Без ексгумації жертв Волинської трагедії переговори про вступ України до ЄС не рухатимуться — заступник Сікорського
Питання ексгумації тіл загиблих під час Волинської трагедії порушуватимуть уже під час першого розділу переговорів про вступ України до ЄС. Без цього Україна не зможе перейти до наступних розділів переговорів.
Про це заступник міністра закордонних справ Польщі Владислав Бартошевський сказав в етері Polsat News.
За його словами, перший розділ переговорів про вступ присвячений верховенству права та системі правосуддя. Саме в його межах хочуть порушити питання ексгумації жертв Волинської трагедії.
«Якщо цей розділ не буде закрито, Україна не просунеться в наступних розділах», — каже Бартошевський.
Водночас він запевнив, що Польща «не шантажує» Україну, а просто говорить, що «вони повинні поводитися згідно з європейськими правилами». На його думку, це дасть змогу зрештою дійти згоди щодо цього питання.
«Ми не хочемо помсти, ми не вимагаємо покарання, ми просто хочемо гідного поховання наших предків», — каже заступник глави польського МЗС.
Раніше міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш також сказав, що без розв’язання питання Волинської трагедії Україна не зможе вступити до Євросоюзу. Тим часом президент Анджей Дуда критикував такі твердження, які, на його думку, «йдуть в річищі політики володимира путіна».
Волинська трагедія
У роки Другої світової війни в умовах німецької окупації на теренах України діяли одразу декілька партизанських рухів. Це, зокрема, були загони Української повстанської армії (УПА) та польської Армії Крайової. Вони переважно вели свою боротьбу на Волині.
Тоді ж обидві сторони проводили обопільні етнічні чистки, аргументуючи це помстою за репресії упродовж минулих років та вже нинішні вбивства. Згідно з даними Інституту історії України, це був один із кривавих епізодів українсько-польського конфлікту часів Другої світової війни.
Згідно з польськими підрахунками, під час цієї трагедії з польського боку загинули щонайменше 35 тисяч людей, із яких 18 тисяч були ідентифіковані, а з українського боку загинули до кількох тисяч людей. Водночас, за даними проєкту Українського католицького університету (УКУ), з українського боку загинули від 9 до 10 тисяч людей.
У липні 2023 року, до роковин Волинської трагедії, Польща вкотре наголосила, що польсько-українське примирення має передбачати визнання провини та вшанування пам’яті жертв часів Другої світової війни. Україна не погоджувалася з «однобічною та політизованою» оцінкою трагічних подій 1943-1944 років з боку польських політиків і дипломатів.
А втім, Польща сигналізувала, що нерозв’язані питання історії ще можуть дати про себе знати. 1 серпня 2023-го, у День пам’яті Варшавського повстання 1944 року, заступник глави МЗС Польщі Павел Яблонський заявив, що без урегулювання цього питання, розблокування ексгумації та вшанування пам’яті жертв «не буде справжнього примирення чи інтеграції України в ЄС».
Згодом польське видання Onet, покликаючись на власні джерела у польському МЗС, писало, що Варшава може використати своє головування у Європейському Союзі наступного року для тиску на Київ щодо Волинської трагедії.