Комітети ВР: Законопроєкти про посилення покарання для військових розробили за ініціативи військового командування
Голови комітетів Верховній Раді з питань правоохоронної діяльності та національної безпеки заявили, що законопроєкти № 13452 та 13260 розробили за ініціативи та в співпраці з Міністерством оборони та Генеральним штабом Збройних сил України.
Про це йдеться в дописі речниці фракції «Слуга Народу» у Верховній Раді Юлії Палійчук.
Так, зазначається, що законопроєкт № 13452, який, серед іншого, посилює кримінальну відповідальність за непокору, підтримав Не уточнюється, хто саме — колишній міністр Рустем Умєров або чинний Денис Шмигаль. Законопроєкт зареєстрували 4 липня, а Шмигаль став міністром оборони 17 липняміністр оборони.
А начальник Генштабу ЗСУ, генерал-майор Андрій Гнатов висловив думку, що ухвалення цього закону «сприятиме підтриманню військової дисципліни у підрозділах в умовах воєнного стану» та «підвищенню бойової готовності військових частин». Крім того, законодавчу ініціативу схвалили бойові командири, який направили лист до Верховної Ради.
Служба безпеки України, Офіс генерального прокурора, Міністерство внутрішніх справ також загалом висловили підтримку цього законопроєкту, а Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець схвалив його з урахуванням зауважень та пропозицій, йдеться в заяві.
Водночас Комітет з питань правоохоронної діяльності у своєму висновку зазначив, що до другого читання слід прибрати зокрема норми, які передбачають безальтернативність жорстокого покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 та залишити можливість призначення більш м’якого покарання.
У Міністерстві оборони визнали, що законопроєкт № 13452 потребує доопрацювання спільно з профільними комітетами ВРУ. І підкреслили: «Дисципліна у війську має ґрунтуватися не на покаранні, а на справедливості».
Щодо законопроєкту № 13260, який фактично повертає кримінальне покарання за самовільне залишення частини, в парламентських комітетах наголосили: документ також був розроблений за ініціативи та в «повній співпраці» з Міноборони та Генштабом ЗСУ, оскільки «саме військові мають повну картину щодо дисципліни та необхідної відповідальності».
Зі свого боку в Міноборони розповіли, що після консультацій з керівниками комітетів досягли «домовленості про цілковиту підтримку» поданого президентом законопроєкту № 13266 про військового омбудсмана. Законопроєктом передбачено, що Офіс військового омбудсмана стане допоміжним органом при президентові, а сам військовий омбудсман буде цивільним посадовцем, який «матиме довіру захисників та їхніх родин».
Нагадаємо, напередодні у Києві відбулася акція проти законопроєктів, який посилюють покарання для військових. Крім того, на акції лунають заклики ухвалити закон про військового омбудсмена та встановити терміни служби.
Що передувало?
Верховна Рада 4 вересня проголосувала за законопроєкт, який фактично повертає кримінальну відповідальність за самовільне залишення частини під час воєнного стану.
Перед цим Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності підтримав законопроєкт, яким пропонується посилити відповідальність для військових за адміністративні та кримінальні правопорушення. Нині Кримінальний Кодекс України передбачає за непокору, вчинену в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, від 5 до 10 років позбавлення волі.