Президентка Грузії закликала до референдуму на тлі подолання парламентом її вето на закон про «іноагентів»

Про це повідомляє грузинська служба «Радіо Свобода».

Зурабішвілі, яка дистанційно виступила перед мітингувальниками, що вкотре зібралися біля парламенту ввечері 28 травня, наголосила: «84 людини не можуть вирішувати», яким буде майбутнє Грузії.

«Йдеться про те, що найперше треба підготувати справжній референдум. Тобто цю енергію, яка є у вас, треба скерувати на збір підписів та принести їх мені, і я погоджу референдум. Ми хочемо європейського майбутнього чи російського рабства?» — заявила вона.

Також Зурабішвілі закликала «захистити вибори» до парламенту, заплановані на 26 жовтня.

«Ваша мобілізація, ваші пів мільйона голосів і пів мільйона голосів нашої діаспори — це те, що стане вирішальним на виборах», — сказала президентка.

Скільки підписів потрібно для референдуму?

Як пише «Ехо Кавказу» (проєкт «Радіо Свобода»), президент може на вимогу парламенту, уряду або не менше ніж 200 тисяч виборців призначити референдум щодо питань законодавства.

За законом, референдум повинен відбуватися на всій території Грузії. У законі також зазначається, що референдум призначає президент Грузії указом, який вимагає також підпису прем’єр-міністра, крім випадку, коли референдум ініційований на вимогу уряду.

Що передувало?

Грузинський парламент 28 травня відхилив зауваження президентки щодо закону про «іноагентів», подолавши її вето 84 голосами — це навіть більше, ніж було потрібно.

Щоб закон набув чинності, протягом п’яти днів його має підписати президентка. Якщо вона відмовиться, то це зробить голова парламенту. Цю посаду обіймає Шалва Папуашвілі з панівної «Грузинської мрії».

Що передбачає закон?

Закон про «іноагентів» оголошує неурядові та медійні організації, чий дохід становить понад 20% із-за кордону, організаціями, що представляють інтереси іноземної держави. Вони мають бути зареєстровані у спеціальному реєстрі та щороку заповнювати фінансову декларацію. Інакше перший раз їх оштрафують на 25 тисяч ларі (близько 7850 євро).

Протягом тижнів у країні тривали багатотисячні акції проти ухвалення цього документа. Критики законопроєкту вважають його аналогом російського, яким кремль придушує свободу слова у своїй країні. Партія влади Грузії переконує, що нічого спільного в них немає.