У Південній Кореї поліція затримала протестувальників, що штурмували суд через ордер на арешт президента

Про це пише Yonhap. 

Після того як Західний окружний суд Сеула видав ордер на продовження тримання під вартою президента, група протестувальників силою увірвалася до суду. Вони розбивали вікна, жбурляли стільці, сміття та інші предмети й навіть розпилили вогнегасник на поліціянтів.

Загалом біля суду зібралися приблизно 44 тисячі прихильників президента. 

Деякі протестувальники вступили в сутички з правоохоронцями, коли намагалися увірватися до суду, ігноруючи неодноразові попередження, що їхні дії можуть призвести до затримань або потенційно спровокувати тисняву.

Виконувач обов’язків президента Чхве Сан Мок висловив жаль з приводу подій у суді: «Я глибоко шкодую про насильство, яке неможливо уявити в демократичному суспільстві». 

Він наказав поліції «суворо розслідувати інцидент» і «притягнути винних до відповідальності». Правоохоронці вже сформували спеціальну слідчу групу.

15 січня правоохоронці затримали президента Юн Сок Йоля, якому оголосили імпічмент у справі про оголошення воєнного стану в країні.

Нагадаємо, минулого разу південнокорейський президент забарикадувався у власній резиденції, коли до нього прийшли слідчі з ордером на арешт. Тоді Служба безпеки президента укріплювала територію резиденції колючим дротом і барикадами, використовуючи автобуси, щоб заблокувати доступ до резиденції.

Що сталося в Південній Кореї?

3 грудня 2024 року президент Південної Кореї Юн Сок Йоль у вечірньому зверненні несподівано оголосив, що у країні вводять воєнний стан. Причиною він назвав «антидержавну діяльність» опозиції, яку звинуватив у підтримці Північної Кореї.

Про це Юн заявив після кількох тижнів політичних суперечок щодо законопроєкту про новий держбюджет — опозиційна Демократична партія відмовилася схвалити його. Натомість опозиція подала в парламентський бюджетний комітет скорочений проєкт бюджету, а також подання про імпічмент державному аудиторові та головному прокуророві.

Запровадження воєнного стану дало президенту змогу отримати жорсткий контроль над політичною діяльністю та засобами масової інформації. Рішення Юна шокувало навіть його партію, а лідер «Партії влади народу» Хан Дон Хун назвав це «неправильним».

Після оголошення про воєнний стан будівлю парламенту було заблоковано військовими. Вони не пропускали всередину опозиційних депутатів, які після заяви Юна прийшли, аби скасувати його рішення.

Зрештою, близько першої години ночі за місцевим часом 190 із 300 депутатів Національної асамблеї проголосували за скасування воєнного стану. Окрім того, перед будівлею зібралися тисячі людей, які вимагали відставки глави держави.

Шість опозиційних партій Південної Кореї подали прохання про імпічмент президента Юн Сок Йоля. З другої спроби парламент країни оголосив йому імпічмент.

Крім цього, слідчі видали ордер на арешт Юна після того, як він проігнорував усі три виклики з’явитися на допит у межах розслідування. Сам президент не погодився з ордером на арешт та пообіцяв «боротися до кінця».