Стимули для молоді: як почати власний бізнес, накопичити кошти та придбати житло

Стимули для молоді: як почати власний бізнес, накопичити кошти та придбати житло
hromadske

32% молодих людей, опитаних торік у грудні соціологічною групою «Рейтинг», сказали, що хочуть виїхати з України. Ще третина відповіла, що має можливості для самореалізації вдома.

Чи дає такі можливості держава? Які існують програми пільгового кредитування для придбання житла і для відкриття бізнесу? Як щодо грантів? hromadske розбиралося у всіх доступних можливостях.

Молодіжне підприємництво

Проєкт від Міністерства економіки «Власна справа» надає гранти на організацію власного бізнесу.

Молоді підприємці віком від 18 до 25 років через портал «Дія» можуть подаватися на грант у розмірі до 150 тисяч гривень. Для цього треба підготувати бізнес-план — це основний елемент заявки. Відповідь надійде через 15 днів. Якщо вона позитивна, то потрібно відкрити статус фізичної особи-підприємця, а також звернутися до «Ощадбанку», щоб створити там банківський рахунок для отримання гранту.

«Важливо, що ця підтримка не вимагає створення додаткових робочих місць, що є зручним для тих, хто тільки починає власну справу. Проте, за нашими спостереженнями, молодь часто наголошує, що ця сума є недостатньою, і ми збираємо консолідовану позицію від молодих людей для комунікації з Міністерством щодо можливості її збільшення, — розповідає Вадим Кіров, голова Молодіжної ради при Міністерстві економіки. — Днями, наприклад, отримали лист від Молодіжної ради при Черкаській обласній державній адміністрації щодо прохання збільшити фінансування за “Власною справою” до 200 тисяч гривень. Проговорюємо й з іншими об’єднаннями молоді ці питання».

З початку 2025-го 24 молодих українці в межах «Власної справи» вже виграли 3,3 мільйона гривень на створення бізнесу.

«Молоді підприємці готові розвивати свій бізнес у дуже різних сферах. Зокрема, переможці другої хвилі планують за допомогою гранту відкрити мініпекарню, кав’ярню, студію звукозапису, садовий центр, започаткувати курси з вивчення англійської мови, гурток зі скелелазіння, надавати послуги з ремонту сільськогосподарської техніки, послуги фото- та відеознімання, бухгалтерські послуги», — зазначила заступниця міністра економіки Тетяна Бережна.

Якщо перший грант у межах «Власної справи» реалізовано успішно, через два роки можна подаватися на більший подібний грант — до 250 тисяч гривень. Але тут уже потрібно створювати робочі місця, а сфера застосування коштів означена: придбання або лізинг обладнання, закупівля сировини та матеріалів, оренда приміщення.

«Крім того, ми працюємо над створенням автоматизованої платформи, яка об’єднає молодих спеціалістів і роботодавців. Плануємо залучити до цього процесу Державну службу зайнятості, заклади освіти, великий і середній бізнес, а також молоді компанії, зокрема ті, що з’явилися завдяки програмі “Власна справа” та її молодіжному компоненту, — каже Вадим Кіров з Молодіжної ради при Мінекономіки. — Цей “парасольковий” сервіс допоможе молоді знаходити стажування ще під час навчання, щоб отримати релевантний досвід роботи. Адже, на жаль, нинішня практика стажувань у багатьох випадках є формальністю».

Існують й інші можливості. Так, проєкт «Ніжна» пропонує молодим жінкам-переселенкам у Харківській та Полтавській областях заняття з підвищення економічної грамотності, а також розвиток підприємницьких навичок та психоемоційну підтримку. Є й можливість залучення фінансової підтримки для своїх бізнесових ідей.

Благодійний фонд «Світ українцям» пропонує молодим жінкам Запоріжжя курс бізнес-тренінгів. Заняття відбуваються офлайн у вечірні години.

У межах програми Erasmus for Young Entrepreneurs можна взяти участь у програмі міжнародного обміну для опанування додаткових підприємницьких навичок та отримання досвіду. Програма надає стипендію в 1200 євро на місяць для покриття витрат на проживання в європейській країні, яка приймає її учасників.

Департамент економічного розвитку Львівської ОДА пропонує свої можливості — вони стосуються тієї молоді, яка у своїй сім’ї має ветерана. Тобто для доньок, синів ветеранів війни. Можна додатково отримати 30% від суми гранту в межах ініціативи «єРобота». Також є грантове фінансування для підприємництва на рівні 260-300 тисяч гривень, але щоб отримати цей грант, потрібно пройти обов’язкове навчання.

Молодь з сімей ветеранів може пройти консультації з розвитку власного бізнесу від KSE Graduate Business School. Це індивідуальні консультації, що робить їх особливо цінними. Програма діє безстроково.

Український ветеранський фонд надає можливість для дітей ветеранів (але не тільки) отримати цільову грошову допомогу на підтримку власного мікробізнесу. Сума допомоги — до 20 тисяч гривень.

«Раджу розглянути програму “Грант на власну справу”. Також буде корисно ознайомитися з кредитними пропозиціями для бізнесу від українських банків. Скласти порівняльну таблицю умов надання та погашення кредиту й обрати найоптимальніший та “найдешевший” (з найменшими відсотками) кредит, — говорить Софія Фединяк, експертка з персональних фінансів. — Окрім того, раджу зробити дослідження серед активних грантових пропозицій від Фонду Східна Європа».

Щодо навчання, то діти ветеранів війни можуть отримати від Мінветеранів сплату за рік навчання в закладах фахової та вищої освіти. А Міносвіти та Мінцифри пропонують молодим людям гранти в розмірі 15 тисяч гривень та 25 тисяч гривень (залежно від результатів ЗНО) для тих, хто вступає на навчання за медичним, ветеринарним або фармацевтичним спрямуванням.

Житло для молоді

Проєкт «OLX Нерухомість» провів опитування української молоді (люди віком 18-35 років), виявивши, що лише 21% респондентів живуть у власному окремому житлі. Водночас більшість (45%) орендує житло або самостійно, або з партнером/друзями. Третина (28%) проживає з батьками, а ще 4% — проживають у гуртожитку.

Отже, майже 80% молодих українців не мають власного житла, але воліли б його мати. За середньої вартості квадратного метра житла в Києві на рівні 43 тисяч гривень це вкрай непросто, адже й зарплати в молоді не є високими. 

36% молодих українців отримують на місяць до 15 000 грн, за даними «OLX Нерухомість». Від 15 000 й до 30 000 грн отримують 33% респондентів. Дохід у понад 30 000 й до 50 000 грн мають 16% респондентів. 15% заробляють понад 50 000 грн щомісяця.

Водночас 68% респондентів зазначили високі ціни на житло головною проблемою для розв'язання власного квартирного питання, а 66% вказали на недостатній рівень доходу та заощаджень.

Саме через це найпопулярнішим варіантом придбання житла для молоді нині є державна пільгова іпотечна програма «єОселя», яка передбачає кредити за ставками від 3% до 7% на строк до 20 років. З листопада 2024-го молоді люди віком до 26 років можуть придбати житло в межах програми, зробивши перший внесок на рівні 10% вартості квартири чи будинку, а не 20%, як це передбачають загальні підстави програми.

За даними опитування від «OLX Нерухомість», серед молодих людей віком 18-35 років 30% опитаних планують скористатися «єОселею», ще 34% не визначилися, але розглядають цей варіант, а 32% — віддають перевагу купівлі без кредиту. Найменше прихильників іпотеки серед вікової групи 18-24 роки — лише 23% планують купувати житло за «єОселею», тоді як 38% розраховують придбати нерухомість без кредитних зобов’язань.

«Завдяки низьким відсотковим ставкам “єОселі” іпотека стала доступнішою. Особливо це відчутно для пільгових категорій населення, які можуть отримати кредит під 3% це найнижчі ставки за останні 10 років. Раніше основною перепоною для українців були високі відсотки за банківськими кредитами та короткі строки розтермінування від забудовників, які не всім підходили», — говорить Юлія Козар, бренд-менеджерка категорії «OLX Нерухомість».

Утім, назбирати 10% на перший внесок за житло в межах програми «єОселя» молодій людині теж непросто.

«Молоді люди мають продемонструвати стабільне працевлаштування або підприємницьку діяльність за останній рік, що значно ускладнює доступ до програми. Першим отримувачем за програмою, якщо не помиляюся, став молодий айтівець із Чернігівщини. Однак не варто забувати, що заробітна плата в ІТ-секторі вища за медіанну. Хочеться, звісно, щоб житло стало доступнішим для всіх категорій молоді», — говорить Вадим Кіров, голова Молодіжної ради при Мінекономіки.

А в окремому тексті ми розповідаємо про те, як назбирати гроші на житло і не тільки.