60 мільярдів для України і далекобійні ATACMS. Яку допомогу схвалила Палата представників США і чому ми так довго чекали

Чому так довго?

Американський Сенат ще два місяці тому ухвалив інший законопроєкт про допомогу союзникам США на загальну суму 95 мільярдів доларів, більшість з якої призначалася б саме Україні. Відтоді законопроєкт застряг у Палаті представників.

Річ у тім, що в Сенаті — верхній палаті двопалатного Конгресу — у демократів є більшість, до якої тоді долучилися й деякі сенатори-республіканці. А от у нижній палаті — Палаті представників — більшість нині у республіканців, які часто блокують ухвалені Сенатом законопроєкти.

Крім цього, йдеться не лише про допомогу Україні, а про чотири різні законопроєкти допомоги Україні, Ізраїлю, Тайваню й іншим країнам. А отже конгресмени сперечалися ще й про це: голосувати окремо за кожен або за все «пакетом», на яких умовах слід допомагати кожній із країн, як розподілити між ними бюджет тощо.

Що ж, за декілька місяців запеклого міжпартійного обговорення новий «компромісний» пакет нарешті отримав необхідну підтримку республіканців. Неочікувано «проукраїнським» став навіть спікер Палати представників від Республіканської партії — Майк Джонсон, який раніше виступав категорично проти попередньої «сенатської» пропозиції допомоги Україні.

20 квітня тернистий шлях нового законопроєкту нарешті пройшов найважчий етап у Палаті представників — але він не останній. Після голосування в нижній палаті законопроєкт перейде до Сенату для остаточного голосування. А потім уже на підпис президенту Байдену. Але оскільки верхня палата Конгресу та Білий дім і були ініціаторами допомоги, ці відтинки свого шляху закон має пройти швидко.

То що отримає Україна?

Прикметно, що багато в чому новоухвалений законопроєкт подібний до заблокованого раніше республіканцями рішення. Щоправда, декілька принципових відмінностей все ж є. Вочевидь, саме вони й дозволяють розраховувати на двопартійну підтримку — цього разу в обох палатах Конгресу.

Ключові нововведення зобов'язують уряд США:

• розробити «концепцію стратегії багаторічної підтримки України»;
• передати Збройним силам України балістичні ракети великої дальності ATACMS;
• надати Україні невійськову економічну допомогу у формі кредиту, а не гранту.

Фактично «концепція стратегії багаторічної підтримки України» закріплює як ціль перемогу України у війні з росією. І задля ефективного досягнення цієї цілі Конгрес висуває вимогу до Державного секретаря та голови Міністерства оборони США виробити стратегію щодо підтримки України у її боротьбі проти агресії з боку росії — не пізніше ніж через 45 днів з дня набрання чинності закону.

Концепцію мають подати на розгляд та затвердження комітетам з питань асигнувань, збройних сил і закордонних справ Сенату та Палати представників. Згідно з текстом законопроєкту, стратегія має бути багаторічною, встановлювати «конкретні та досяжні цілі» та включати показники, які використовуватимуть для оцінки прогресу:

«Така стратегія повинна включати оцінку ресурсів, необхідних Сполученим Штатам для прискорення перемоги України над російськими силами вторгнення у спосіб, що найбільше відповідає інтересам і цілям Сполучених Штатів, а також опис наслідків для національної безпеки Сполучених Штатів, якщо ці цілі не будуть досягнуті. Стратегія має описувати, як кожен конкретний аспект американської допомоги на тактичному, оперативному та стратегічному рівнях може допомогти Україні завершити конфлікт у якості демократичної, незалежної та суверенної країни, здатної захистити свою територію від майбутньої агресії».

Вперше в офіційних документах американської влади чітко сформульовано мету американської військової допомоги та згадано про необхідність сприяти перемозі України у війні з росією.

Припустимо, що досягнення такої цілі можуть прискорити ракети ATACMS великої дальності. За новим законом президент США зобов'язаний надати Україні такі ракети великої дальності ATACMS — однак із приміткою, що такий крок «не зашкодить інтересам національної безпеки США». Якщо Джо Байден відмовиться надавати Україні більш далекобійні ракети ATACMS, він має обґрунтувати це рішення у доповіді Конгресу.

То скільки отримає Україна? Весь обсяг військової та невійськової допомоги Україні становить 60,84 мільярда доларів. Нагадаємо, йдеться не про чисті гроші, а переважно про еквівалентну цим сумам допомогу — в озброєнні, боєприпасах тощо.

Так, спікер Майк Джонсон заявив, що близько 80% цієї суми залишиться в Сполучених Штатах — 23 мільярди підуть на поповнення запасів армії США, а на решту американські компанії вироблять нову техніку для України.

Ще 27,1 мільярда доларів власне на закупівлю озброєння. З них:

• 13,8 мільярда виділять на фінансування закупівлі, виробництва, ремонту та переобладнання зброї для потреб української армії в рамках програми «Ініціатива сприяння безпеці України». Україна матиме доступ до цих коштів до 30 вересня 2025 року;
• 7,8 мільярда за програмою «Президентський мандат на скорочення озброєнь» підуть на вже наявну зброю та боєприпаси зі складів армії США. Саме це дозволить Україні отримати озброєння на цю суму негайно. Замість переданої зброї Пентагон замовить виробництво озброєння в американських виробників;
• 1,6 мільярда за програмою військового фінансування Україна отримає як грант на закупівлю озброєння у США. Ця програма дозволить Україні купувати зброю та боєприпаси з військових складів американської армії — також до 30 вересня 2025 року;
• 3,9 мільярда Україна також зможе витратити на закупівлю озброєнь зі складських запасів армії США. Ці кошти залишилися невикористаними з минулого фінансового року.

Ще 9,43 мільярда піде на невійськову допомогу. Більшу її частину нададуть українському уряду на кредитній основі — це вимога республіканців.

З цієї суми цьогоріч Україна отримає 1,58 мільярда економічної допомоги у вигляді безповоротних грантів, а ще 7,85 мільярда нададуть у вигляді позики. Зауважимо, що детальні умови надання кредиту в законопроєкті не прописані.

Адміністрація президента Байдена повинна узгодити умови погашення кредиту з українським урядом протягом 60 днів з моменту набуття чинності закону. Ба більше, після 15 листопада 2024 року Джо Байден матиме право списати 50% боргу за згодою Конгресу. Починаючи з січня 2026 року, президент США матиме право пробачити другу частину боргу, якщо Україна не зможе повернути кредит. Але тут варто зазначити, що на той час у Сполучених Штатах уже відбудуться вибори президента, тож списання боргу надалі залежатиме і від того, чи залишиться Байден у Білому домі. Якщо ж переможе Дональд Трамп, кредитна історія України може суттєво погіршитися.

До речі, український уряд має встигнути витратити 7,85 мільярда доларів невійськової економічної допомоги до кінця фінансового року в США — тобто до 30 вересня 2024 року. Гроші, які Україна не встигне витратити протягом найближчих п’яти місяців, на бюджет наступного року не переноситимуть. У такому разі, після 30 вересня український уряд втратить можливість розпоряджатись залишками коштів невійськової допомоги. У законопроєкті окремо прописали, що невійськову фінансову допомогу Україна не може витрачати на виплату пенсій.

Вочевидь, законопроєкт про допомогу Україні розробили таким чином, аби задовольнити як Республіканську, так і Демократичну партії в обох палатах Конгресу.

Коли американська зброя надійде на фронт?

Після ухвалення у Палаті представників законопроєкт відправлено на розгляд до Сенату.

Враховуючи, що в лютому цього року Сенат уже проголосував за подібний пакет про допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню, існує висока ймовірність того, що сенатори без проблем проголосують за і цього разу.

Сенат може розпочати розгляд законопроєкту про допомогу в понеділок, 29 квітня, оскільки наступний тиждень не є сесійним. Згідно з регламентом Сенату, обговорення законопроєкту, внесення поправок до нього та голосування може тривати від кількох днів до тижня.

Втім, не виключено, що сенатори зберуться навіть раніше — якщо організують позачергову сесію заради голосування за ухвалені в Палаті представників законопроєкти. Лідер демократів у Сенаті — Чак Шумер — уже заявив, що прагне аби питання допомоги союзникам США були розв’язані «якомога швидше».

Щойно обидві палати Конгресу проголосують за надання допомоги Україні, а Джо Байден підпише ухвалені закони, розпочнеться процес відновлення постачання американської зброї в Україну. На це можна очікувати вже в травні.

У п'ятницю, 19 квітня, речник Пентагону Пет Райдер заявив, що Міністерство оборони США готується відправити Україні пакет озброєнь, включно з засобами протиповітряної оборони, артилерією та боєприпасами.

Того ж дня речниця Білого дому Карін Жан-П'єр підтвердила, що відновлення американської військової допомоги Києву відбудеться «негайно» після того, як Конгрес проголосує за закон про додаткові асигнування на безпеку України.

Чому голосування в Палаті представників таке важливе? 

Голосування за допомогу Україні — хороша ілюстрація складної ситуації в американському Конгресі, де є чіткий розкол між Сенатом із більшістю демократів і Палатою представників із більшістю республіканців. Будь-який законопроєкт потребує ухвалення обома палатами, тож обидві партії мають змогу блокувати пропозиції одна одної. А от для злагоджених кроків доводиться іти на компроміси.

У Палаті представників — 218 конгресменів-республіканців, демократів — 213. На відміну від демократів, переважна більшість яких підтримує надання допомоги Україні, республіканці не демонструють єдності щодо українського питання.

Близько 90 конгресменів у нижній палаті — прибічники Дональда Трампа, які виступають категорично проти надання будь-якої допомоги Україні. Протягом останніх шести місяців фракція трампістів у Республіканській партії робила все можливе, аби заблокувати всі внесені до Конгресу законопроєкти.

Зрушення відбулося лише нещодавно — після раптової зміни позиції республіканця Майка Джонсона, спікера Палати представників. Ще від жовтня 2023 року, коли він замінив на посаді іншого республіканця, Кевіна Маккарті, Джонсон потурав ультраправій фракції трампістів-ізоляціоністів і послідовно блокував винесення на голосування будь-яких законопроєктів про допомогу Україні. Однак в останні кілька тижнів спікер став наполягати на тому, що допомогу союзникам США мають надати невідкладно.

Прикметно, що зміна риторики Джонсона почалася після зустрічі з Дональдом Трампом 12 квітня. Тоді спікер нижньої палати Конгресу заявив, що готовий представити низку окремих законопроєктів про допомогу союзникам США, включно з Україною. На спільній пресконференції Трамп також висловив підтримку законопроєкту, який передбачатиме надання допомоги Україні в кредит. Невідомо, що саме відбулося на тій зустрічі, але саме після неї шальки терезів переважили на бік законопроєкту.

У середу, 17 квітня, Майк Джонсон представив п’ять окремих законопроєктів про допомогу Україні, Ізраїлю та союзникам США в Тихоокеанському регіоні, а також законопроєкт «Про досягнення миру силою у XXI столітті», що містить положення про конфіскацію заморожених активів росії на користь України та заходи для стримування Ірану, Китаю і росії, включно з розширенням санкцій.

До цього пакета Джонсон додав законопроєкт про безпеку кордонів США, який запропоновано розглянути окремо після голосування за надання допомоги союзникам. Проблема безпеки кордонів США — єдине питання, на яке республіканці та демократи мають полярно протилежні погляди.

Президент США Джо Байден у цей самий день підтримав ініціативу Майка Джонсона та закликав усіх демократів і республіканців у Конгресі проголосувати за цей пакет. Американський лідер також пообіцяв негайно підписати ці законопроєкти, щойно вони будуть ухвалені Конгресом.

«Я підпишу ці законопроєкти без зволікань, щоб надіслати світові сигнал: ми стоїмо разом з нашими друзями та не дозволимо Ірану чи росії досягти успіху», — заявив Байден 17 квітня.

Уже 19 квітня Палата представників проголосувала за розгляд законопроєкту про допомогу Україні. Процедурне голосування пройшли й інші законопроєкти «союзницького» пакета.

Проте не всі республіканці вмить стали проукраїнськими. Радикальна трампістка Марджорі Тейлор Грін заявила, що ініціює імпічмент спікера Джонсона, якщо той поставить на голосування законопроєкт про допомогу Україні. До неї приєдналися ще двоє республіканців-трампістів — Томас Месьє та Пол Госар. Коментуючи бажання деяких колег по Республіканській партії відправити його у відставку, спікер Джонсон заявив, що не хвилюється через це.

«Якби я керувався страхом бути звільненим з посади, я б ніколи не зміг робити свою роботу. Історія судить нас за нашими вчинками. Зараз критичний час на світовій арені. Я переконаний, що невідкладне надання Україні летальної допомоги критично важливе. Я вірю, що Сі Цзіньпін, володимир путін та Іран справді є віссю зла. Я думаю, вони координують це все (напад на союзників США — ред.). Я думаю, що путін продовжить маршувати Європою, якщо йому не запобігти», — відповів 18 квітня Майк Джонсон на запитання журналіста, чи готовий він ризикнути своєю посадою заради надання допомоги Україні.

Протест наданню Україні допомоги Марджорі Тейлор Грін разом з деякими іншими конгресменами продовжили через внесення поправок, гальмуючи в такий спосіб розгляд законопроєкту. 135 із 137 пропозицій внесли саме республіканці. Одна лишень Грін внесла 25 поправок. Про них можна було б написати п’єсу в жанрі театру абсурду, бо чи не всі популістські тези конгресвумен мавпують найбезглуздіші кліше російської пропаганди. Приміром, Грін хотіла зобов'язати всіх членів Конгресу, які проголосують за законопроєкт, вступити до лав ЗСУ. А ще вона закликала заборонити допомогу до закриття Україною всіх «біолабораторій».

Кепкуючи зі своєї колеги по Палаті представників, демократ Джаред Московіц вніс дві поправки. В одній з них він запропонував призначити Марджорі Тейлор Грін «спеціальним представником володимира путіна в Конгресі США». А в іншій — перейменувати робочий кабінет Марджорі Тейлор Грін на «кімнату Невілла Чемберлена», колишнього прем'єр-міністра Великої Британії, який втратив посаду через сумнозвісну політику умиротворення Гітлера.

Зрештою, 133 поправки було відхилено. Чотири поправки республіканців Кевіна Херна, Вікторії Спартц, Кетрін Кеммак і Марджорі Тейлор Грін під час суботнього голосування все ж розглянули в Палаті представників — усі вони провалилися.

Що ж, усі перепони вдалося подолати — тепер на черзі Сенат і Овальний кабінет, у якому Джо Байден і має закріпити закон своїм підписом. Чекати лишається недовго, але шлях все ще подолано не до кінця.

Автор: Сергій Гаврилець