«Найсуворіша зима». Як кияни готуються до морозів, поки рф лякає українців провалом підготовки опалювального сезону

Дача за Києвом — як автономний острівець порятунку

Киянка Марія Воротило — викладачка історії, заробляє на життя онлайн-уроками. Взимку в її квартирі було +5°C, світло зникало разом із мобільним зв’язком, тож працювати було майже неможливо.

«З тими, хто готувався до НМТ, доводилося працювати о 9-10 годині вечора, коли з’являвся інтернет. Підлітки вчилися при свічках, ловили півтори години світла, аби скинути домашку. Навесні випускники були просто витиснуті психологічно», — згадує Марія.

Ще в лютому її родина із шести людей вирішила терміново купувати житло неподалік столиці. На стареньку хату на півдні Київщини витратили всі заощадження. Все літо ремонтували — облаштували автономну піч поруч із газовим котлом, утеплили підлогу, викопали й зміцнили підвал-укриття, підвели оптоволоконний інтернет та купили генератори. 

«Ми чудово розуміємо: навіть якщо війна або інтенсивні обстріли припиняться просто зараз, влада об’єктивно не встигне повністю відновити знищені потужності. А ворог знову битиме по енергетиці», — резюмує Марія.

Як ОСББ на Троєщині підготувалося до блекаутів

«Якщо електрики немає 8, 10 чи 12 годин — це важко, але місто жити буде. Найбільша загроза — зупинка систем опалення, коли на вулиці -10°C або -15°C. Якщо теплоносій зупиняється і починає замерзати в трубах, єдиний спосіб врятувати інфраструктуру — це повністю зливати воду з системи. А злити воду із системи великого міста в розпал морозів — це катастрофа, тому що потім запустити її швидко просто неможливо. Це саме те, чого ми мусимо уникнути за будь-яку ціну», — зазначає директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. 

Так сталося минулої зими на столичній Троєщині. Після ударів по ТЕЦ-6 великий район залишився не лише без світла, а й без тепла та води. Витримали ті будинки, які заздалегідь підготувалися. 

«У нас 220 квартир і понад 500 мешканців. Коли гасне світло, вимикаються насоси — і ми залишаємося без жодної краплі води, а сходження на 25-й поверх перетворюється на альпінізм. Від розриву труб нас урятувало тільки те, що будинок заздалегідь утеплили, і в підвалі температура не опускалася нижче за +5°C», — зазначає Тетяна Шкуратова, голова ОСББ багатоквартирного будинку на Троєщині.

У середині січня мешканці в межах міської програми «Світлодім» отримали 300 тисяч гривень, зібрали з кожної квартири від 2,5 до 6 тисяч гривень і закупили два інвертори по 12 кВт, акумулятори на 60 кВт та 32 сонячні панелі. Обійшлося все в понад мільйон гривень. Система живить насоси водопостачання, під’їзне освітлення й ліфти.

«Тут ідеться не про економію чи швидку окупність. Це питання елементарного виживання й комфорту. Або ти купуєш собі цей “предмет розкоші”, або сидиш без води й світла і з ліфтами, які не працюють», — переконана голова ОСББ.

Всього в житловому фонді Києва — 12 тисяч багатоквартирних будинків. З них понад 2 тисячі провели заходи з енергоефективності. 

«Ми називаємо такі будинки енергостійкими. Будинкові громади ставлять генератори, інвертори з батареями, сонячні панелі, які є зараз популярними. Понад 200 житлових комплексів або будинків у місті вже мають сонячні електростанції і виробляють електроенергію як для власних потреб, так і деякі будинки вже навчилися продавати цю електроенергію або віддавати цю електроенергію в зовнішню мережу», — каже заступник голови КМДА Петро Пантелєєв. 

План енергостійкості

Ще 25 березня Пантелеєв казав, що Київ розпочав підготовку до наступного опалювального сезону: тут захищають інженерно-технічну критичну інфраструктуру, встановлюють резервне живлення для систем водо- й теплопостачання, розбудовують когенерації, будують резервні системи теплопостачання. На це передбачили понад 10 мільярдів гривень.

«За всіма напрямками вже є результати. Роботи ведуться і щодо інженерно-технічного захисту — вже є готовність на понад 60%. Понад 60% — щодо відновлення інфраструктури. Понад 65% — ми вже побудували 65 мегаватів (4-5% пікового споживання міста — ред.), якщо говорити про потужність когенераційних установок, і відповідно понад 16 мегаватів дизельних електростанцій. І от роботи тривають, закуповується обладнання. У цьому сенсі ми рухаємося, й основна задача зараз наша спільно з державою — забезпечити саме безперебійне фінансування цих проєктів», — підсумував Пантелєєв на брифінгу 11 серпня. 

Чиновник каже, що місто будує близько 1600 МВт розподільної теплової генерації (це 30-35% максимального пікового споживання столиці взимку) та облаштовує модульні котельні. 

Що буде з навчанням? 

У Департаменті освіти КМДА на запит hromadske відповіли, що станом на липень 88% закладів освіти — 438 дитячих садків і 394 школи — оснащені генераторами різної потужності.

Якщо будуть блекаути, то школи самостійно зможуть ухвалювати рішення про перенесення канікул, запровадження шестиденки чи навчання у дві зміни. 

Олександр Царіков, начальник Управління освіти Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації розповідає: «Можливі зміни в організації навчання: 

• перенесення занять — згортання чи перенесення частини уроків із зимових місяців на червень (окрім випускних класів); 
• збільшення канікул — подовження зимового відпочинку учнів шляхом скорочення або перенесення весняних канікул; 
• формат тижня та дня — перехід на шестиденний навчальний тиждень або організація занять у дві зміни задля ефективного використання світлового дня; 
• асинхронне навчання — самостійне опрацювання матеріалу учнями під час відсутності світла за допомогою єдиних каналів зв’язку».

Крім того, уряд уперше виділив один мільярд гривень на облаштування укриттів у дитсадках. А ще у 2025 році побудували 96 підземних шкіл. До кінця року в Україні функціонуватимуть приблизно 200 таких шкіл.

Атаки ворога та робота НЕК «Укренерго»

«Система створювалася протягом 60 років під зовсім інші завдання. Вона будувалася абсолютно централізованою, з розрахунку на те, що ніхто й ніколи не буде цілеспрямовано нищити енергетичну інфраструктуру цивільних міст. Зробити за одне міжсезоння так, щоб високовольтні підстанції чи ТЕЦ стали на 100% недосяжними для ракет чи балістики — це фізично і технічно неможливо. Але йдеться про будівництво захисту першого й другого рівнів та децентралізацію, яка суттєво знижує ці ризики», — зазначає Олександр Харченко. 

В Укренерго нам відповіли, що зараз продовжують будувати Це масивні залізобетонні конструкції, які призначені для захисту основного трансформаторного обладнання підстанцій від прямих влучань дронів-камікадзе типу «Шахед» та уламків. Цей пасивний інженерний захист довів свою ефективність у збереженні критичного обладнання енергосистеми.захист другого рівня на об’єктах системи передачі електроенергії, щоб уберегти устаткування від прямого влучання дронів та уламків ракет:

«Інженерні рішення, які зараз застосовуються в нашій державі, не мають аналогів у жодній країні світу. Завдяки вже втіленим заходам, за останні два роки нам вдалося зберегти сотні одиниць дефіцитного обладнання, на спроби знищення якого ворог спрямував тисячі різноманітних засобів ураження. Окрім суто економічного ефекту, це дозволило ще й суттєво прискорити відновлення енергосистеми після масованих атак».

Крім того, компанія будує систему Розподілена генерація — це малі електростанції потужністю до 20 МВт, які підключені до місцевих мереж та виробляють енергію близько до споживачів. Це сонячні та вітрові станції, когенераційні установки, біопаливні та газові міні-електростанції, допомагаючи захистити енергосистему від масштабних аварій.розподіленої генерації. Та для повної компенсації втраченої потужності великих електростанцій нинішніх обсягів недостатньо. Особливо критичною ситуація може стати під час тривалих морозів (від -10°C). За шість-вісім діб будівлі втрачають тепло, а масове використання обігрівачів суттєво збільшує і так високе навантаження на енергосистему в зимовий період.

Щоб повністю зарезервувати теплопостачальну систему, треба два-три роки

За словами Олександра Харченка, головною проблемою попередніх блекаутів було те, що в котельнях не було води. Опалення у великих містах — водяне. Немає тиску у водогоні, немає води у водоканалі — котельня зупиняється, навіть якщо у неї є власний генератор. Понад 70% проблем виникали саме через нестачу живлення на об’єктах водопостачання.

«Побутовим генератором на 5 чи 10 кВт водоканал або велику насосну станцію не заживиш. Там потрібні потужності по 5, 10, 15 МВт. Зараз на ключових об’єктах водоканалів і великих теплопунктах установлюються потужні дизель-електростанції та когенераційні установки (які одночасно виробляють і тепло, і електроенергію з газу). Це створює автономний контур: водоканал качає воду, котельня отримує цю воду та має власну електрику для циркуляційних насосів. У такому режимі місто утримує базове тепло та воду незалежно від стану загальної енергомережі», — пояснює Харченко. 

У межах реалізації План стійкості Києва — це комплексний документ для підготовки критичної інфраструктури та життєзабезпечення столиці до роботи в умовах надзвичайних ситуацій та опалювального сезону. У серпні 2026 року Рада національної безпеки і оборони (РНБО) офіційно затвердила оптимізований план Києва, вартість якого зменшили з 67 до 37 млрд грн завдяки перегляду фінансування та виключенню довгострокових проєктів.плану стійкості Києва системи водопостачання й опалення — за словами Харченка, — ймовірно, встигнуть забезпечити резервним живленням. Але їх іще треба захистити. 

«Нам треба захистити як самі когенераційні установки, так і електричні підстанції. Велика кількість об’єктів в Києві зараз будуються одночасно, саме захисних споруд. І я теж думаю, щонайменше частину встигнуть побудувати. Захисні споруди — це фортифікація, яка будується навколо автотрансформатора на високовольтній підстанції з метою захистити його від дронів, уламків ракет і, за певних умов, від ракети теж. Але гарантій від ракети немає. Але ці об’єкти будуються і, найімовірніше, теж будуть побудовані. 

Остання частина — це, по суті, найскладніша частина на випадок, якщо наші теплоелектроцентралі будуть уражені балістичними чи не балістичними ракетами. Будуються ще резервування теплопостачання в усьому місті. Але от саме цю частину за одне міжсезоння реалізувати неможливо. І моя об’єктивна оцінка, що на це знадобиться реально два-три роки, щоб повністю зарезервувати всю нашу теплопостачальну систему».

«Шкідливі наративи щодо опалювального сезону в Україні» 

Тим часом кремлівська пропаганда намагається перетворити зимовий холод на інструмент деморалізації. Це виявили дослідники аналітичної платформи LetsData. Впродовж 1-13 серпня вони аналізували інформацію російських пропагандистів у Telegram, Facebook, YouTube. 

росія педалює наратив, що Україна не готова до опалювального сезону. Удари по українській енергетиці пояснює наслідком того, що Україна бʼє по росії — у такий спосіб перекладає відповідальність за можливу зимову кризу на військову стратегію України. Також росіяни проштовхують тези про те, що кошти, які західні партнери виділяють на підготовку до зими, українська влада витрачає на непрофільні, непідзвітні чи сумнівні проєкти. І мовляв, дефіцит грошей, про який заявляють посадовці, — наслідок поганого розподілу ресурсів, а не їхньої реальної нестачі.

То чи слід виїжджати з Києва?

Марія Воротило із сімʼєю в листопаді планує переїхати з Києва на дачу. Нагадаємо, хату як «автономний енергетичний острівок» родина готувала ще з квітня. 

Ті, хто лише в кінці літа почав шукати стару хату для переїзду, запізнилися, вважає екоактивіст Максим Залевський. Він радить міським жителям проаналізувати свою готовність до життя в селі — чи вміють давати собі раду з піччю, чи можуть заготовити дрова, чи зможуть прожити без каналізації. Якщо ж уже вирішили виїжджати з мегаполіса, Максим радить звернути увагу на квартири в невеликих містах на умовно безпечній території. 

Ми також запитали енергетичного експерта Олександра Харченка, який у нього план дій на зиму:

«Я не збираюся нікуди виїжджати. Я впевнений, що ми проб’ємось. Це не буде дуже просто, це буде складна зима, і про це треба говорити. Існує так званий безпековий перехід. Ми від критичної інфраструктури мирного часу переходимо до абсолютно незнаних світом систем, які адаптовані до вимог війни. І це те, що відбувається в Україні останніми роками. Ми рухаємось в унікальній для світу траєкторії, отримуючи унікальний для світу досвід. Не те що я цьому дуже радий, але треба використовувати ті ресурси, які є. Тому так ми здійснюємо безпековий перекат і ми будемо перші у світі, хто побудує максимально захищено від воєнних ризиків критичну інфраструктуру», — підсумовує Харченко.