Туск: Польща може вийти з конвенцій про заборону касетних боєприпасів та протипіхотних мін
Польща може вийти з Дублінської та Оттавської конвенцій, які забороняють використовувати касетні боєприпаси й протипіхотні міни.
Про це заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час виступу в Сеймі 7 березня, цитує RMF24.
За його словами, він наддасть позитивний висновок для виходу Польщі з Оттавської та, можливо, з Дублінської конвенції.
«Настав час для Польщі, використовуючи ті засоби, які вона має, а також власний та український досвід на полі бою, сміливіше поглянути на наші можливості щодо найсучаснішої зброї», — наголосив Туск.
Нагадаємо, що 6 березня з міжнародної Конвенції про касетні боєприпаси вийшла Литва. Рішення про це в країні ухвалили ще в липні 2024 року, втім покинула вона конвенцію лише зараз.
Що відомо про ці документи?
Конвенція про касетні боєприпаси — договір, ухвалений у травні 2008 року в Дубліні. Документ передбачає повну відмову від касетних боєприпасів, знищення їхніх запасів, очищення забруднених територій і надання допомоги постраждалим. Станом на 2024 рік конвенцію підписали 108 країн, з них 96 ратифікували.
Україна не підписала цієї конвенції, бо вважає касетні боєприпаси законною зброєю.
Оттавська конвенція, також відома як Конвенція про заборону протипіхотних мін, була ухвалена 1997 року в Оттаві й набрала чинності у 1999-му. Вона забороняє виробництво, використання, накопичення та передачу протипіхотних мін.
Крім того, ця конвенція зобов’язує країни-учасниці знищувати запаси цієї зброї та розміновувати території. Станом на сьогодні до неї приєдналися 164 держави, що становить більшість країн світу.
Україна підписала Оттавську конвенцію ще у 1999 році, але ратифікувала її лише у 2005-му. Водночас росія відмовилася підписувати цей договір і продовжує активно використовувати протипіхотні міни, зокрема на тимчасово окупованих територіях України.
Більше про касетні боєприпаси
Касетні боєприпаси, як-от бомби, снаряди й ракети, містять від кількох до сотень однакових бойових елементів, які розсіюються в повітрі на визначеній висоті. Завдяки цьому вони уражають значно більшу територію, ніж звичайні моноблокові боєприпаси.
У липні 2023 року колишній міністр оборони України Олексій Резніков запевняв, що є п'ять принципів, за якими Україна використовуватиме таке озброєння. Зокрема, касетні снаряди будуть застосовувати лише проти російських військ на тимчасово окупованих територіях, а після перемоги зони використання цих боєприпасів стануть пріоритетними для розмінування.
Тоді ж організація Human Rights Watch закликала США не передавати таких снарядів Україні, оскільки ті завдають шкоди цивільним і залишатимуться на деокупованих територіях іще багато років. Окрім того, HRW заявила, що і росія, і Україна вже застосували касетні боєприпаси, «що спричинило численні смерті й серйозні поранення мирних жителів».