Макрон зупинив виборчу реформу, яка спричинила смертоносні повстання в Новій Каледонії
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що не впроваджуватиме на французькій заморській території Нова Каледонія виборчу реформу, яка спричинила смертоносні заворушення на островах.
Про це пише BBC.
Під час візиту на головний острів Макрон пообіцяв, що не впроваджуватиме реформу «в нинішніх умовах». Він закликав місцевих лідерів долучитися до діалогу, щоб досягти альтернативної згоди щодо майбутнього цього архіпелагу.
«Ми дамо кілька тижнів для того, щоб зменшити напруженість і відновити діалог для досягнення спільної згоди», — сказав він, зазначивши, що перегляне ситуацію за місяць. Водночас наразі надзвичайний стан на островах буде скасований.
Під час своєї поїздки Макрон зустрівся з лідерами Нової Каледонії, які виступають за і проти незалежності заморської території. Він зауважив, що результати останнього референдуму, на якому жителі проголосували за те, щоб залишитися частиною Франції, «не можна ставити під сумнів».
Однак він додав, що якщо всі сторони зможуть дійти нової згоди, то жителі заморської території матимуть змогу проголосувати за її ухвалення на новому референдумі.
Що передувало?
Парламент Франції запропонував зміни до конституції Нової Каледонії, що нададуть право голосу французьким громадянам, які проживають на островах принаймні 10 років.
Французька влада пояснила, що зміна правил голосування «була необхідна для того, щоб вибори були демократичними». Однак противники змін упевнені, що новий закон дискримінує Корінне меланезійське населення Нової Каледонії.канаків, які становлять близько 40% населення.
Через незгоду місцевих жителів із виборчою реформою на островах спалахнули повстання, а Франція оголосила надзвичайний стан у Новій Каледонії. Унаслідок заворушень, мародерства та підпалів загинули шестеро людей, зокрема двоє поліціянтів, ще сотні зазнали поранень.