Гартуємо. Розвиваємо. Творимо: головні висновки з конференції hromadske «ГаРТ»
Гартувати оборонну промисловість, розвивати енергетичну стійкість і творити умови для збереження культурної спадщини — три напрями, від яких залежить здатність України протистояти викликам війни й планувати майбутнє.
Цим трьом ключовим питанням і була присвячена конференція hromadske «ГаРТ», що відбулася 30 вересня в Києві. Подія організована за підтримки НАТО й у партнерстві з виробничо-інноваційною компанією Deviro й українським виробником оборонних технологій TAF Industries. До дискусій долучилися представники виконавчої та законодавчої влади, бізнесу, міжнародних організацій і культурної спільноти.
ГАРТУЄМО. Український оборонно-промисловий комплекс: від виживання до глобального ринку
Український оборонно-промисловий комплекс має значний технологічний потенціал, однак для виходу на міжнародні ринки виробникам потрібні зрозумілі правила експорту, прозорі процедури та ефективна співпраця з міжнародними партнерами. Учасники панелі обговорили, як спростити експортні механізми, зберегти українські виробничі команди й технології та посилити взаємодію з НАТО. Модераторка дискусії — спецкореспондентка hromadske Роксолана Лісовська.
Технічний директор Deviro Денис Чумаченко наголосив на необхідності зробити процедуру отримання експортних дозволів прозорою та зрозумілою для виробників.
«Зараз у нас експорт схожий на проходження ВЛК: у мене 300 кабінетів, і я його проходжу чотири тижні. Фактично в мене має бути один регулювальний орган, який ухвалює рішення, а не біжить розділяти свою відповідальність з усіма. І це рішення має бути зрозумілим не тільки для цього органу, а й для мене — того, хто подає заявку. Процедура має бути прозорою. Якщо там є щось закрите, щось незрозуміле — це корупція», — зазначив він.
За словами заступника генерального директора АТ «Українська оборонна промисловість» із міжнародного співробітництва Андрія Пахущого, експорт може допомогти українським оборонним підприємствам зберігати фахівців і технологічні спроможності, а також вкладати кошти в подальші розробки.
«Що для українських підприємств на сьогодні експорт? Звичайно, перше — це джерело до збереження кадрів і технологічних можливостей. Друге — це реінвестування у виробництво й у розробку нових систем», — Андрій Пахущий.
«Чому не зробити дуже просто — не поміняти законодавство так, щоб воно працювало? Щоб експортні дозволи працювали швидко, зрозуміло, щоб були зрозумілі правила гри — і всім від цього буде користь. А для України — стратегічна перевага», — зазначив CEO Brave1 Андрій Гриценюк.
Співпраця з НАТО передбачає не лише адаптацію українських виробників до стандартів Альянсу, а й обмін досвідом. Офіцер з оборонного планування штаб-квартири НАТО Філіп Карротт підкреслив, що Альянс також зацікавлений у тому, щоб переймати українські напрацювання.
«Річ не в тому, що НАТО просто нав'язує Україні свої ідеї та системи. Вони намагаються й вчитися в України. Нам потрібні спільно узгоджені стандарти й узгоджений підхід до того, як ми будемо все це застосовувати», — сказав Філіп Карротт.
Карротт також звернув увагу на важливість комунікації між українською оборонною промисловістю та партнерами: українським виробникам потрібно показувати, як їхні рішення можуть бути корисними іншим країнам і сприяти спільній безпеці.
Виконавча директорка «Технологічних сил України» Анастасія Мішкіна закликала західні компанії сприймати український оборонний сектор як повноцінного партнера, краще розуміти його досвід і переходити від декларацій про європейську інтеграцію до практичної співпраці.
«Ми дуже часто говоримо про те, що Україна — частина Європи, але фактично, якщо ми спускаємося до рівня праці, це залишається лозунгами, бо за відчуттями все одно до України там придивляються: чи можна взаємодіяти, чи не можна? Чи можна довіряти? Треба довіряти, треба працювати й інтегрувати», — наголосила Анастасія Мішкіна.
РОЗВИВАЄМО. Енергетична стійкість напередодні опалювального сезону
Підготовка до зими, окрім відновлення пошкодженої інфраструктури та захисту енергетичних об’єктів, — це й пошук довгострокових рішень для стійкості енергосистеми. Учасники панелі обговорили готовність генерації до опалювального сезону, захист енергетичної інфраструктури, енергоефективність житлових будинків і фінансування планів стійкості. Модератор дискусії — співзасновник та віцепрезидент аналітичного центру DiXi Group Антон Антоненко.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус пояснив, чому влітку російські атаки не завдали енергосистемі такого ж впливу, як це могло б бути в холодний період.
«Я думаю, що енергетику влітку не атакували саме з тієї причини, що атаки не дали б якогось суттєвого й великого ефекту», — зазначив Андрій Герус.
Водночас у літні місяці Україна мала надлишок електроенергії, частину якої могла продавати за кордон. За словами Геруса, експорт дозволяв отримувати кошти за електроенергію, яку країна не могла спожити всередині.
«Експорт — це теж дуже класна річ, тому що можна отримати гроші за цю енергію, яку ми не можемо спожити. І в нас у липні, і в серпні експорту було більше, ніж імпорту, тому що в нас був профіцит», — сказав голова парламентського комітету.
Окремий напрям посилення енергетичної стійкості — зменшення споживання завдяки енергоефективності. Перша заступниця голови Держенергоефективності Марія Малая розповіла про розробку державної програми комплексної термомодернізації багатоквартирних будинків. Вона передбачає використання механізму енергосервісу, за якого ОСББ зможуть повертати державі кошти, зекономлені завдяки енергоефективним заходам, щоб їх могли використати інші об’єднання.
«Це проєкт комплексної термомодернізації багатоквартирних будинків, але через такий цікавий інструмент, як енергосервіс. Тобто це револьверний механізм, коли ОСББ зможе економити, повертати державі кошти, щоб наступне ОСББ могло ними скористатися для утеплення свого будинку», — пояснила Марія Малая.
Про готовність атомної генерації до зими розповів президент Українського ядерного товариства Володимир Холоша. За його словами, станом на 30 вересня шість із дев’яти енергоблоків на підконтрольній Україні території вже пройшли поточні та капітальні ремонти, ще три перебували на ремонті.
«Так, до кінця жовтня майже вся атомна генерація буде працювати», — зазначив Володимир Холоша.
Він також розповів про заходи фізичного захисту енергетичних об’єктів — від споруд для захисту від вибухової хвилі до укріплення автотрансформаторів і встановлення антидронових сіток.
Ексголова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України й колишній міський голова Житомира Сергій Сухомлин закликав зосередитися на практичних рішеннях, які допоможуть громадам пройти зиму, а не лише на довгострокових стратегіях.
«Я хочу підтримати думку, що потрібно всі ці стратегії, які ми писали, ухвалювали, викинути просто у смітник і сьогодні не звертати на них ніякої уваги — нам потрібно сьогодні вижити. Насамперед це стосується безпосередньо українських громад, українських міст», — сказав Сергій Сухомлин.
Водночас він наголосив, що довгострокове відновлення енергетики залежатиме від безпекових гарантій після завершення війни. Без них буде складно залучати інвестиції, відновлювати споживання та прогнозувати повернення українців.
ТВОРИМО. Як зберегти українську культурну спадщину для майбутнього?
В умовах повномасштабної війни цифровізація культурної спадщини постала гострим питанням одного зі способів збереження пам’яток для майбутніх відбудов. Учасники третьої дискусії говорили про зацифрування музейних фондів та архівів, втрати через російську агресію, досвід Херсонщини, міжнародне партнерство та виклики зі зберіганням великих масивів цифрових даних. Модератор дискусії — Леонід Марущак, історик, дослідник культурної спадщини, голова ГО «Музей відкрито на ремонт».
Заступниця міністра культури України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар наголосила, що одне із завдань держави — перевести в цифровий формат інформацію, яка досі зберігається в облікових книгах музеїв.
«Треба розуміти, що цифровізація й зацифрування — це різні процеси. Вони не завжди відбуваються паралельно, хоча нам би дуже хотілося, щоб вони відбувалися паралельно. Наше завдання на сьогодні — створити дзеркало ось таких облікових книг, тому що держава не має в цифровому вигляді інформації про те, чим вона володіє», — пояснила Анастасія Бондар.
Українські архіви вже зацифровують десятки мільйонів документів щороку. Значну частину цієї роботи вдається виконувати завдяки партнерству з міжнародними та громадськими організаціями, розповів голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов.
«Минулого року українські архіви засканували приблизно 53 мільйони аркушів за один рік. І з них десь 38 мільйонів створені не технікою і не співробітником українських архівів, а це різні наші проєкти партнерства. [...] Тобто це така синергія», — зазначив Анатолій Хромов.
За словами Хромова, від початку повномасштабного вторгнення офіційно зафіксовані втрати до 1,5% документів Національного архівного фонду. До них належать викрадені, пошкоджені, знищені документи та ті, які потребують реставрації чи консервації.
«Це начебто й невеликий відсоток, але згадайте те, що цей відсоток від 100 мільйонів», — додав Хромов.
Одним із найпоказовіших прикладів став Державний архів Херсонської області. Під час окупації російські військові вивезли близько 35% його фондів.
Про втрати культурної спадщини Херсонщини говорила й культурна менеджерка, кураторка та голова ГО Центр культурного розвитку «Тотем» Олена Афанасьєва. На її думку, досвід регіону показав необхідність мати чіткі протоколи дій для захисту культурних пам’яток під час війни.
«Для мене, як людини з Херсонщини, особистий біль — це Бориславська церква, козацька, найстарша, єдина дерев'яна церква на Херсонщині, яка не була зацифрована свого часу, яка могла бути врятована. Але не була врятована саме через ситуацію з місцевою владою і відсутністю конкретних протоколів, інструкцій, що робити в таких випадках, а це була спадщина національного значення», — сказала Олена Афанасьєва.
До цифровізації української документальної спадщини долучаються й міжнародні партнери. Проєктна спеціалістка Представництва ЮНЕСКО в Україні з питань збереження документальної спадщини Тетяна Куцаченко наголосила, що в нинішніх умовах це вже не додаткова можливість, а необхідність.
Однак створити цифрову копію пам’ятки — лише частина роботи. Співзасновник та CEO Skeiron Андрій Гривняк звернув увагу на наступний виклик: де зберігати великі масиви цифрових даних і як зробити їх доступними для користувачів.
«Є, мабуть, проблема в тому, де зберігати [зацифровані пам’ятки], бо це великий масив даних. Їх насправді декілька терабайтів. Якщо ж їх зберігати, то, на жаль, це коштовно. І основна проблема в тому, що з ними важко працювати, їх важко відкривати, і через це ми стараємося спростити цей процес для кінцевих користувачів», — розповів Андрій Гривняк.
Водночас цифровізація має не лише зберігати документи, а й робити культурну спадщину доступнішою. Анатолій Хромов наголосив, що зміни в роботі архівів мають бути орієнтованими передусім на людей.
«Архіви можуть бути дійсно людиноцентричними. Я завжди кажу, що архіви — це для людей, для тих, хто там працює, і для тих, хто туди приходить», — підсумував Анатолій Хромов.
Конференція «ГаРТ» відбулася за підтримки НАТО й у партнерстві з виробничо-інноваційною компанією Deviro й українським виробником оборонних технологій TAF Industries.
Водний партнер заходу — «Моршинська».