Лендліз за два роки так і не запрацював. То чи потрібен він взагалі

Що таке лендліз?

Повномасштабне вторгнення росії в Україну відчинило ворота у пекло найбільшого збройного протистояння в Європі з часів Другої світової війни. Прикметно, що й інструмент лендлізу Сполучені Штати застосували лише вдруге з 1945 року.

Після відступу російських військ із Київської, Чернігівської та Сумської областей навесні 2022-го стало зрозуміло, що українці здатні чинити опір сильному агресору — і навіть перемагати його у великих битвах, як от у протистоянні за столицю. Однак для західних союзників було очевидно, що для подальшого спротиву Україна гостро потребує новітнього озброєння. 

Від 24 лютого 2022 року найбільшим донором військової допомоги Україні стали США. Американський уряд посилив військову підтримку саме тоді, коли Збройні сили України практично вичерпали наявні боєприпаси та з останніх сил утримували лінію фронту на сході та півдні країни.

Вже понад два роки США надають Україні безоплатну військову допомогу в межах трьох основних програм:

• Ukraine Security Assistance Initiativeініціативи сприяння безпеці України;
• This Presidential Drawdown Authority package (PDA)програми надання озброєнь із запасів армії США;
• Foreign Military Financing (FMF)програми зовнішнього військового фінансування. 

Процедура надання американцями військової підтримки практично не змінюється. Іноді вона працює зі скрипом і затримками, але зрештою зброя перетинає океан і дістається українського берега. Навіть попри дедалі більший опір противників допомоги Україні в Двопалатний парламент у США, що складається з Сенату та Палати представників, вибори до яких відбуваються окремо та на різний строк.Конгресі. 

То що ж лендліз, під яким із цих пунктів він захований? Річ у тім, що він так і загубився у тіні Відомий також як Капітолій — місце розташування будівлі Конгресу США у Вашингтоні.Капітолійського пагорба. Хоч це і був ще один дієвий механізм військової допомоги, який надає президенту США розширені повноваження щодо передачі Україні оборонного обладнання за прискореною процедурою.

У перекладі з англійської Lend-Lease означає «позичати та давати в оренду». Цей механізм суттєво відрізняється від усіх інших. З одного боку, це найменш забюрократизована процедура для отримання військової допомоги в найкоротші терміни. З іншого ж, лендліз передбачає відшкодування українським урядом витрат на військову підтримку за цією процедурою. 

То чому ж лендліз не запрацював?

Спершу на лендліз довго чекали. В умовах повномасштабного вторгнення здавалося, що США надто вже зволікають, хоч тепер ми й розуміємо, що ті темпи для американських законотворців були ще доволі непоганими. 

У квітні 2022-го верхня та нижня палати Конгресу США — Сенат та Палата представників — підтримали законопроєкт про Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act«Лендліз на захист демократії в Україні». Президент Байден підписав закон 9 травня — у день, коли на Красній площі в Москві проходив парад на честь Дня перемоги.

Символізм такого жесту американського лідера полягав у тому, що під час Другої світової Сполучені Штати саме через програму лендлізу надавали, Серед отримувачів допомоги за програмою лендлізу були також Велика Британія, Франція, Китай та інші союзники США.зокрема, Радянському Союзу необхідне озброєння й устаткування, без якого протистояти нацистській Німеччині було б неможливо. Вперше закон про лендліз Дія першого лендлізу завершилася 20 вересня 1945 року. Виплати союзників за цими позиками тривали аж до середини 2000-х.підписав президент Франклін Д. Рузвельт — 83 роки тому, 11 березня 1941 року. Тепер цей механізм обернули вже проти росії та на користь України, яка у складі СРСР відіграла ключову роль у здобутті перемоги в 1945-му.

Однак порівнювати ці рішення не зовсім коректно. Лендліз часів Другої світової війни для США був одним із головних інструментів допомоги союзникам по антигітлерівській коаліції. Сучасна версія лендлізу радше слугувала допоміжним юридичним запобіжником на випадок внутрішньополітичних змін після довиборів до Конгресу, — зазначив у коментарі hromadske Олександр Краєв, експерт-американіст аналітичного центру зовнішньої політики та міжнародної безпеки «Українська призма».

У 2022 році Конгрес був послідовним у своїй проукраїнській позиції, тому в президента США не було потреби використовувати механізм лендлізу для надання військової допомоги Україні. Коли ж ситуація змінилася, закон про лендліз уже втратив чинність.Олександр Краєв, експерт аналітичного центру «Українська призма»

Термін дії закону про «Лендліз на захист демократії в Україні» поширювався на 2022 та 2023 фіскальні роки в США — і сплив у жовтні минулого року. Щоправда, дію закону все ще може подовжити Конгрес, якщо проголосує за внесення відповідної поправки в оборонний бюджет США на 2024 рік. 

Проте на продовження лендлізу просто зараз розраховувати не варто. Останнім часом в американському парламенті тема України стала справжнім каменем спотикання. Особливо у Нижня палата Конгресу — американського двопалатного парламенту.Палаті представників, де міцнішають позиції прихильників  кандидата в президенти США Дональда Трампа у складі Республіканської партії. Вони демонструють категоричне небажання допомагати Україні коштом американських платників податків.

У рік президентських виборів у Сполучених Штатах будь-яка спроба подовжити дію закону про лендліз для України буде затьмарена запеклою внутрішньополітичною боротьбою. Тому не варто очікувати, що Конгрес повернеться до цього питання найближчим часом, — вважає Олександр Краєв. 

Щоправда, поки в Америці обговорюють майбутні вибори голови держави, дипломатичні перемовини про це тривають. У жовтні минулого року про це розповіла пані посол України у США Оксана Маркарова. Вона заявила, що активно працює, щоб переконати представників Конгресу подовжити термін дії закону про лендліз. Маркарова наголосила, що лендліз «є важливим запасним інструментом отримання зброї на додаток до безповоротних програм».

Чому ж Україна не скористалася лендлізом, поки він був чинним? Вина України в цій ситуації мінімальна. Наші представники мали б підписати з американцями двосторонні угоди, де були б детально прописані об’єми військової допомоги та конкретні умови її надання. Після цього уряд Сполучених Штатів мав би провести інвентаризацію необхідних Україні озброєнь, оцінити їхню вартість і розпочати постачання. 

Проте потреби у цьому не було, адже в Білому домі неодноразово зазначали, що не бачать необхідності розпочинати постачання зброї Україні в рамках саме цієї програми. США мають намір і надалі надавати військову допомогу Україні на безоплатній основі. 

За словами Романа Безсмертного, українського дипломата та кандидата політичних наук, програму лендлізу для України не активували через відсутність в адміністрації президента США чіткої стратегії щодо російсько-української війни та усвідомлення необхідності розгорнути масове виробництво зброї. Американська оборонна промисловість не готова суттєво наростити виробництво озброєнь для поповнення військових запасів армії — усе через брак державного замовлення. 

У Вашингтоні досі не вважали, що російсько-українська війна є елементом розгортання глобального конфлікту, і продовжували сприймати це протистояння як локальний конфлікт з потенціалом до ще більшого звуження географії бойових дій, зазначив Роман Безсмертний.

Вочевидь Білий дім не бачить потреби у радикальному нарощуванні виробництва військової продукції та запуску програми лендлізу. Будь-яка грошова допомога значно дешевша за запуск виробництва зброї. Можна збирати тисячі «Рамштайнів», але якщо немає чіткої стратегії та плану, не буде і відповідного виробництва.Роман Безсмертний, історик і політик

Оскільки допомога Україні залежить від американського стратегічного бачення перспектив і наслідків російсько-української війни, подальша доля лендлізу може залежати від того, чи зможе уряд США розробити ефективну концепцію підтримки нашої країни з чітко визначеними пріоритетами.

Прикметно, що закон про допомогу Україні на суму 61 мільярд доларів, який Конгрес ухвалив, а президент Джо Байден підписав наприкінці квітня, прямо вимагає від уряду США виробити таку стратегію довгострокової підтримки України. За ним Міністр закордонних справ в американському уряді.Державний секретар та голова Міністерства оборони США зобов’язані сформувати концепцію стратегії щодо підтримки України у її боротьбі проти агресії з боку росії — це має статися не пізніше ніж через 45 днів після набуття законом чинності. Тобто вже у червні 2024-го.

Стратегію підтримки України винесуть на розгляд та затвердження комітетами Сенату та Палати представників з питань асигнувань, збройних сил та закордонних справ у червні цього року. Та поки невідомо, якою саме буде нова стратегія і чи допоможе вона зрушити лендліз з мертвої точки.

А чи взагалі потрібен Україні лендліз?

Варто згадати про те, як ця процедура може працювати, якщо нею вміло скористатися. У перші роки Другої світової війни лендліз став дієвим інструментом, який допоміг Великій Британії та СРСР встояти на ногах у найкритичніший момент війни, коли війська нацистської Німеччини стрімко просувалися вглиб Радянського Союзу, а Сполучене Королівство найбільше потерпало від морської блокади та масованих бомбардувань німецької авіації.

Програму лендлізу створили для швидкого поповнення військових запасів партнерів США та надання їм усієї необхідної підтримки для перемоги над Німеччиною та її союзниками. Лендліз передбачав укладення довгострокових угод між урядом Сполучених Штатів та американськими оборонними компаніями, які тоді розгорнули масове виробництво зброї на замовлення держави.

На той час Америка ще не була безпосереднім учасником Другої світової та не брала участі у бойових діях. Утім, оголошуючи війну Сполученим Штатам у грудні 1941 року, Адольф Гітлер згадав саме лендліз як один із ключових чинників, що вплинули на рішення німецького диктатора вступити у пряму військову конфронтацію з заокеанською державою.

Відповідно до закону про лендліз, з березня 1941 року по вересень 1945 року США надали військову допомогу Великій Британії, СРСР, Франції та Китаю на суму 50,1 мільярда доларів, що У перерахунку за курсом 2020 року.сьогодні еквівалентно астрономічній сумі у 690 мільярдів доларів. Велика Британія та Радянський Союз отримали найбільші обсяги американської допомоги за програмою лендлізу — 31,4 мільярда доларів та 11,3 мільярда доларів відповідно.

За 4 роки війни США виробили та поставили союзникам мільйони артилерійських снарядів і боєприпасів, велику кількість військової техніки, одягу і продовольства, сотні тисяч тонн палива, а також критично важливі матеріали й обладнання для оборонної промисловості.

Вплив лендлізу на зміцнення обороноздатності СРСР важко переоцінити. Наприклад, основним шасі знаменитих реактивних систем залпового вогню «Катюша», які стали символом перемоги над нацистською Німеччиною, була вантажівка Studebaker US6, яку США постачали до СРСР у промислових масштабах: у межах програми лендлізу Сполучені Штати відправили до Радянського Союзу близько 20 тисяч «студебекерів». Для порівняння, за всю війну СРСР випустив лише 600 таких автомобілів. Сполучені Штати також надали СРСР понад 664 тисяч тонн м'ясних консервів (що на 8% більше, ніж СРСР виробив за всю війну), близько 127 тисяч тонн пороху та 7 056 танків. 

Після війни «маршал перемоги» Георгій Жуков визнав, що без американського лендлізу СРСР не зміг би налагодити виробництво танків та сформувати резерви, необхідні для продовження тривалої збройної боротьби. Визнавав роль американської допомоги й генсек Микита Хрущов, посилаючись на слова Сталіна. Натомість у повоєнний період радянська історіографія почала применшувати значення лендлізу на тлі складних переговорів зі Сполученими Штатами щодо відшкодування допомоги. За умовами лендлізу, надана військова техніка мала бути повернута у разі, якщо її не було знищено під час бойових дій. 

Утім, більша частина американського військового обладнання, наданого союзникам в рамках програми лендлізу, була виведена з ладу або втрачена під час війни. Деколи навіть навмисно, щоб не платити за неї американцям. Уряд США здебільшого наполягав на компенсації витрат на виробництво і постачання цивільного обладнання та товарів подвійного призначення, таких як залізничний транспорт, електростанції, пароплави та вантажівки, які союзники отримали за лендлізом.

У 1950-х уряд Сполучених Штатів навіть двічі зменшував суму виплат Радянському Союзу. Зрештою, радянський борг за допомогу, отриману за лендлізом, було зменшено до 800 мільйонів доларів, але СРСР спромігся сплатити лише близько 50.

У 1990 році, під час переговорів між президентом США Джорджем Бушем-старшим та президентом СРСР Михайлом Горбачовим, радянський борг було реструктуризовано — остаточна сума склала 674 мільйони доларів. Невдовзі Радянський Союз зник з мапи світу, так і не виплативши повної суми боргу за американську допомогу, отриману під час Другої світової війни.

Після розпаду СРСР борг за лендліз був переоформлений на російську федерацію, яка зрештою виплатила його у серпні 2006 року. У грудні того ж року останній платіж Сполученим Штатам здійснив і уряд Великої Британії, погасивши весь борг за лендліз у розмірі 4,33 мільярда доларів через 61 рік після завершення Другої світової війни.

Попри багаторічні суперечки щодо відшкодування коштів, витрачених урядом США на військову допомогу союзникам по антигітлерівській коаліції, механізм лендлізу виявився напрочуд ефективним і мав значний вплив на хід війни в Європі. Постачання американської військової продукції за лендлізом дозволили Великій Британії та СРСР вистояти під ударами нацистської Німеччини та налагодити виробництво власної зброї.

На жаль, наразі лендліз не слугує для України тим, чим він був для союзників у часи Другої світової. Нині він має радше символічне значення, як політичний жест солідарності з жертвою агресії. Однак, на думку Олександра Краєва, Україні вигідно, щоб лендліз залишався доступним запасним варіантом, який можна використати, якщо противники допомоги Україні в Конгресі в майбутньому матимуть намір заблокувати постачання американської зброї.

Україні потрібен лендліз для сценарію, коли, умовно кажучи, Джо Байден залишається президентом, а Конгрес стає трампістським і відмовляється виділяти кошти на допомогу. У такому випадку президент США зможе використати лендліз для того, щоб забезпечити безперервність допомоги Україні. Олександр Краєв, експерт аналітичного центру «Українська призма»

Водночас запуск маховика американської «допомоги в позику» може стати маркером зміни стратегії на користь якнайшвидшої перемоги України у війні, адже класичний механізм лендлізу передбачає суттєве збільшення виробництва зброї та боєприпасів, яких не вистачає українським Збройним силам для звільнення окупованих росією територій.