнання без живлення з електромережі (наприклад, один ліфт споживає 2,5 кВт на годину). Але про подачу світла у квартири не йдеться. Їх заживити неможливо, каже Євген. Бо кожне приміщення може відібрати приблизно 10 кіловатів.
«Тобто якщо 3 квартири включаться, вони за годину все “висадять”, розумієте? Бо всі ж починають одразу все вмикати, і навантаження велике. У квартиру можна купити EcoFlow. І коли у нас не було 51 годину світла, то ми завдяки генератору вивели розетки й зробили такі пункти зарядки для мешканців. Генератор у нас потужний — на 65 кВт», — ділиться Євген Довгий.
Генератор купили ще 2 роки тому за 920 тисяч гривень. І загалом це єдине, на що збирали кошти з мешканців — у середньому з квартири по трохи більш як 3 тисячі гривень. Були й такі, що виступали проти — без цього нікуди, — втім, таких меншість, каже Євген.
Районна державна адміністраціяРДА нам видала компенсацію за встановлення генератора. Ми її не витратили — і на ці кошти восени побудували ще сонячну станцію. Разом з проєктною документацією вона нам обійшлась у приблизно 600 тисяч гривень. Але ми багато що робили самі, самі шукали обладнання. Бо коли купуєш його «під ключ» — це значно дорожче.Євген Довгий, очільник ОСББ
Останній місяць генератор тут працював по 10-20 годин на добу. На дизель пішло 190 тисяч. З квартири орієнтовно по 350-500 гривень (під час відключень за графіками ця сума на рівні 100 грн). Коли ж погода буде сприятливіша й добудується друга черга сонячної станції, у планах — закривати 3 місяці споживання в рік суто з енергії сонця.
«Це окуповується до трьох років»
Цим 25-поверхівкам 8 років. Будинки зводили одразу з індивідуальними теплопунктами (ІТП) й автономними газовими котельнями, що розташовані на даху.
Котельня довго була «прокляттям» через багаторічну проблему з боргами за газ попереднього управителя, та після розв'язання стала для мешканців порятунком: тут є тепло 24/7. Та якщо власна котельня — це технологічно складне й дороге рішення, то індивідуальний тепловий пункт — реально і необхідно встановлювати у всіх, зокрема й старіших будинках, каже Довгий.
«ІТП по суті регулює споживання теплоносія. Він робить Тариф на тепло в цьому ОСББ вартує 1200 гривень за одну гігакалорію. Тоді як тариф від «Київтеплоенерго» становить 1654 гривні за гігакалоріюдешевшим опалення, бо не дає зайвого, і гроші не вилітають у відкриті вікна. Це розумна штука, вона міряє температуру і цю температуру тримає. Тут є блоки управління.
У нас доволі складний ІТП, але в старі будинки можна поставити менший комплекс — до мільйона гривень максимум. І податись на компенсацію. Такий ІТП “відбивається” десь до трьох років», — зазначає Євген.
«Ми жодного разу не зливали воду»
«До нас друзі приходять грітися. Бо в них теж є діти. Зараз по 7 годин немає світла, але головне, що є вода і ми з опаленням, не мерзнемо», — каже Ольга, мешканка іншої багатоповерхівки в Шевченківському районі, де теж завчасно підготувались до складної зими.
«Слухайте, в нашому будинку, мабуть, можна організувати “Пункт незламності”. У нас все є. Мені соромно це казати зараз у наш час, але я реально ходжу вдома в сарафані», — додає сусідка Інна.
Тут модернізували теплопункт, а торік встановили потужну сонячну електростанцію. Система резервного живлення складається з 3 інверторів, 5 акумуляторів та 74 панелей, якими заставлений майже весь дах. Це дає змогу бути автономними під час відключень до 14 годин.
«Якщо ми щось відключаємо, то продовжуємо цей час до 18 годин. Але на сьогодні ми уже придбали генератор, щоб бути спокійними за такі критичні системи як тепло- і водопостачання», — каже очільниця тутешнього ОСББ Тетяна Костенко.
«Працює все — насоси води, опалення, ліфти, замки на дверях і ворота на стоянці — мешканці взагалі не помічають, що у функціонуванні будинку є якісь обмеження. Рахунки нашого об'єднання саме за інженерні мережі зменшилися наполовину», — додає вона.
Така сонячна станція обійшлася у понад 2 мільйони гривень. З квартири, залежно від площі, мешканці сплачували від 7 до 18 тисяч гривень. Та за держпрограмою «Грін ДІМ» їм компенсували 1 млн 380 тисяч гривень. З них вони придбали й генератор.
«Ви думаєте, всі казали “так”? Противників теж вистачало, всім не вгодиш, — по-простому каже консьєрж будинку Сергій. — Але тим, хто казав “Та ну, та зараз же нормально”, Тетяна Миколаївна відповідала, що краще не буде, буде гірше. І зараз ми бачимо, завдяки чому ми вижили — бо є резервне живлення. І ми жодного разу не зливали воду».
Ми показуємо себе як приклад того, що воно працює, воно дає незалежність, спокій, тепло і комфорт. Тому ми максимально говоримо про це і завжди готові прийти на консультації. Ми були такими ж людьми, які побачили, що хтось установив, приїхали туди, подивилися, перейняли їхній досвід і реалізували це в себе.Тетяна Костенко, очільниця ОСББ
«Мешканці будинків мають зрозуміти, що вони мільйонери»
Ця зима довела, що енергоефективність перестає бути питанням економії, стаючи фактично питанням виживання. Та за даними КМДА, у столиці умовний статус енергостійких нині мають лише тисяча будинків. Тобто десь 8% від загальної кількості. Це ті будинки, які скористалися міськими програмами співфінансування, і для них було закуплено близько 5 тисяч одиниць резервного живлення.
До прикладу, це такі програми як «70/30» для ОСББ та ЖБК, програми «Фонду енергоефективності» і держпрограма, що стартувала нещодавно й дозволяє отримати до 300 тисяч гривень на енергообладнання, — «СвітлоДім».
«Тобто зараз можна купити обладнання на сонячні станції або генератори. Хоча ще десь 20-30% потрібно докинути зверху на те, щоб під'єднати. Але думаю, що це дуже вигідна пропозиція і зупиняє від того, щоб це зробити, тільки те, що люди не можуть організуватися і домовитись між собою», — певен голова «Асоціації енергоаудиторів України» Вадим Литвин.
Він сам мешкає у «стандартній панельці» 80-х років у Деснянському районі. У будинку встановили невелику сонячну електростанцію й індивідуальний тепловий пункт, який може економити вартість тепла в платіжках на третину.
Завдяки ІТП і утепленню трубопроводів у нас, залежно від місяця, було 20-25% економії. Тобто це дієво і це те, що треба робити. Утеплення, окрім просто зменшення термовтрат і цін у платіжці, додатково ще й дозволяє довше протриматись, якщо відсутнє централізоване теплопостачання.Вадим Литвин, голова «Асоціації енергоаудиторів України»
«Якщо є ІТП, але немає теплоносія, то зрозуміло, що нічого не вдієш. Але це вже, так би мовити, форс-мажор. А є будинки, які потерпають навіть тоді, коли місто подає до будинку опалення — тобто теплоносій є, і він міг би обігріватися, але просто не забезпечили резервне живлення насосів», — коментує Литвин ситуацію у багатьох будинках.
Експерт радить мешканцям все ж самоорганізовуватись і думати про енергоефективні рішення. Найоптимальніші — встановлення гібридного інвертора й акумуляторних батарей.
«Перша порада: мешканці будинків і власники квартир повинні зрозуміти, що вони мільйонери. В буквальному сенсі слова. Навряд чи ви знайдете квартиру в Києві або в великих містах, яка коштує менше мільйона гривень. Тобто треба зрозуміти, що це все наше і ми за це відповідальні. Тут програма “мінімум” (точніше, “оптимум”) — це створити ОСББ. Тоді ви, по-перше, контролюєте свої витрати, приймаєте тариф, розумієте, куди і як воно витрачається.
Якщо це старі панельки до 10 поверхів — насамперед треба зайнятися утепленням трубопроводів і індивідуальним тепловим пунктом з погодним регулюванням. І якщо це доповнити ще системою резервування на базі акумуляторів, інвертора, і можливо, сонячної станції — це те, що перевірено і що показало себе з гарного боку.
І, в принципі, на це все можна вишукувати кошти. А навіть якщо й скинутися самим, то це щонайменше підвищує капіталізацію будинку непропорційно до вкладених коштів», — підсумовує Вадим Литвин.