Бентежний 2025 рік. Чому економіка України уповільниться — і що це значить для всіх

Аж і справді завершення війни нині важко розгледіти на горизонті. Президент Володимир Зеленський каже, що спершу треба реалізувати український План перемоги, щоб лише потім підійти до реалізації Формули миру — обидва є доволі складними, амбітними документами, що шукають масштабного міжнародного консенсусу. Якщо План перемоги передбачає військове та економічне посилення України, то Формула миру — це пункти для упередження майбутніх військових агресій. Проте міжнародного консенсусу бракує обом документам.

Попередні очікування про закінчення гарячої фази бойових дій у 2024 році поки що не справдилися. Інтенсивність боїв на рівні 150-200 зіткнень на добу зберігається вже досить тривалий час, не зменшуючись. А тому міжнародні інституції не продукують надмірного оптимізму, пропонуючи реалістичні приземлені оцінки економічної ситуації в Україні.

«МВФ та Світовий банк раніше закладали, що військові дії будуть завершуватися в середині [наступного] року, але вони будуть тривати, мабуть, весь 2025 рік і можуть продовжитися у 2026-му», — повідомляє Дмитро Боярчук, виконавчий директор аналітичного центру Case Ukraine.

Енергетика — всьому голова

Зростання валового внутрішнього продукту України впродовж восьми місяців 2024 року оцінюють в Міністерстві економіки у 3,9%, що відповідає урядовим очікуванням. Але зараз воно може уповільнитися до 3% (за прогнозами МВФ) чи 3,2% (Світовий банк) — і в такому вигляді перейти в наступний рік.

Однією з фундаментальних причин цього є складна непрогнозована ситуація в енергетиці, адже Україна лишилася з приблизно 20 ГВт потужностей для виробництва електрики замість довоєнних 55 ГВт.

«Досить серйозна ситуація в енергетиці після ударів весною, влітку — відключення дуже сильно б’ють по низці секторів української економіки», — каже економіст Дмитро Боярчук.

«З наближенням зимового сезону більш актуальною стає тема енергетичної незалежності бізнесу. Цього року перебої з електропостачанням вплинули на операційну діяльність 8 з 10 наших компаній, — розповідає Анна Дерев’янко, виконавча директорка “Європейської бізнес-асоціації”. — Внаслідок відключень 67% компаній були вимушені призупиняти роботу, у 60% зросла собівартість продукції, у 48% відбулись зміни у графіках роботи компаній, ще 36% скоротили виробництво чи надання послуг, 11% мали зрив контрактів і 3% повністю зупинили роботу».

Нещодавно алармістських настроїв щодо ситуації з електрикою додав Іван Федоров, очільник Запорізької ОВА, адже Запоріжжя — важливий індустріальний хаб. 

«Я всім говорю, ми маємо готуватися до того, що електрики не буде взагалі. Може не подобатися, що ми оперуємо такими категоричними речами, але готуймося до найгіршого. Буде краще — буде супер», — сказав він.

Вже 28 жовтня в Сумській та Полтавській областях запровадили графіки відключень світла, хоча в державному операторі електромереж «Укренерго» запевняють, що це вимушене й тимчасове явище, адже після російських обстрілів потрібно провести ремонти, після чого світло повернеться.

Президент Зеленський своєю чергою заявив, що якби москва і Київ домовилися припинити удари по енергетичних інфраструктурах, це було б значним кроком до деескалації нинішнього збройного конфлікту.

«Ми побачили під час першого Саміту миру, що може бути ухвалене рішення щодо енергетичної безпеки. Іншими словами: ми не атакуємо їхню енергетичну інфраструктуру, вони не атакують нашу. Чи може це призвести до завершення гарячої фази війни? Я думаю, що так», — сказав Зеленський під час брифінгу в Києві.

«Наразі точні прогнози робити неможливо, адже є деякі речі, на які енергетики не впливають, — це майбутні удари по енергооб’єктах, які, найімовірніше, будуть продовжуватися, та погодні умови», — каже Дарія Орлова, аналітикиня консалтингової компанії Expro Electricity.

«Якщо все лишається як зараз і не буде нових значних руйнувань, то відключень ми уникнемо або вони будуть незначними. Якщо ж знову будуть масовані удари, особливо по підстанціях АЕС, то відключення будуть суттєвіші», — додає вона.

Ще у вересні черговий звіт від ООН передбачав, що відключення електроенергії в Україні взимку можуть тривати від 4 до 18 годин щодня. 

«Ця зима буде дуже складною. Люди, ймовірно, зіткнуться з регулярними відключеннями електроенергії по всій країні. Будь-які нові атаки, що призведуть до триваліших відключень, можуть мати катастрофічні наслідки», — заявила тоді керівниця моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белл.

Зараз ведуться роботи для збільшення потужностей для імпорту електрики із сусідніх країн з 1,7 ГВт до 2,2 ГВт, що теж має суттєво допомогти українській економіці та домогосподарствам. Поки що Міністерство енергетики досягнуло домовленості з Євросоюзом про імпорт на рівні 2,1 ГВт. Також Україна додатково матиме можливість на гарантовані 250 МВт потужності перетоків із ЄС у режимі аварійної допомоги.

Насамкінець вчасно й повною мірою ремонтувати енергетичну інфраструктуру заважає мобілізація військовозобов’язаних чоловіків. 

«Мобілізація — дуже актуальна проблема для енергетичного сектору, хоч у нього і є можливість бронювання, — підкреслює аналітикиня Дарія Орлова. — Проблема ще в тому, що молоді фахівці та студенти енергетичних факультетів виїжджають за кордон [на навчання]».

Палає в усіх основних секторах економіки

Ситуація складна й непрогнозована не лише в енергетиці. Не менше занепокоєнь викликає український металургійний сектор. У цьому контексті величезну роль відіграє битва за Покровськ, місто на заході Донецької області.

«На жаль, в Селидове вже увійшли росіяни, вони вже там закріплюються, — заявив нещодавно генерал-майор ЗСУ Дмитро Марченко. — Я думаю, найближчим часом вони обійдуть його кільцем і захоплять повністю, що дасть їм тактичний вихід на Покровськ. Це дуже для нас погано».

Річ у тім, що саме в цьому місці розташоване шахтоуправління «Покровське» — ключовий постачальник коксівного вугілля, від якого залежить українське виробництво сталі. Понад 90% української металургії використовує коксівне вугілля як сировину. Тож втрата контролю над Покровськом та його індустріальними потужностями може призвести до зменшення виплавки сталі вдвічі — з очікуваних цього року 7,2 мільйонів тонн до 3,5 мільйонів на рік у майбутньому чи навіть менше, спрогнозували в об’єднанні «Укрметалургпром».

Непроста ситуація і в аграрному секторі. 

«Найімовірніше, агроврожай не вдасться зібрати до наступного року, — говорить економіст Дмитро Боярчук з організації Case Ukraine. — В нас потужності портів, прикордонних пунктів перетину зараз більші за наші спроможності експортувати». 

Зазвичай було навпаки — продукції вистачало, а проблема була з експортною логістикою.

Так, на кінець другої декади жовтня з посівної площі в 17,7 мільйона гектарів зібрано лише 42,8 мільйона тонн зернових та зернобобових культур. Для порівняння, у 2023-му з площі 11 мільйонів га було зібрано аж 59,8 мільйона тонн цих культур. Причин для такого скорочення дві — цьогорічні посуха та брак робочих рук унаслідок широкої мобілізації.

Ще й державний бюджет на 2025 рік знову сфокусований на оборонних видатках — вони становитимуть аж 26,3% ВВП, якщо порівняти з 22,6% ВВП у 2024-му. Вочевидь, ці видатки є пріоритетом, але вони не дають урядові змоги підтримувати економіку через державні інвестиції чи податкові полегшення. Навпаки, податки зростають.

«Ризики сповільнення економічного зростання у 2025 році зростають. Через заплановане скорочення бюджетного дефіциту відносно ВВП [фактично, скорочення деяких цивільних видатків і підняття податків], фіскального імпульсу для зростання економіки наступного року не буде, — коментує Віталій Ваврищук, голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU. — Також зараз не закладено у бюджетний план підвищення мінімальних зарплат, тож і відновлення приватного внутрішнього споживання буде повільнішим. Експорт дає хороший імпульс для відновлення економіки цьогоріч, проте перспективи його значного нарощування наступного року зараз примарні».

Споживча хмарність

Майбутній рік буде складним для українських споживачів. Ризики подальшої девальвації гривні, а відтак і зростання споживчих цін нікуди не ділися. Навпаки, ціни зростатимуть і надалі.

Українці та українки вже реагують на нинішній цикл зростання цін. Згідно з дослідженням компанії Gradus, 64% громадян нині віддають перевагу дешевшим продуктам, а 48% стали частіше готувати вдома.

«Інфляція продовжить прискорюватися до кінця першого кварталу 2025 року, певний час вона буде близькою до 10%, — говорить Ваврищук. — Проте ми очікуємо що вона різко піде на спад, починаючи із червня. Якщо не повториться засухи, подібної до цьогорічної, то можна досить упевнено прогнозувати зниження інфляції наприкінці наступного року до діапазону 6-8%».

При цьому експерт ICU очікує, що курс гривні наприкінці 2025 року становитиме 45.4-46.5 гривні до долара.

Економісти дослідницької організації Ukraine Economic Outlook очікують, що у 2025-му середньорічний курс гривні зросте до 44,3 гривні за долар, якщо Національний банк України продовжить поточну політику.

Проте підтримати гривню може свіже рішення країн «Великої сімки» надати Україні 50 мільярдів доларів на основі доходів від заморожених російських активів. 

«Кошти позики будуть виплачені кількома каналами для підтримки бюджету, військової допомоги та допомоги на реконструкцію України, — йдеться в комюніке альянсу. — Наша мета — розпочати виплату коштів до кінця року».

Спроби надбати стійкість

Здавалося б, після майже трьох років великої війни український бізнес мав би адаптуватися до її реалій та вже вміти краще вести комерційну діяльність, знаючи ландшафт підводних каменів. Частково це так.

Національний банк у жовтні провів традиційне опитування ділових очікувань українських підприємств. Так, у наступні 12 місяців українські компанії очікують на незначне пожвавлення ділової активності, зокрема збільшення обсягів виробництва товарів і послуг (баланс +3,7% проти -0,3% у другому кварталі 2024 року).

Але з іншого боку, ці самі компанії погіршили оцінки щодо майбутнього фінансово-економічного стану (баланс відповідей -6% проти -4,3% у другому кварталі) та майбутньої кількості працівників. Найгірше оцінюють свій стан респонденти добувної промисловості. В умовах інфляції витрат — зростання видатків на закупівлі та зарплати — заробітки українських компаній, імовірно, зменшаться.

Загалом у третьому кварталі нинішнього року індекс ділових очікувань незначно покращився — до 100,6% проти 99,5% у другому кварталі.

«Збільшення індексу відбулося завдяки зростанню позитивних оцінок щодо загальних обсягів реалізації, інвестиційних витрат на обладнання та інвентар, а також через пом’якшення негативних оцінок щодо інвестиційних видатків на проведення будівельних робіт», — зазначають в НБУ.

За даними опитувань «Європейської бізнес-асоціації», найбільш негативно на бізнес у 2024 році впливали такі фактори, як мобілізація, атаки на українську енергосистему, війна та окупація територій, нестача кваліфікованих працівників.

«Збільшення податкового навантаження також створює додаткові обмеження для бізнесу. Через зростання податкового навантаження 56% компаній ЄБА муситимуть скорочувати інші важливі витрати, ще для 11% компаній це може призвести до часткового скорочення виробництва чи бізнесу», — говорить Анна Дерев’янко, виконавча директорка ЄБА.

Тимчасове призупинення бронювання працівників — ще одна перешкода для планування операційної діяльності бізнесів, додає вона. Прогнозованість кадрової політики важлива для бізнесу та інвесторів.

Чим може допомогти уряд

В умовах погіршення економічної ситуації в країні особлива відповідальність падає на уряд, який має важелі та ресурси, щоб вплинути й змінити негативну траєкторію українського економічного розвитку.

Та чи слід бізнесу чекати, що український уряд подбає про його потреби? Ніби й робиться чимало — урядові програми «єОселя», «єВідновлення», «єРобота», «Національний кешбек», тисяча гривень від президента, гранти для ветеранів для започаткування власної справи.

«Міністерства видають якісь гранти, але вони мають обмежений вплив на економіку, — говорить економіст Дмитро Боярчук. — Якихось програм, які б сприяли чомусь, щось підтримували на макрорівні не помітно, у відгуках підприємців цього не видно».

Водночас у «Європейській бізнес-асоціації» нагадують, що корпоративний сектор традиційно очікує на рівні й справедливі правила гри.

«Запити бізнесу до влади залишаються незмінними — це боротьба з корупцією, ефективне реформування судів та забезпечення верховенства права, — зазначає Анна Дерев’янко, виконавча директорка ЄБА. — Важливим завданням в умовах війни, звісно, є забезпечення макроекономічної стабільності. Серед нагальних кроків, які б підтримали бізнес, наші компанії називають покращення умов бронювання співробітників, покриття військових ризиків, мораторій на перевірки та пом’якшення валютних обмежень».