Що робить з економікою нова прем’єрка Юлія Свириденко та що варто було б робити насправді

На посаді віцепрем’єрки та міністерки економіки Юлія Свириденко так чи інакше намагалася щось стимулювати, добиваючись швидшого зростання економіки. Спершу стимулювала пропозицію товарів, організувавши урядовий проєкт «Зроблено в Україні». Це програма підтримка для українських виробників через пільгові кредити, зокрема для закупівлі техніки, зробленої в Україні. Коли стало зрозуміло, що в людей недостатньо грошей, щоб ті товари купувати, почалася стимуляція попиту, був запущений ще один урядовий проєкт — «Національний кешбек».

Але посада очільниці Міністерства економіки дає недостатньо широкий мандат для нагляду та керування цілою українською економікою. Тому важливе питання — якою буде економічна політика уряду тепер, коли його очолює Юлія Свириденко.

Смак прем’єрства Юлії Свириденко

«За весь цей час уряд фактично не став ініціатором будь-яких змін у країні, а лише продовжує політику, яку проводить Офіс президента», — нагадує ключове зауваження до українського Кабміну Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі «АНТС».

Після отримання посади прем’єрки Свириденко не представила якогось широкого плану для української економіки, не презентувала детальної стратегії своїх дій. З одного боку, цим вона показує, що в цілому продовжує справу свого попередника Дениса Шмигаля, а з іншого — уряд уже й без того ухвалив десятки стратегій на багато років уперед, тож черговий документ такого ґатунку навряд чи когось би сильно вразив.

Президент Зеленський вказав три основні пріоритети: зміцнення економічного потенціалу України, розширення програм підтримки українців, масштабування виробництва власної зброї. Навряд чи пріоритети, які були виставлені перед попереднім прем’єром Шмигалем, дуже відрізнялися.

Підтримати

У своєму виступі в Раді перед призначенням на посаду Свириденко сказала, що цьогоріч ВВП України зросте принаймні на 3%, хоча Національний банк прогнозує, що ця цифра у 2025 році становитиме 2,1%. З цього можна зробити висновок, що нова прем’єрка — велика оптимістка.

Серед своїх першочергових кроків Свириденко оголосила такі: річний мораторій на перевірки бізнесу, гранти на власне виробництво боєприпасів і вибухових речовин, експериментальна політика відбудови «Проєктуй і будуй», а також зменшення державного апарату.

Запровадженням мораторію на перевірки прем’єрка Свириденко хоче принаймні на рік «купити» відсутність критики своїх дій з боку бізнесу. Аналогічний мораторій працював на початку великої війни — і тоді дуже сподобався компаніям. Тож Свириденко вирішила його відновити.

А втім, влада рішення про мораторій «протягнула» аж через РНБО, а не просто через Кабмін — і відтак підпис на ньому поставив президент Володимир Зеленський, записавши це до своїх досягнень. Передбачається, що протягом року Державна податкова служба та Державна митна служба не перевірятимуть компаній — крім тих, які займаються підакцизними товарами, як-то алкоголь, тютюн, паливо. Та перевірки все ж можливі — якщо в діях компанії вбачають високі ризики. Так, якщо компанія часто фігурує в судових справах, підозрюється у зв’язках із росією, має рівень сплати податків, нижчий за середній показник у галузі, — її можуть визнати високоризиковою.

Ще одним важливим нововведенням стало те, що нові розслідування проти бізнесу санкціонуватимуть або генеральний прокурор, або прокурори обласного рівня. «Прокуратура та правоохоронні органи вже проводять аудит відкритих справ проти підприємців. За його результатами, 30% цих проваджень — уже закриті», — повідомила Свириденко.

Бізнес переважно позитивно оцінює введення мораторію на перевірки. «У контексті правоохоронних органів бізнес-спільнота дійсно підтримує такі зміни та вважає їх своєчасними. Безпідставно відкриті кримінальні провадження — це критичне питання для деяких бізнесів, адже вони становлять репутаційні ризики для компаній. Закриття провадження може тягнутися роками та вимагає багато зусиль, а іноді діяльність компанії може взагалі ставитися на паузу», — зазначають в «Європейській бізнес-асоціації».

А втім, в експертів є свої зауваження з цього приводу. «Виправданий спосіб запровадити мораторій — це якщо ви запроваджуєте його на пів року, а за цей час здійснюєте реформи в правоохоронних органах, які б забезпечили відсутність неправомірного тиску на український бізнес. Якщо ви цього не робите, то мораторій — це переважно фактично захист недоброчесного бізнесу від розслідувань правоохоронних органів», — вважає Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі «АНТС».

«Поки що здається, що “правоохоронці” вирішили заручитися тимчасовою підтримкою бізнесу, щоб не воювати на два фронти, допоки вони розправляться з незалежними антикорупційними органами», — поділився своїми думками Олександр Паращій, очільник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital, у своєму дописі.

Ярослав Железняк, народний депутат із фракції «Голос», зауважив, що основний принцип перевірок — акцент лише на ризикових компаніях — і так уже законодавчо закріплений, тому в цьому разі особливої новизни немає.

Ще одна реформа Свириденко — запровадження принципу «Проєктуй і будуй» у процесі відбудови. Це означає, що під час державних закупівель проєктів із відбудови уряд відтепер буде замовляти не окремі презентації, креслення й техніко-економічні обґрунтування, а проєкти «під ключ». Отже, підрядник і самотужки розроблятиме проєктну документацію, і займатиметься будівництвом об’єкта. Це задумується задля пришвидшення процесу відбудови.

«Ми підтримуємо заявлений підхід до державних замовлень у форматі “Проєктуй і будуй”, адже це може пришвидшити реалізацію критично важливих інфраструктурних проєктів. Але тут принципово важливо зберегти прозорість процедур, відкриту конкуренцію, а також ефективний громадський і незалежний нагляд за якістю реалізації проєктів», — зазначає Катерина Глазкова, виконавча директорка Спілки українських підприємців.

Якщо ж говорити про такий пріоритет урядової політики, як зменшення державного апарату, то тут уже виступив із заявою перший віцепрем’єр Михайло Федоров. За його словами, уряд планує створити департамент ефективності на кшталт американського DOGE (Department of Government Efficiency). Якийсь час цією структурою керував бізнесмен Ілон Маск, щоб зменшити кількість чиновників, державних структур та державних видатків.

«З огляду на те, що Україна сьогодні не контролює 20% своєї території, а населення зменшилося приблизно на 7 мільйонів, то в такому разі скорочення чиновників є абсолютно обґрунтованим, — вважає економіст Ілля Несходовський. — Головне, щоб скорочувалися також функції держави, бо коли скорочуються люди, а функції лишаються в тих самих обсягах, то це призводить до невиконання певних державних функцій».

У своєму першому інтерв’ю на посаді, яке прем’єрка дала американській новинній агенції Bloomberg, вона проговорила кілька важливих речей. По-перше, уряд проситиме Міжнародний валютний фонд про ще одну кредитну програму. Поточна програма співпраці з МВФ обсягом 16 мільярдів доларів завершується у 2027 році, але потреби державного бюджету постійно зростають. Наразі міжнародні донори покрили лише 50% із 75 мільярдів доларів фінансування, необхідного для держбюджету протягом наступних двох років.

По-друге, Свириденко назвала корупцію в Україні «перебільшеною проблемою», що видається достатньо різкою заявою на тлі ухвалення закону про зменшення незалежності антикорупційних органів. По-третє, нова прем’єрка хоче сфокусуватися на закупівлі зброї в США, зокрема систем ППО Patriot, а також запустити спільне українсько-американське виробництво дронів.

У цьому контексті здивував колишній прем’єр Денис Шмигаль, котрий нині має портфель міністра оборони. Коли він був прем’єром, то регулярно запевняв, що Україна матиме достатньо грошей для своїх потреб, особливо для оборони. А тепер він каже: «У 2026 році Україні знадобиться щонайменше 120 мільярдів доларів на оборону, з яких половину планується залучити за допомогою країн-партнерів». Ця сума на 20% перевищує видатки державного бюджету-2025 та вдвічі перевищує оборонний бюджет нинішнього року.

Водночас Шмигаль вважає, що Україні необхідно наростити частку вітчизняної зброї до 50% з нинішніх 30%.

Завдань для уряду багато, але очікування дуже обережні

Уже помітно, що уряд Юлії Свириденко робить, говорить та планує. Але hromadske поцікавилося в бізнес-середовища та профільних експертів, якими вони бачать урядові пріоритети, — щоб зрозуміти, що мав би робити уряд.

Для української економіки в її нинішньому стані магістральними є три галузі — аграрна, енергетична та оборонна.

Всеукраїнська аграрна рада вважає пріоритетними такі напрями аграрної політики: зниження ставки акцизного податку на дизпаливо; запровадження кредитування аграріїв під заставу прав оренди аграрних земель; ухвалення закону про консолідацію земель (політика сприяння придбанню й оренді землі великими масивами, а не окремими невеликими ділянками); встановлення більш сприятливих тарифів на залізничні перевезення для зернових; а також — системна підтримка постраждалих підприємств.

Так, ВАР виступає за «замороження» кредитів, виданих прифронтовим аграрним підприємствам, а також за спрощення процедур реєстрації для бізнесу, що перемістився з окупованих територій.

Що ж до енергетики, то своїми рекомендаціями для уряду поділився Геннадій Рябцев, енергетичний експерт та професор Києво-Могилянської школи врядування. На його думку, уряд має не втручатися в корпоративне управління державних енергетичних компаній, як-от «Укренерго», «Нафтогаз», «Укргазвидобування», «Укрнафта», «Енергоатом».

Нинішнє Міністерство енергетики під проводом Світлани Гринчук має реалізовувати вже ухвалену Енергетичну стратегію України до 2050 року й стежити, щоб й інші міністерства її виконували. А щодо того, чи є ризик, що нинішній уряд відмовиться від розвитку децентралізованої енергетики — де віддається перевага великій кількості малих енергетичних об’єктів, а не великим, — то Рябцев тут наразі ризику не бачить. «Політика вже сформована, і тому я не думаю, що щось зміниться в цьому плані», — говорить експерт.

Так, за перше півріччя в Україні побудували малої електрогенерації на майже 600 МВт, що є, якщо порівнювати, понад половиною потужності одного атомного енергоблока. В Україні на АЕС розміщено 15 енергоблоків, шість із яких — в окупації, адже вони розташовані на Запорізькій АЕС.

Щодо подальшого розвитку оборонної галузі, то Катерина Глазкова із СУП вважає, що ключове тут — відкрити експорт українського озброєння. «Це дасть змогу не лише забезпечити ЗСУ, але й створити додаткові робочі місця та валютний виторг», — говорить вона.

Дмитро Боярчук, виконавчий директор експертного центру Case Ukraine, каже, що головне завдання уряду — припинити агресію з боку Податкової служби. «На мою думку, найбільша перепона для розвитку економіки в наших умовах, коли
немає зовнішніх інвестицій і їх не буде, крім інвестицій у військове виробництво, — це обтяжлива податкова політика, просто репресивна податкова політика», — зазначає Боярчук.

«У попередньому уряді будь-які розмови про перегляд цієї політики відкидалися під приводом того, що нібито уряд виконує вимоги МВФ, але насправді МВФ зараз займає дуже пасивну позицію: вони будуть підтримувати все, що скаже український уряд, навіть якщо український уряд водночас нічого не робить», — додає Боярчук.

З огляду на те, що міністр фінансів Сергій Марченко зберіг свою посаду в новому уряді, чекати на зміни у фінансовій, податковій політиці не слід. «Йому поставили завдання наповнення бюджету будь-якими способами — і він це повинен виконувати», — коментує економіст Ілля Несходовський.

«Коли кажуть, що війна це — не час для реформ, я з цим не згоден, тому що саме в цей час ми можемо провести реформи й прибрати всі зайві регуляції, подвоєння державних функцій, зайві функції податкової системи», — ділиться своїми поглядами Анатолій Амелін, виконавчий директор Українського інституту майбутнього.

На його думку, в уряду має бути кілька пріоритетів. Це — розв'язання проблем дефіциту кадрів, адже загальна мобілізація залишає підприємства без працівників. Другий пункт — це проблема вартості ресурсів для розвитку економіки, насамперед кредитів.

Так, 24 липня Національний банк вимушено зберіг свою ключову відсоткову ставку на рівні 15,5%, адже зростання цін залишається надзвичайно високим — 14,3%. Це залишає кредити вкрай дорогими для компаній та громадян.

«В Україні потрібно запускати кредитну реформу — систему фінансування проєктів, як це робиться в Європі. Там банки стають партнерами компаній. Наприклад, у тій самій Польщі десь 80% проєктів, які фінансуються банками, фінансуються саме через проєктне фінансування. В Україні такого немає», — говорить Амелін.

Мається на увазі, що компанії повинні мати можливість не просто позичати кошти, бо вони їм потрібні, а пропонувати банкам конкретні цікаві проєкти, а банки своєю чергою надаватимуть зручне кредитування під ці проєкти.

«Суворість українських законів компенсується необов’язковістю їхнього виконання. До великого вторгнення в нас було десь 40% економіки в тіні, 40% людей отримували зарплати в тіні. Зараз, я думаю, ситуація трошки гірша», — продовжує Амелін. Через це, він вважає, потрібне зниження податків, адже нижчі податки можуть вивести гроші компаній та громадян із тіні, а бюджет від цього тільки виграє.

Катерина Глазкова, виконавча директорка СУП, поділилася з hromadske своїм переліком урядових пріоритетів: впровадження відкритих конкурсів для керівників державних органів та встановлення для них показників ефективності; запуск ефективної роботи Бюро економічної безпеки; дерегуляція з метою зменшення кількості документів і дозволів для заняття бізнесом та зменшення адміністративного навантаження; підтримка оборонно-промислового комплексу; стимулювання експорту; підтримка малого та середнього бізнесу; персональна відповідальність посадовців за перевищення повноважень або безпідставні дії, які шкодять бізнесу.