Суд видав ордер на арешт президента Південної Кореї (ДОПОВНЕНО)

Про це пише Yonhap.

Суд видав ордер на підставі звинувачень Юна в тому, що він «очолив повстання і зловживав владою», коли 3 грудня 2024 року оголосив у країні воєнний стан. Також він нібито відправив війська до парламенту, щоб перешкодити законодавцям проголосувати проти цього указу.

Арешт Юна дасть слідчим змогу продовжити термін його тримання під вартою до 20 днів, включно з часом, який він уже провів у слідчому ізоляторі після затримання 15 січня.

Юн був присутній на судовому засіданні, на якому розглядалися аргументи щодо його арешту. Під час майже 5-годинного слухання президент говорив 40 хвилин, а також виступив із 5-хвилинною заявою.

Доповнено о 23:40. Біля суду, де відбувалося слухання, зібралися прихильники Юн Сок Йоля. Після оголошення про видачу ордера розлючені прихильники президента розбили вікна суду та проштовхнулися до суду на знак протесту. Дехто кидав у поліціянтів, які оточували будівлю суду, пластикові стільці, сміття та інші предмети.

15 січня правоохоронці затримали президента Юн Сок Йоля, якому оголосили імпічмент у справі про оголошення воєнного стану в країні

Нагадаємо, минулого разу південнокорейський президент забарикадувався у власній резиденції, коли до нього прийшли слідчі з ордером на арешт. Тоді Служба безпеки президента укріплювала територію резиденції колючим дротом і барикадами, використовуючи автобуси, щоб заблокувати доступ до резиденції.

Що сталося в Південній Кореї?

3 грудня 2024 року президент Південної Кореї Юн Сок Йоль у вечірньому зверненні несподівано оголосив, що у країні вводять воєнний стан. Причиною він назвав «антидержавну діяльність» опозиції, яку звинуватив у підтримці Північної Кореї.

Про це Юн заявив після кількох тижнів політичних суперечок щодо законопроєкту про новий держбюджет — опозиційна Демократична партія відмовилася схвалити його. Натомість опозиція подала в парламентський бюджетний комітет скорочений проєкт бюджету, а також подання про імпічмент державному аудиторові та головному прокуророві.

Запровадження воєнного стану дало президенту змогу отримати жорсткий контроль над політичною діяльністю та засобами масової інформації. Рішення Юна шокувало навіть його партію, а лідер «Партії влади народу» Хан Дон Хун назвав це «неправильним».

Після оголошення про воєнний стан будівлю парламенту було заблоковано військовими. Вони не пропускали всередину опозиційних депутатів, які після заяви Юна прийшли, аби скасувати його рішення.

Зрештою, близько першої години ночі за місцевим часом 190 із 300 депутатів Національної асамблеї проголосували за скасування воєнного стану. Окрім того, перед будівлею зібралися тисячі людей, які вимагали відставки глави держави.

Шість опозиційних партій Південної Кореї подали прохання про імпічмент президента Юн Сок Йоля. З другої спроби парламент країни оголосив йому імпічмент.

Крім цього, слідчі видали ордер на арешт Юна після того, як він проігнорував усі три виклики з’явитися на допит у межах розслідування. Сам президент не погодився з ордером на арешт та пообіцяв «боротися до кінця».