Після «сварки» між Зеленським та Сікорським Польща може через ЄС тиснути на Україну щодо Волинської трагедії

Про це пише польське видання Onet, покликаючись на власні джерела.

Зазначається, що під час нещодавньої зустрічі Зеленський та Сікорський, зокрема, говорили про Волинську трагедію. Глава держави нібито заявив, що Польща не має повертатися до питання ексгумації жертв трагедії, адже це, мовляв, лише внутрішня політика.

Як повідомляють джерела Onet у польському МЗС, після такого інциденту Варшава може використати своє головування у Європейському Союзі у 2025 році як предмет тиску на Україну в питанні ексгумації жертв Волинської трагедії. Для цього Польща використовуватиме питання подальшої євроінтеграції України, водночас «військові та оборонні питання не будуть розмінною монетою».

«Тепер саме українці будуть звертатися до нас з різних питань. Вони вже це роблять. Українські політики, схоже, думають, що їм вдасться швидко завершити переговори (щодо вступу в ЄС — ред.), оскільки вони блискавично проходять через наступні кроки ЄС після російського вторгнення. Але на даному етапі це вже так не працює. Києву потрібна прихильність Варшави до вступу. І саме тут є простір для розмови. Ми допоможемо їм, якщо вони допоможуть нам», — розповів неназваний співрозмовник Onet.

Волинська трагедія

У роки Другої світової війни в умовах німецької окупації на теренах України діяли одразу декілька партизанських рухів. Це, зокрема, були загони Української повстанської армії (УПА) та польської Армії Крайової. Вони переважно вели свою боротьбу на Волині.

Тоді ж обидві сторони проводили обопільні етнічні чистки, аргументуючи це помстою за репресії у минулі роки та вже нинішні вбивства. Згідно з даними Інституту історії України, це був один із кривавих епізодів українсько-польського конфлікту часів Другої світової війни.

За польськими підрахунками, під час цієї трагедії з польського боку загинули щонайменше 35 тисяч людей, із яких 18 тисяч були ідентифіковані, а з українського боку загинули до кількох тисяч людей. Водночас, за даними проєкту Українського католицького університету (УКУ), з українського боку загинули від 9 до 10 тисяч людей.

У липні 2023 року, до роковин Волинської трагедії, Польща вкотре наголосила, що польсько-українське примирення має передбачати визнання провини та вшанування пам’яті жертв часів Другої світової війни. Україна не погоджувалася з «однобічною та політизованою» оцінкою трагічних подій 1943-1944 років з боку польських політиків і дипломатів.

А втім, Польща сигналізувала, що нерозв’язані питання історії ще можуть дати про себе знати. 1 серпня 2023-го, у День пам’яті Варшавського повстання 1944 року, заступник глави МЗС Польщі Павел Яблонський заявив, що без урегулювання цього питання, розблокування ексгумації та вшанування пам’яті жертв «не буде справжнього примирення чи інтеграції України в ЄС».

Уже цього року міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш також сказав, що без розв’язання питання Волинської трагедії Україна не зможе вступити до Євросоюзу. Що саме він має на увазі під «розв’язанням» — польський міністр не уточнив.