Литва офіційно вийшла з конвенції про заборону касетних боєприпасів. У чому причина?
Литва офіційно вийшла з міжнародної Конвенції про касетні боєприпаси, яка забороняє їхнє виробництво, використання та придбання.
Про це повідомляє LRT.
Рішення про вихід було ухвалене Сеймом Литовської Республіки ще в липні 2024 року. Восени країна подала необхідні документи в ООН, після чого розпочався шестимісячний перехідний період. Сьогодні, 6 березня, він завершився, і рішення набуло чинності.
Як зазначають у LRT, литовська влада пояснює цей крок необхідністю посилення обороноздатності, оскільки касетні боєприпаси росія активно застосовує у війні проти України. У Вільнюсі вважають, що для стримування потенційного агресора потрібні всі можливі засоби.
Водночас міжнародні організації та правозахисники наголошують на небезпеці таких боєприпасів для цивільного населення. Таку зброю складно контролювати, вона може залишати по собі нерозірвані елементи, які можуть спрацювати вже після завершення бойових дій.
У Литві запевняють, що розроблять механізм оперативного збору нерозірваних боєприпасів, аби мінімізувати ризики для цивільних. Крім того, країна розглядає можливість виходу з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін і планує ухвалити відповідне рішення найближчими місяцями.
Що відомо про ці документи?
Конвенція про касетні боєприпаси — договір, ухвалений у травні 2008 року в Дубліні. Документ передбачає повну відмову від касетних боєприпасів, знищення їхніх запасів, очищення забруднених територій і надання допомоги постраждалим. Станом на 2024 рік конвенцію підписали 108 країн, з них 96 ратифікували.
Україна не підписала цієї конвенції, бо вважає касетні боєприпаси законною зброєю.
Оттавська конвенція, також відома як Конвенція про заборону протипіхотних мін, була ухвалена 1997 року в Оттаві й набрала чинності у 1999-му. Вона забороняє виробництво, використання, накопичення та передачу протипіхотних мін.
Крім того, ця конвенція зобов’язує країни-учасниці знищувати запаси цієї зброї та розміновувати території. Станом на сьогодні до неї приєдналися 164 держави, що становить більшість країн світу.
Україна підписала Оттавську конвенцію ще у 1999 році, але ратифікувала її лише у 2005-му. Водночас росія відмовилася підписувати цей договір і продовжує активно використовувати протипіхотні міни, зокрема на тимчасово окупованих територіях України.
Більше про касетні боєприпаси
Касетні боєприпаси, як-от бомби, снаряди й ракети, містять від кількох до сотень однакових бойових елементів, які розсіюються в повітрі на визначеній висоті. Завдяки цьому вони уражають значно більшу територію, ніж звичайні моноблокові боєприпаси.
У липні 2023 року колишній міністр оборони України Олексій Резніков запевняв, що є п'ять принципів, за якими Україна використовуватиме таке озброєння. Зокрема, касетні снаряди будуть застосовувати лише проти російських військ на тимчасово окупованих територіях, а після перемоги зони використання цих боєприпасів стануть пріоритетними для розмінування.
Тоді ж організація Human Rights Watch закликала США не передавати таких снарядів Україні, оскільки ті завдають шкоди цивільним і залишатимуться на деокупованих територіях іще багато років. Окрім того, HRW заявила, що і росія, і Україна вже застосували касетні боєприпаси, «що спричинило численні смерті й серйозні поранення мирних жителів».