Заступниця Єрмака та хороша виконавиця. Чого чекати від Юлії Свириденко, якій пропонують очолити Кабмін

Чому Кабмін вирішили оновити?

Упродовж кількох останніх тижнів низка медіа повідомляли, що чинний глава уряду Денис Шмигаль може піти у відставку, а його замінить Юлія Свириденко. Зрештою 14 липня президент Володимир Зеленський запропонував їй очолити Кабмін і представити власну програму дій.

«Якщо схарактеризувати результати роботи Дениса Шмигаля й очолюваний ним уряд, ми бачимо системні проблеми», — сказав hromadske політолог Олексій Кошель. 

Зокрема, він звернув увагу на законотворчу діяльність: під час війни парламент не ухвалював приблизно 2/3 урядових законопроєктів. Це катастрофічні показники, вважає експерт. 

Кошель також вказує на проблеми, пов'язані з військовими законопроєктами, які розробляв Кабмін. Мовляв, уряд «системно хронічно запізнювався з ухваленням рішень». Як приклад політолог навів зміни до законодавства про мобілізацію: «Вони спізнились у часі щонайменше на півтора-два роки. Вони мали бути ухвалені ще у 2022 році, а не весною 2024-го».

Попри те що Денис Шмигаль на посаді глави уряду працює найдовше в історії незалежної України (понад пʼять років), він також і «рекордсмен за "сірістю", відсутністю власного політичного іміджу й власних спроб щось робити», вважає політолог Євген Магда. 

«Я не можу сказати, що він проштрафився. Просто від нього нічого не залежить. Це вирішується не у його кабінеті. От і все. І те, що він стільки часу пробував на своїй посаді, тільки свідчить про те, що він спокійна людина. Флегматик чи меланхолік», — сказав Магда в коментарі hromadske.

Публічних заяв про те, яка доля чекає на Шмигаля далі, поки що немає. Припускають, що він може очолити Міноборони. Євген Магда вважає, що якщо це станеться, то «це буде ганебно». 

Від низки парламентарів лунало й інше припущення — що Шмигаль залишиться в новому складі уряду, отримавши посаду віцепрем'єр-міністра. Політолог Олексій Кошель каже, що його це здивувало. Адже один із ключових принципів формування Кабміну — це принцип самостійності прем'єра, який «мав би самостійно формувати принаймні частину урядової команди для того, щоб була ефективна робота».

[Денис Шмигаль] проявив себе як несамостійний і неамбітний. І тому самостійного політичного майбутнього в нього бути не може. Хіба що ми його побачимо у виборчому списку партії «Слуги народу» на наступних виборах, але я, наприклад, глибоко в цьому сумніваюсь.Олексій Кошель, політолог, голова «Комітету виборців України»

Що варто знати про Свириденко?

Вона родом із Чернігова. Освіту здобувала в Київському національному торговельно-економічному університеті, який закінчила з відзнакою. Там же навчалася на аспірантурі за спеціальністю «економіка та управління національним господарством».

Здобувши освіту, Юлія Свириденко залишилась у Києві та почала працювати економісткою на одному з підприємств. А у 2011 році відправилася на роботу до китайського міста Усі, де була головою постійного представництва Чернігова — допомагала залучати китайські інвестиції у своє рідне місто й сприяти тамтешнім підприємцям у пошуках потенційних партнерів у Києві.

У 2015 році Свириденко почала кар’єру держслужбовиці, ставши радницею голови Чернігівської облдержадміністрації, яку на той час очолював член «Блоку Петра Порошенка» Валерій Куліч. А вже через два роки стала першою заступницею ОДА. 

Впродовж липня-листопада 2018 року Свириденко навіть була виконувачкою обов’язків глави ОДА. А вже через рік перейшла до Міністерства економіки: спершу заступницею, а з 2021 року — главою відомства.

Як Свириденко стала наближеною до ОП?

У грудні 2020-го глава Офісу президента Андрій Єрмак звільнив свою заступницю Юлію Ковалів, а на її місце призначили Юлію Свириденко, яка вже мала імідж гарної виконавиці. На цій посаді вона займалася економічними питаннями, взаємодією з інвесторами, а також очолила раду зі сприяння українському бізнесу, яку тоді створив президент Володимир Зеленський.

«Українська правда», покликаючись на різні джерела, писала, що Свириденко на цій посаді повинна була відповідати за різні напрями: за економіку, фінанси, аграрну політику, енергетику, екологію, надра, а також частково за сферу оборони та соціальної політики. 

А втім, продовжує видання, це посприяло тому, що, бувши постійно біля президента, вона стала помітною фігурою. Тож коли восени 2021 року постало питання про призначення нового міністра економіки, вона була головною кандидаткою. Тож у листопаді 2021-го отримала цю посаду. 

Більша частина роботи на цій посаді припала на час повномасштабної війни росії проти України. За цих умов Свириденко запровадила програму релокації підприємств, що допомогло зберегти 35 тисяч робочих місць, створила програму працевлаштування тимчасово переміщених осіб і ввела виплати компенсацій працедавцям на зарплату працевлаштованих.

Також Свириденко запам’яталася підняттям податків у 2024 році, аби залучити додаткові 500 млрд доларів для сектору безпеки і оборони. Цей закон, серед іншого, передбачав підвищення ставки військового збору до 5%, збільшення податків для 1, 2, 4 груп ФОП та встановлення 25-відсоткового податку від прибутку для небанківських фінансових установ.

Також Свириденко просувала ідеї економічного бронювання. Так, у вересні 2024-го вона заявляла, що така ініціатива є пріоритетом №2 для Мінекономіки, та наголошувала, що завдяки цьому державна казна може поповнитися на 100 млрд гривень.

Останнім головним здобутком Свириденко на посту міністерки економіки стало підписання угоди зі США про рідкісноземельні корисні копалини. Її мали укласти ще в лютому, однак після сварки в Білому домі між Зеленським та адміністрацією президента США цей процес затягнувся й почав зіштовхуватися з низкою труднощів.

Та врешті, 30 квітня Свириденко разом з американським колегою Скоттом Бессентом підписала угоду ​​про створення Інвестиційного фонду відбудови. У межах цієї угоди Україна вже навіть дозволила приватним інвесторам видобувати літій із державного родовища «Добра», що на Кіровоградщині.

Як пише УП, Свириденко видається повністю лояльною до Офісу президента людиною. Співрозмовники видання кажуть, що вона «не набридала Зеленському запитаннями "для чого?", а лише уточнювала "на коли треба?"».

Чого чекати від нового уряду?

Політолог Олексій Кошель вважає, що зміни в уряді, найімовірніше, не принесуть ані нової управлінської якості, ані швидших темпів ухвалення рішень, а основні принципи роботи Кабміну збережуться. Однак, вважає Кошель, така ротація може принести невеликі результати для влади, позаяк «прихід нових облич, свіжої крові завжди позитивно сприймається виборцями».

Є підстави говорити про те, що в Юлії Свириденко більший управлінський досвід, аніж у Дениса Шмигаля, який прийшов на прем'єрську посаду з бізнесу, при тому, що він очолював лише проміжну ланку великої бізнес-структури. Але тут основним критерієм буде не фаховий досвід, а все-таки лояльність до Офісу президента. І пані Свириденко неодноразово публічно демонструвала лояльність.Олексій Кошель, політолог, голова «Комітету виборців України»

З тим, що Офіс президента пропонує призначити главою уряду свою людину, погоджується і політолог Євген Магда. Він також переконаний, що перестановки в уряді ні на що не вплинуть.

«Для того щоб були кардинальні зміни, має завершитись війна й стати нормальною економіка. А ми сьогодні живемо на західні гроші, тому що всі наші гроші, природно, йдуть на оборону», — додав він.

Як взаємодіятиме новий уряд із міжнародними партнерами — важко спрогнозувати. Олексій Кошель припускає, що перестановки в Кабінеті Міністрів навряд чи матимуть вплив на стосунки з міжнародними партнерами, але зауважує: «Цілком очевидно, що будуть висловлені окремі побажання, скажімо, у питанні призначення міністра оборони, можливо, міністра закордонних справ».

Водночас Євген Магда прогнозує, що оскільки такі зміни роблять у присутності спецпосланця США Кіта Келлога, який приїхав на тиждень до Києва, то, вочевидь, Банкова має певні очікування.

«Я б сказав так: кардинальних змін не буде. Але, знаєте, був такий радянський анекдот: "Війни не буде, але буде така боротьба за мир, що каменя на камені не залишиться"», — резюмував експерт.