Наскільки зростуть ціни й чи переживе українська економіка енергетичний голод

Компанії — це насамперед люди. Енергокриза б’є по них. 

«Те, що я бачу навколо, це впливає на емоційний стан людей. Зростає рівень тривоги, дуже помітно стало більше проявів агресії одне до одного. Люди вже десь на межі психологічній. І це також впливає на продуктивність праці. 

Тому, якщо підсумувати, ми менше виробляємо продукції, і зменшується навіть пропозиція (товарів та послуг). Звісно, це вкрай негативний фактор, який впливає на економіку», — говорить Анатолій Амелін, виконавчий директор Українського інституту майбутнього.

Які ціни пропонує економіка «дизельних дирчиків»

«Загалом ціни на все виросли на 15%. Різні товари якось по-різному оцінювалися. Ну от піца “Маринара” в грудні [2025 року] була 265 гривень, зараз 340 гривень», — розповів hromadske офіціант столичного ресторану про вплив відключень електрики й використання генераторів на ціни в закладі.

Один із найпопулярніших продуктів — кава — тут теж, звісно, подорожчав. Чашка еспресо виросла в ціні з 35 гривень до 40, лате — із 70 до 80, капучино — з 50 до 65.

Дорожчають харчові продукти й у торговельних мережах, адже супермаркети мусять вкладатися в паливо для генераторів чи інші енергетичні рішення. Так, середня ціна 1 кілограма вермішелі зросла в січні з 30,16 гривні до 31,50. Середня ціна курячих стегон виросла зі 137,91 гривні за кілограм до 140,67 гривні. Українські яблука здорожчали з 32,69 гривні за кілограм до 44,30 гривні.

«Зазвичай бізнес намагається перекласти зростання витрат на кінцевого споживача. Тому подорожчання енергії та перебої з електропостачанням так чи так призведуть до зростання цін на товари й послуги для населення.

Найшвидше дорожчатимуть ті товари, виробництво й зберігання яких потребують значних обсягів енергії. Насамперед це теплична продукція, а також низка оброблених харчових продуктів, зокрема молокопродукти. Ризики зростання цін є і в сегменті послуг, де витрати на електроенергію та тепло безпосередньо впливають на собівартість», — пояснює Наталія Колесніченко, старша економістка Центру економічної стратегії.

Швидкість такого подорожчання безпосередньо залежатиме від жорсткості графіків подачі електрики, пояснюють в Українському клубі аграрного бізнесу. 

«Найбільш вразливими до енергетичного дефіциту є сектори з безперервним технологічним процесом і суворими вимогами до температурного режиму. Насамперед це стосується молочної та м’ясної продукції, де електроенергія необхідна для доїння, охолодження й перероблення сировини. Також подорожчають овочі й фрукти зі сховищ, оскільки підтримка клімат-контролю на дизельному пальному є досить витратною. 

Хлібобулочні вироби й продукція переробки зерна (борошно, крупи) теж перебувають у зоні ризику через енергомісткість випікання та потребу в електроенергії для роботи елеваторів, що за умови збереження дефіциту електроенергії зумовить зростання цін на ці базові продукти до кінця зимового періоду», — пояснює Максим Гопка, аналітик УКАБ.

Проте тут можуть бути деякі винятки. Якщо магазину терміново потрібно продати товари, що потребують зберігання в холодильнику — молочні й м’ясні продукти, — вони можуть давати ситуативні знижки.

«Ми купуємо м’ясо в одному магазині, так от уже два тижні там написано: ми тимчасово закрилися. Тому що є питання зберігання м’яса, є питання генераторів, вони там інколи не працюють. Це впливає на те, що навіть сектор послуг трошки скорочується», — каже економіст Анатолій Амелін.

Ті українці, які свого часу придбали електрокари, на котрі до 2026 року діяла знижка у вигляді несплати 20% ПДВ при імпорті, тепер мусять переплачувати за можливість підзарядитися. Тарифи на зарядку електрокарів зросли в півтора раза — до 30–32 гривні за КВт·год. Тому зарядити електрокар обходиться приблизно в ту саму суму, що й ціна повного бака малолітражного авто. На дизелі їздити нині дешевше.

Додатковий ціновий тиск може виникнути через подорожчання пального, пов’язане зі зростанням попиту на нього в умовах активнішого використання генераторів та інших автономних джерел енергії, попереджають у Центрі економічної стратегії. 

«Сукупно ці чинники можуть додати приблизно 1% до зростання споживчих цін у січні в річному вимірі», — каже економістка Наталія Колесніченко. Тобто якщо ціни за інших умов зросли б на 9%, то через електрокризу — вони зростуть на 10%. Кожен додатковий процент інфляції — доволі серйозна проблема.

Для розуміння, груднева інфляція становила 8%, і навіть уже це викликає труднощі, адже Національний банк у відповідь на такі числа не може зробити кредити більш доступними для бізнесу й громадян.

«У середньостроковій перспективі додатковим ризиком для інфляції може стати можливий перегляд тарифів на житлово-комунальні послуги з боку уряду з метою фінансування відновлення енергосистеми. А втім, наразі таких рішень не ухвалено, тож ідеться лише про потенційний сценарій», — додає економістка Наталія Колесніченко.

Хто страждатиме найбільше: металургія, агро чи оборонний сектор?

Найбільш негативно енергокриза може вплинути на українську металургійну галузь. Це дуже енергозатратна індустрія. Саме вона робить центральний регіон — Дніпро, Запоріжжя — найбільшим споживачем електрики в країні.

«Обмеження електроенергії впливають на виробничі підприємства, особливо гірничо-збагачувальні комбінати, металургійні комбінати, механообробні комбінати. Поки немає електрики, вони не можуть працювати. Хто має гроші, ті інвестують у власні засоби генерації електроенергії», — розповідає Анатолій Амелін, очільник Українського інституту майбутнього.

«Якщо в нас продовжиться проблема з електрикою, а ще ж кажуть, що її вартість буде зростати, то в нас закриється кілька великих промислових підприємств і кількість людей, які втратять роботу, може досягнути 300 тисяч. А це на що впливає? Це впливає на податки. Якщо підприємства закриваються або менше виробляють, то буде менше податків. 

Також це впливає на те, що люди перестають отримувати зарплату. Вони або отримують соціальну допомогу, або мусять самі про себе турбуватися. Так, у містах, де великі промислові підприємства є основними роботодавцями, зростає і кримінал, зростають соціальні проблеми, починаються протести тощо. І ці мономіста, можна сказати, — це потенційна зона лиха, де треба швидко щось вирішувати», — додає Амелін.

Через проблеми з електрикою, зокрема через її високу вартість, з літа 2024 року простоює Інгулецький ГЗК, з березня 2025-го — Криворізький залізорудний комбінат. За оцінками Українського інституту майбутнього, енергокриза викликала скрутне становище на заводах компанії Ferrexpo, а також на заводі «ArcelorMittal Кривий Ріг», який працює зі збитками вже три роки. Нікопольський завод феросплавів працює нині на 7% потужностей. 

Кабмін уже вилучив зі списку індустріальних парків 7 об’єктів через простої, лишилося 111. Без електрики індустріальні парки працювати теж не можуть, хоча й мають податкові пільги.

Також унаслідок одного з масованих ракетно-дронових ударів, що відбувся на початку листопада 2025 року по об’єктах енергетики в Дніпрі, був повністю зупинений електросталеплавильний комплекс «Інтерпайп Сталь». У січні він також простоює. Цей комплекс забезпечував сталлю заводи компанії «Інтерпайп», що виробляють сталеві труби й залізничну продукцію.

«Ми глибоко вивчали питання щодо можливих альтернативних джерел електроенергії та дійшли висновку, що мобільні генератори не підходять для наших промислових активів і їхніх режимів роботи. Таким способом можуть розв’язувати свої проблеми дрібні й середні підприємства. Тому “Інтерпайп” змушений дотримуватися чинної схеми постачання електроенергії, тобто повністю залежати від стану енергосистеми України й від стану мереж “Укренерго”, яким російська армія щоденно та нещадно завдає великих руйнувань», — розповіли в пресслужбі компанії. 

Наразі в Україні діє норма, що коли промислова компанія імпортує щонайменше 60% для своїх потреб, графіки відключень від «Укренерго» до неї не застосовуються. Однак якщо відключення аварійні — то норма про імпорт уже не рятує. За цією схемою зараз живе «Інтерпайп», імпортуючи не менш як 60% електрики для промислового споживання.

Нині збільшили закупівлю імпортної електрики й інші великі компанії — наприклад, державні «Нафтогаз» та «Укрзалізниця», які хочуть цим імпортом покрити щонайменше 50% своїх потреб і вивільнити обсяги доступної вітчизняної електрики для населення. 

«Частину енергетичних потреб підприємства покривають завдяки значному комерційному імпорту електроенергії. Можливості міждержавних перетинів для імпорту з країн ЄС були розширені до 2,45 ГВт із січня 2026 року», — каже Наталія Колесніченко із ЦЕС. 

Варто нагадати, що за оцінкою президента Володимира Зеленського, Україні потрібно 18 ГВт на годину, а вітчизняна генерація може виробити лише 11 ГВт.

Важко працювати в умовах енергокризи й українській аграрній галузі. Майже третина заводів із виробництва соняшникової олії зупинена — або через прямі влучання ворожої зброї, або через проблеми з доступом до електрики.

Зерно треба сушити, сховища потребують вентиляції — тому через відключення електрики збіжжя може пропасти, прогнозують в УКАБ.

Також через відключення електрики здорожчало виробництво молока. 

«Заводи не можуть приймати молоко й пускати його на перероблення, коли відключена електроенергія. Якщо ситуація з енергозабезпеченням не покращиться найближчим часом, виробники молока мають розробити антикризові заходи на випадок, якщо переробники не зможуть приймати молоко протягом 1–2 діб», — зазначають в асоціації.

У тваринництві біологічний цикл — годівля, розмноження, утворення молока чи яєць — не можна поставити на паузу без втрат. Постійні відключення зумовлюють використання інших джерел енергії, а це прямопропорційно зростанню собівартості харчів.

З хорошого: галузі принаймні допомагає сніг. 

«Попри морози, сніговий покрив зміг умовно “застрахувати” осінні посіви й надати надію на гарний вологий ґрунт навесні. А від цього залежить виробництво кормів і їхня собівартість у 2026 році», — розповідає аналітик УКАБ Максим Гопка.

Багатші агрохолдинги інвестували у власну енергетичну незалежність, а от меншим підприємствам і фермам забракло коштів. 

«Багато агропідприємств мають генератори, проте повністю автономними є не всі. Великі компанії намагаються створювати власні джерела енергії (біогаз, електропанелі), а малі ферми здебільшого використовують дизельні генератори й тимчасові рішення. Енергонезалежність поки що доступна передусім тим, хто здатен інвестувати значні ресурси», — каже аналітик Максим Гопка.

Ще одна важлива індустрія української економіки воєнного часу — оборонна промисловість. Державна її частина — «Укроборонпром» — отримала зобов’язання від уряду забезпечити щонайменше 50% власних потреб в електриці імпортом.

Важливо розуміти, що це не просто заводи, не просто бізнес, але й військові об’єкти, по яких можуть завдавати ворожих ударів. 

«Вони все-таки якісь резервні потужності для себе встановили, але там фактором ризику є не тільки електроживлення, а й просто влучання. Б’ють по тих об’єктах, про які дізнаються (інформацію)», — каже Дмитро Боярчук, виконавчий директор експертного центру Case Ukraine.

Що стосується приватних виробників озброєння, то за даними асоціації Технологічні Сили України, з-поміж 35 приватних оборонних бізнесів 51% релокував бізнес за кордон або планує це зробити. При цьому у 78% випадків ідеться про релокацію саме виробництва, така сама частка «вивозить» у закордонні юрисдикції права на технології, а 67% — відділи розробок і досліджень. Найчастіше обирають Польщу, Чехію, Словаччину, Естонію та США.

«Компанії, що не інвестували завчасно в енергетичну автономність, можуть зіткнутися з простоями, зривами строків і зростанням витрат. Також це позначається на людях, що працюють у компанії. Адже тривала відсутність тепла, світла чи води напряму впливає на психологічну стійкість. Саме цього прагне росія — дизморалити й радикалізувати українське суспільство. У цьому році вистоять ті компанії, які мислять на крок уперед і будують системну стійкість», — прокоментували ситуацію в оборонній галузі для hromadske в компанії «Генерал Черешня», що виробляє дрони.

Вдалося також поспілкуватися з Олексієм Колесником, директором компанії «Реактивні Дрони». Він поділився своєю оцінкою того, як енергокриза вплине на українську оборонну галузь. 

«Більша частина підприємств оборонно-промислового комплексу не готова до того, що відбувається зараз. Багато підприємств розраховували на те, що вони критичні, тому ніхто їх відключати не буде. Але зараз навіть критичні об’єкти не забезпечені електроенергією. Тому багато компаній не виконують вчасно та в повному обсязі оборонних контрактів. Це велика проблема. Протягом місяця стануть дуже помітними ці проблеми», — пояснює Олексій Колесник.

«Зараз ще перехідний час із попереднього року на 2026 рік. Хтось іще не отримав контрактів, хтось буде відвантажувати за контрактами продукцію ближче до березня. Ще не все видно. Але деякі компанії не виконали вчасно контрактів 2025 року саме з причини енергетичної кризи й відсутності забезпеченості автономним живленням на своїх виробничих майданчиках», — додає директор «Реактивних Дронів».

Як і в інших галузях, тривала відсутність електрики від національної енергосистеми збільшує витрати оборонних компаній на власну генерацію. Але не лише на це. Постійні перемикання світла під великим навантаженням спричиняють суттєву частку бракованої продукції. Її доводиться утилізувати.

Підняти ж ціни, як це можуть зробити аграрії, оборонники не можуть. По-перше, діє урядове обмеження — оборонна компанія не може мати прибуток, вищий за 25% обсягу собівартості продукції. По-друге, Міністерству оборони як ключовому закупівельникові тих же дронів явно не сподобається підняття цін.

«Я не вірю в те, що нам дозволять збільшувати ціни. А якщо ми зробимо це самостійно, нам потім будуть заважати працювати ДБР, БЕБ та інші аналогічні структури, які в нашій державі виконують роль виключно каральних органів. 

Жодного сприяння, жодної допомоги від держави ми ніколи не отримували. Скажу гірше: коли ми імпортували обладнання для резервного живлення наших виробничих потужностей, митні органи нараховували нам додаткові митні платежі, бо були незгодні з тим, що ми знаходили собі великі промислові генератори за цінами нижчими, ніж в Україні», — говорить Олексій Колесник, директор компанії «Реактивні Дрони».

А проте його компанія закупила потужні промислові генератори, паливо, сонячні станції з великими акумуляторами. Так вона забезпечила собі комбіноване живлення, тобто є генератори першої лінії реагування на відключення, додатково резервні генератори, а також сонячні станції. 

Підготувалися до енергокризи й у компанії «Генерал Черешня» — закупили інвертори, генератори й зарядні станції. Це дозволяє підтримувати безперервну роботу навіть під час тривалих відключень електроенергії. 

«Додатковою перевагою є диверсифікація з безпекових міркувань виробничих ліній. Це дає нам можливість додатково балансувати роботу. Адже якщо в якісь області ситуація з енергетикою стає гіршою, то в інших областях стан енергетики не настільки критичний. 

Проте ми готуємося до найгірших сценаріїв, тому частина критичних процесів додатково підʼєднана до резервних джерел живлення. Паралельно ми також зробили запаси води й подбали про те, щоб на всіх локаціях безперебійно працював звʼязок та інтернет», — розповіли в компанії.

Є варіант роздати гроші на енергообладнання, але…

Кабмін задля підтримки економіки оголосив про кредити для бізнесу під 0% для придбання енергообладнання. Максимальна сума — 10 мільйонів гривень. А ФОПи другої та третьої груп (нині найпопулярніші групи) можуть отримати одноразову виплату 7500–15 000 гривень, теж на придбання обладнання й палива. Це стосується ФОПів, що займаються сферою харчування, продажем продуктів, аптеками.

Однак Анатолій Амелін з Українського інституту майбутнього нагадує класичний аргумент про те, що роздача грошей — не найкращий інструмент економічної політики: «Пам’ятаєте, людині можна дати рибу, а можна дати вудочку. Рибу вона з’їсть, а з вудочкою вона буде собі цю рибу ловити сама скільки завгодно. Тому просто роздача грошей — це не є розв’язанням проблем».