«Якщо підпишеш цей контракт — через тиждень тебе не буде». Скандали з мінами чи спроба прибрати з посади: інтерв’ю з Мариною Безруковою

Усе через те, що Міністерство оборони в грудні 2024 року раптом вирішило змінити статути своїх закупівельних агенцій — З грудня 2023 року Державний оператор тилу займається тиловим забезпеченням армії: харчуванням, речовим майном, паливно-мастильними матеріалами.Держоператора тилу (ДОТ) й Агенції оборонних закупівель (АОЗ). Антикорупційники це зчитали недвозначно: як шлях до ручного управління. Фактично міністр — в обхід Наглядових рад — надав собі право звільняти посадовців, якщо вбачатиме «загрози нацбезпеці». Але які саме загрози — конкретизовано не було.

«Такі зміни були внесені майже до майже всіх стратегічних підприємств. Це вимога до закону про державну власність», — доповідає кільком десяткам людей у залі заступник міністра оборони Дмитро Кліменков. Та його аргументи «розсипали» ініціатори самого закону.

«А як ви взяли одну норму й начхали на іншу цього самого закону — про повноваження Наглядових рад? Це ж незаконно!» — лишається на своєму Радіна.

Ця історія стала сумнівною з огляду й на те, що принаймні в одного з керівників, а точніше керівниці Агенції оборонних закупівель Марини Безрукової, зовсім скоро спливає термін контракту. Продовжувати його чи ні — мала вирішувати лише Наглядова рада цієї агенції. Схоже, і до того напружені відносини АОЗ і Міноборони сягнули піка. І тепер питання — чи втримається Безрукова на посаді.

Про погрози й скандали довкола закупівель, кому вони можуть бути вигідні, хто зливає документи та чи є шанс «помиритися» з Міноборони — в інтерв’ю Марини Безрукової для hromadske. 

«Напруга почалась раніше»

Почну з того, що вже декілька місяців ідеться про те, що в АОЗ і Міноборони напружені відносини. Наскільки я розумію, все почалося з історії обʼєднання Агенції з Держоператором тилу. І зараз, таке відчуття, ця напруга дійшла апогею. Міноборони затвердило зміни до статуту Агенції, фактично дозволивши собі звільняти/призначати керівника в обхід Наглядової ради й давати прямі вказівки. І, як говорили на 16 січня відбулось засідання антикорупційного комітету ВР щодо сумнівних змін у статути АОЗ і ДОТ.комітеті, для багатьох це стало очевидним сигналом, що так хочуть змінити керівника АОЗ і втрутитися в господарську діяльність. Чи очевидно це і вам?

Думаю, це щонайменше чіткий сигнал того, що змінами до статуту повністю нівелюється первісна ідея щодо незалежності Агенції. Незалежність — не означає безконтрольність. Я працюю під повним контролем Міністерства оборони, і воно погоджує кожен контракт агенції та кожну передплату.

Можу сказати, що напруга почалася раніше. З того моменту, коли я відмовилася безпідставно подовжити терміни постачання українському постачальнику. Тому самому, з яким виник скандал щодо 120-міліметрових мін. Я відмовилася зробити це публічно, на великому засіданні, бо постачальник зривав терміни постачання.

Чи правильно я розумію, що на продовженні контрактування із цим виробником наполягало саме Міноборони? І чим закінчився скандал із бракованими мінами?

Скажу лиш те, на чому наполягала я: якщо постачальник спроможний виконати умови підписаного контракту, то хай постачає. Якщо неспроможний — то хай платить штрафи, і ми будемо терміново купувати у когось іншого.

Скандал закінчився тим, що Міноборони провело аудиторську перевірку щодо бракованих мін. Одним із її наслідків будуть певні інституційні зміни у структурі Міністерства. Наразі можу сказати лише, що, як установив аудит, немає підстав звинувачувати в постачанні неякісних мін на фронт Агенцію. 

Я знаю точно, що я зробила все можливе перед укладанням контракту для того, щоби перевірити можливі ризики: я зверталася і в Службу безпеки України, і в Мінстратегопром, і в Міноборони. Насправді мені було очевидно зразу, що із цим контрактом будуть проблеми.

«Це була дуже неякісна маніпуляція»

Щодо змін до статуту Агенції, які зараз набули розголосу. Донині Міноборони комунікувало й пояснювало ці зміни суто приведенням у відповідність до закону. Хоча на комітеті перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк фактично визнав, що насправді в них були зауваження, до прикладу, що не все було закуплено. Що не влаштовує Міноборони та чи були дійсно якісь зриви, непостачання тощо?

Зриви були саме з боку того постачальника, про якого ми говорили. Крім цього, зриви були з боку СТЕ («Спецтехноекспорту» — ред.) та ще одного українського постачальника, але меншою мірою.

Заяви про те, що ми купили щось не з «Перелік та обсяги товарів, робіт і послуг на постачання озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та іншого військового-технічного майна і послуг в інтересах ЗСУ на відповідний період» - згідно з Наказом МОУ N226 від 11.04.2024переліку або не все з переліку — неправда. Я не маю ні права, ні змоги купити щось не з переліку, це маніпуляція. І це просто неможливо, тому що кожен контракт ще на стадії проєкту проходить перевірку Міноборони на відповідність переліку.

За першим пріоритетом переліку було закуплено практично все. Просто Генштабу постійно доводиться вносити зміни до самого переліку й пріоритетності — з огляду на ситуацію на фронті, заплановані операції тощо. І якщо до переліку падає те, що неможливо купити, — то його неможливо купити. Про що ми одразу пишемо.

Тут напрошується останній закид депутатки Олександра Устінова, народна депутатка фракції «Голос».Устінової, зокрема про те, що в листопаді 2024 року АОЗ повідомила Генштаб, що не зможе поставити боєприпасів на 25 мільярдів гривень. Мовляв, є величезна проблема з невикористанням коштів і непостачанням обіцяних снарядів армії.

Агенція постійно пише листи на Генеральний штаб із пропозиціями внести зміни до переліку, враховуючи реальну ситуацію з постачанням: зніміть стільки-то мільярдів із таких контрактів і перенесіть на такі-то. Тому що під контракт реєструються бюджетні зобов’язання, це бронювання коштів казначейством під конкретний контракт, конкретного постачальника. І якщо ми бачимо, що постачальник не встигає поставити вчасно — ми це бронювання коштів знімаємо й шукаємо альтернативу. Для цього потрібна згода Генштабу і МО. От і все. Стандартна процедура. Це просто настільки неякісна маніпуляція, що я навіть здивувалась.

Ніколи не було такого, що я написала Міноборони або Генштабу, що ми не зможемо вам поставити товару на 25 мільярдів гривень.

Якщо говорити про ситуацію, яку описує пані Устінова, — то згадані нею 25 мільярдів — це товар, що через низку причин не встигав поставити «Спецтехноекспорт», і Агенція hromadske отримало в розпорядження згаданий лист АОЗ до Генштабу. Там ідеться про погодження перерозподілу фінансового ресурсу.звернулася до Генштабу з пропозицією перерозподілити ці кошти, щоб уникнути зриву постачання. 

Устінова посилалася на документ т. в. о. начальника Генштабу, де написано саме про неможливість виконання з вашого боку держконтрактів на постачання критично необхідних. Хочете сказати, що він вирваний із контексту?

Абсолютно. Це шматочок пазла, який вийняли з картинки, і намалювали навпроти нього іншу картинку.

До речі, історію про невикористання бюджету вашої Агенції я чула і з вуст керівника департаменту політики закупівель Міноборони Гліба Канєвського. І я так розумію, що Міноборони в такий спосіб виправдовує рішення забрати з бюджету АОЗ 23 мільярди гривень і перенаправити прикордонникам, які закупили боєприпаси в сумнівного польського посередника. Що це було, як можете це прокоментувати?

Можу прокоментувати, що ці історії не пов’язані. Ми написали листа з пропозицією про перерозподіл коштів за зірваними контрактами «Спецтехноекспорту». Одночасно в нас були напрацьовані контракти на критичну номенклатуру на близько 50 мільярдів гривень, за якими Агенція мала здійснити передплати на 23 мільярди гривень. І ми ці 23 мільярди тримали доти, доки постачальники отримають усі дозвільні документи.

Коли Міноборони зманіпулювало, що на рахунку Агенції невикористаних 100 мільярдів гривень, — на момент зняття коштів насправді їх було навіть дещо менше, ніж 23 млрд — 21,8 мільярда гривень.

Наступного тижня після того, як ці 23 мільярди гривень забрали й перерозподілили на ДПСУ, — ліцензію постачальники отримали. Але грошей уже не було. У мене взагалі дуже багато питань щодо того, як зманіпулювали думкою Ставки стосовно цих коштів.

Так, це було власне рішення Ставки верховного головнокомандувача.

Так. А як відбувається рішення Ставки, я не знаю. Я знаю тільки те, що не було ніяких 100 мільярдів гривень вільних коштів на рахунках Агенції. Наявні на той момент гроші були заброньовані під аванси й під постачання. Знаю, що чверть бюджету нам довели тільки в жовтні. І те, що ці гроші, якби їх не забрали, вони були би використані наступного тижня після рішення уряду їх забрати.

«Я могла б зробити більше, якби мені не заважали»

У що це вилилось?

Це вилилось у те, що ліцензії в постачальників були, контракти в нас були, критична номенклатура за цими контрактами вкрай важлива, — але грошей у нас уже не було. 

Тому ми змушені були терміново проводити переговори з усіма постачальниками, щоби вивільнити кошти. Це просто нам усе уповільнило. Але ми встигли. Загалом усі кошти, які в нас були, ми використали. І у нас нуль залишку за бюджетним зобов’язанням.

Водночас і від керівника департаменту Міноборони, і від тієї ж Устінової ми чуємо про те, що нібито залишились і «згоріли» 2,5 мільярди гривень.

Це повна брехня.

Тому що ці кошти — це кредиторська заборгованість Агенції. Тобто за нею товар уже поставлений. Просто ми не могли сплатити з технічних причин. Ідеться про постачання товару 30 і 31 грудня 2024 року поза межами платіжного періоду та оплату, яка може бути здійснена лише після повного виконання контракту. 

Це складно. Я просто звертаю вашу увагу на те, що на всі ці 2,5 мільярди гривень постачання відбулося. Ми ці гроші просто винні постачальнику. І звісно, вони не згоріли. Ці гроші спокійно повертаються назад у бюджет (так би мовити, піднімаються в казну), і вони нам спустяться цього року. Тобто про ніяке згорання не йдеться.

Всі наративи, які лунають зараз, зокрема від Устінової, — я їх знаю і знаю, звідки вони «ростуть». І я засмутилась, тому що вона себе цим дискредитує.

За інформацією Центру протидії корупції, до речі, свого часу Рустем Умєров хотів зробити саме Устінову директоркою АОЗ. Ви це знали?

Ви знаєте, я про це дізналася з посту. Я не знала про цю зустріч. Але мені це було дуже неприємно.

Як зараз відбуваються переговори з Міноборони щодо змін до статуту, чи вдається їх відстояти?

Скажу, що переговори тривають. Але поки що в Міноборони, скажімо так, свої аргументи.

Тобто залишається в повітрі ключове питання — чи матиме всі належні права Наглядова рада Агенції оборонних закупівель?

Чи матиме взагалі Агенція суб'єктність. Наглядову раду обрало Міноборони. Я не мала до цього ніякого стосунку. І тепер обравши цю Наглядову раду — її роблять дорадчим органом.

Навіщо тоді це було робити? Навіщо тоді було Громадській раді в січні 2024 року обіцяти Наглядову раду? Це ж не моя була ідея. Це була ідея й обіцянка суспільству. Вона відбулася. Худо-бідно, через пень колоду, але відбулася.

«Я вже очікую, що мою голову приєднають до якогось порносайту»

Затверджувати й звільняти керівника Агенції донині мала виключно Наглядова рада, правильно?

Це виключні повноваження Наглядової ради відповідно до закону про управління об’єктами державної власності.

Які прогнози, чи вдасться домовитись?

Я не знаю.

Через два тижні закінчується ваш контракт. Що далі?

Подивимось, чим це закінчиться. Але насправді це невиконання власних обіцянок. Ми обіцяли нашим партнерам із НАТО, що реформуємо галузь оборонних закупівель. А зараз намагаємося всіх обдурити. І це точно не на користь реформі.

В якихось моментах ви обережні, в якихось говорите відкрито, але вже стає очевидно, що Марина Безрукова не дуже зручна для Міноборони. Чи можливе продовження співпраці за такої напруги? 

Я думаю, що це залежить від думки суспільства. Тому що насправді я не боюсь. Мені не соромно за роботу.

Я могла б зробити набагато більше, якби мені не заважали, і ще більше, якби мене підтримували. Я не розумію, чому Міноборони не використовує мене як ресурс і як актив. Як людину, яка технологічно заточена на те, щоб робити ефективні закупівлі.

Я пов’язую це з тим, що бюджет АОЗ на закупівлі — 300 мільярдів гривень — і це великий ресурс, який можна перетворити на політичний вплив. Я використовую цей ресурс виключно на потреби Збройних сил безвідносно побажань стосовно того чи того каналу постачання.

Можливо, це незручно. Я згодна. Але коли мене запрошували на роботу — потрібно було про це сказати. Я б відмовилась.

Міноборони ж власне й запрошувало.

Міноборони запрошувало.

Безпосередньо Умєров?

Дмитро Кліменков — заступник міністра оборони.Кліменков і Умєров.

Коли ви кажете «Якби мені не заважали» — ви маєте на увазі Міноборони чи не тільки?

Можу сказати, що якби в Агенції була підтримка Міноборони, то ми б зробили значно більше.

Чи очікуєте ще більше «зливів» і скандалів цими двома тижнями?

Я вже очікую, що мою голову приєднають до якогось порносайту, якщо чесно. В рожевих наручниках чи ще щось. 

Але це просто відволікає дуже сильно. Тому що в мене зараз дуже активний період контрактування. І ми маємо просто дуже швидко виконати свою роботу. А в мене постійно загоряється червона лампочка. Помічник до мене приходить і каже, що треба негайно реагувати.

«Мої документи злили»

Ви були змушені реагувати, зокрема, й на останній скандал — із мінами часів Другої світової. Ви пояснили, що не ризикували грошима. Але чи можна було цього скандалу уникнути? І що стоїть за витоком цієї історії?

Мої внутрішні документи злили.

Я переговорила зі Про такий контракт Агенції оборонних закупівель розповів керівник Defense Express Сергій Згурець у своїй статті для «Еспресо».Згурцем і пояснила: «Ці міни, про які ти пишеш, стосуються просто бронювання товару за собою. Щоб мати можливість швидко отримати й, безумовно, тільки після випробувань. Безумовно, тільки за нагальної потреби й, безумовно, тільки якщо не буде вигіднішої альтернативи».

Це моя стратегія. Щоб мати запасний варіант. Це дає можливість тиснути на ринок. Це дає можливість постійно мати в гарячому резерві те, що ми можемо привезти.

Скажу більше: якщо ми привозимо товар, а військова частина не приймає, то відповідатиме за це той, хто підписав контракт. Тобто я.

Моя стратегія — постійно мати гарячу альтернативу. Я вважаю, що вона правильна. Це не ризикування грошима. Тим паче не факт, що ми купимо за тією ціною, що в нас за контрактом, за яким не взяті бюджетні зобов’язання. Це факт того, що коли я зрозумію, що воно знадобиться, — ми потиснемо на ціну.

У цій історії був також момент, що це підписали останнього дня року і так, мовляв, спішили освоїти кошти.

А що, власне, освоїти, якщо це контракт без грошей? Під нього не бралися фінансові зобов’язання. 

Пояснюю: у нас є перелік, який формує Генштаб. Перший пріоритет — це те, що військовим потрібно найбільше і під що наявний фінансовий ресурс. Під ці контракти Агенція може брати бюджетні зобов’язання. За другим пріоритетом Агенція теж укладає контракти, але на потенціал — на випадок зміни пріоритетності Генштабом, вивільнення фінресурсу та ін. Це, так би мовити, страхувальні контракти.

Перелік чинний до кінця року. Тому після того, як повністю завершили освоєння коштів, — за останні кілька днів року ми підписали контракти за другим пріоритетом для того, аби мати цю страховку. І в постачальника за конкретно цим контрактом уже через два дні буде ліцензія. Ми зекономили місяць.

Тобто це пов’язано з тим, що ми просто закривали рік. І 30-31 грудня 2024 року контрактували те, що ми ще могли законтрактувати за старим переліком без фінресурсу. От і все.

Зараз уже відбувається контрактування бюджету АОЗ на наступний рік?

До нас прийшов терміновий запит на БпЛА, і ми їх уже законтрактували. Також днями отримали перелік на решту номенклатури на 2025 рік. І враховуючи, що ми вже провели необхідну передконтрактну роботу та напрацювали проєкти угод, це все буде законтрактовано за лічені тижні. Особливо щодо критичної номенклатури. Ми працюємо дуже швидко. 

«Якщо ти підпишеш цей контракт — тебе через тиждень не буде на роботі»

Бюджет на наступний рік уже затверджений?

Бюджет АОЗ на 2025 рік становить 298 мільярдів гривень. З них близько 170 — це будуть оплати за перехідними контрактами, які у нас вже укладені, передплачені й за якими товар уже їде. Плюс на БпЛА мені довели потребу в майже 40 мільярдів.

Рахуйте, що лишається. А контрактів без бюджетних зобов’язань, які я можу запустити, у мене вже десь на 180 мільярдів гривень. Тобто фактично Агенція вже повністю розпланувала контрактування 2025 року. 

Напруга, яку ви зараз спостерігаєте, саме стосується розподілу тих понад 80 мільярдів гривень, що залишилися. 

До цієї боротьби включені так звані збройові барони, про яких ви згадували в попередньому інтерв’ю?

Ну, дивіться. Є велика кількість збройних комерсантів. Вони звикли заробляти, вони нещасливі, і вони, звичайно, захищають свою позицію. Тому що гроші були, а зараз грошей немає.

Мені казали: «Якщо ти підпишеш цей контракт — тебе через тиждень не буде на роботі». Мені писали: «Не так справи робляться, ми тобі співчуваємо». І якби мені було страшно — то я б не працювала.

Якщо робиш, то не бійся, як боїшся — не роби. Тому загалом я бачу, що ми на абсолютно правильному нормальному шляху. Єдине, за що мені зараз дуже шкода, — що якби Міноборони більше підтримувало, то від цього виграла б армія.

Я можу програти цю війну, якщо я буду сама.

Я можу загалом жити спокійно без цього. Ну, мабуть, не зможу, але я розумію, що я не на все можу впливати. Тобто є політика, є інтереси зброярської мафії, є інтереси тих людей, які просто вважають, що це нормально — отримувати сотні мільйонів просто тому, що вони так звикли.

Коли мене запрошували на роботу — мені не казали, що я буду ширмою. Коли мене запрошували на роботу, мені обіцяли підтримку й прозорі правила гри. Тому я сюди пішла.

«Я не здамся без бою»

Втримаєтесь?

Що ж, настрій у мене бойовий. До мене сьогодні прийшла одна дуже відома людина. Від якої я почула не просто «співчуваємо», а почула конкретно: «Дивись, я бачу, що ти робиш. І в мене є побратими, які працюють у тебе в Агенції, тому давай так: кажи, що потрібно, і я це підніму туди, де не зможуть не почути». І я розумію, що є ті, хто готовий робити, а не просто співчувати.

Тому настрій бойовий. У мене є ті й ті ініціативи, є моменти, які потрібно виправити, і я не здамся без бою. Тому подивимось.

Які моменти треба виправити?

Критично важливо — внести зміни до Статуту Агенції, щоб він відповідав законодавству. Є дуже багато ініціатив у вдосконаленні нормативно-правової бази, зокрема для більш гнучкого управління фінансами й безпеки операцій при закупівлях зброї. Окремий блок — дебюрократизація внутрішніх процесів Міністерства оборони.

Якщо можна, коротко наостанок — що вважаєте найбільшим своїм досягненням, що було найскладнішим і що за цей рік не вдалось?

Якщо ти щось робиш — не може бути, що ти все робиш бездоганно. І в Агенції дуже багато і власних проблем, і я теж можу робити помилки. Але якщо я роблю помилки, то я їх виправляю. Або намагаюся зробити абсолютно все можливе, щоб їх виправити.

Про досягнення ми писали. Ми позбулись багатьох посередників, це дуже добре вплинуло на ціни. Але дуже багато чого треба ще робити.

В Україні десь, може, з десяток людей, які розуміють насправді, що відбувається на ринку зброї і як працюють процеси. Я одна з них.

Я поглинаю інформацію весь цей рік із рівнем ентропії, який близький до вибуху.

Я не можу дуже швидко це донести, тому що це треба прожити. Але я знаю, що у закупівель летального озброєння є унікальний шанс стати правильними й ефективними. Тому що так, як вони працювало раніше і працюють частково зараз, — це не про потреби армії.