Як Україна використовуватиме касетні боєприпаси: Резніков назвав пʼять принципів

Про це розповів міністр оборони України Олексій Резніков.

«Хочу наголосити, що, реалізуючи своє невідчужуване право на самооборону, ми й надалі неухильно дотримуватимемося всіх міжнародних гуманітарних конвенцій, які підписала та ратифікувала Україна», — запевнив Резніков.

Очільник Міноборони розповів про пʼять ключових принципів щодо використання касетних боєприпасів:

1. Україна використовуватиме ці боєприпаси лише для деокупації своїх територій. Їх не застосовуватимуть у росії.
2. Сили оборони не будуть використовувати касетні боєприпаси в міських районах, аби уникнути ризиків для цивільних. Натомість їх спрямовуватимуть лише в місця скупчення російських військових для прориву рубежів оборони армії рф.
3. Україна буде вести суворий облік використання цієї зброї та локальних зон застосування.
4. Після деокупації українських територій і перемоги місця використання касетних боєприпасів будуть пріоритетними для розмінування.
5. Україна повідомлятиме своїм партнерам про застосування цих боєприпасів і про їхню ефективність, щоб забезпечити прозоре звітування та контроль.

Зі слів Резнікова, міжнародним партнерам вже повідомили про ці п'ять принципів, зокрема й Сполученим Штатам.

Окрім того, міністр зазначив, що росія «невибірково використовує касетні боєприпаси» із початку повномасштабного вторгнення. Зокрема, у лютому-березні 2022 року бомбардування російськими касетними боєприпасами зазнав Харків.

Касетні боєприпаси

Касетні засоби ураження (бомби, боєприпаси, снаряди) містять від двох до кількох сотень однотипних касетних бойових елементів, які розкидаються на заданій висоті над поверхнею землі. Розкидані над певною територією бойові елементи забезпечують ураження більшої площі в порівнянні з боєприпасом-моноблоком.

У 2008 році понад 100 країн на конференції в Дубліні ухвалили угоду про заборону касетних бомб, оскільки ті є «ненадійною та неточною зброєю», яка часто вражає цивільних навіть після закінчення збройного конфлікту. Проти договору виступила низка країн, зокрема росія та Сполучені Штати. Україна також не приєдналася до цієї конвенції.

Пентагон 7 липня оголосив про надання Україні нового військового пакета допомоги, який, зокрема, містить касетні артилерійські снаряди DPICM.

Речник Пентагону Пет Райдер зазначив, що ці боєприпаси додадуть протитанкові та протипіхотні потужності на полі бою: їх можна заряджати кумулятивними снарядами, які пробивають у броню, або осколковими боєприпасами, які є протипіхотними.

Організація Human Rights Watch закликала США не передавати такі снаряди Україні, оскільки ті завдають шкоди цивільним та залишатимуть після снаряди ще на багато років. Окрім того, HRW заявила, що і росія, і Україна вже застосували касетні боєприпаси, «що спричинило численні загибелі та серйозні поранення мирних жителів».