Як забезпечити Київ теплом на 100%

Однак уже сьогодні є чимало рішень для автономної подачі тепла. Особливо активні житлові комплекси столиці завчасно подбали про те, щоб не залежати від централізованої системи опалення. І це історія про те, що хороша самоорганізованість і готовність мешканців скидатися грішми дають результат.

Один з таких ЖК — Friendly House у Дніпровському районі. 

У нас незалежне опалення — дахова котельня. Після успішного розв’язання багаторічної проблеми з боргами за газ попереднього управителя перед «Нафтогазом», ми можемо нарешті самостійно нею управляти. Наразі її роботу забезпечує генератор, установлений ОСББ, тому наразі в нас дуже гарна ситуація, якщо порівняти з іншими будинками — 24/7 тепло, ліфти, вода, якщо вона є в мережі, пункти зарядки EcoFlow для мешканців.Євген Довгий, очільник ОСББ

За даними КМДА, у Києві — приблизно 1000 будинків мають обладнання для енергетичної автономії.

Економіка цих технологічних рішень є такою. Для придбання й установлення генератора потужністю 65 КВт (мінімально потрібен 1 КВт на годину для квартири) мешканці склалися по 2700 гривень з однокімнатної квартири й по 4000 гривень з двокімнатної. «Загальні потреби закриває з головою, навіть є ресурс заряджати портативні станції для мешканців. Поки були графіки в листопаді (2025 року — ред.), то це було 50 гривень, потім у грудні — 150 гривень на пальне на місяць із квартири. Цей місяць (січень 2026 року — ред.) ми на генераторі майже постійно, відповідно, витрати будуть великі (можливо до 400-600 гривень)», — каже Євген Довгий, очільник ОСББ.

Зате тепло вартує лише приблизно 1200 гривень за одну гігакалорію. Для розуміння, тариф на тепло від «Київтеплоенерго» становить 1654 гривень за гігакалорію. «Загалом, якщо займатись, є багато можливостей не сидіти в холоді й у морозі. І це взагалі не вартує космічних вкладень за прозорої і розумної організації», — міркує Довгий.

В будинку, яким керує ОСББ «Порядок Шептицького», теж на лівому березі столиці, організували енергетичну незалежність ще у 2023-2024 роках. «Під лежачий камінь вода не тече, і війна почалася не вчора, і було достатньо часу, щоб підготуватися. Чесно кажучи, я очікував на таку зиму торік, тому ми до цієї ситуації готувалися ще рік тому», — каже Станіслав Донцов, очільник ОСББ.

Тут мешканці встановили систему резервного живлення: акумулятор та інвертор. Акумулятор зберігає електроенергію, а інвертор передає її в мережу в «зрозумілому» для побутової техніки форматі — 230 вольтів. Це допомагає будинкові мати щонайменше 15-16 годин резервного живлення всієї критичної інфраструктури. Є ще сонячні панелі, тому за сонячної погоди автономне живлення є до 22 годин. Орієнтовно, мешканці сплачували по 100 гривень із квадратного метра за систему резервного живлення в цінах 2023 року.

Саме це живлення використовується, щоб працював насос, який подає теплоносій у батареї мешканців. «Коли ми чуємо про те, що в Києві тисячі будинків без тепла, проблема здебільшого полягає не в тому, що місто неспроможне подати це тепло до входу в будинок, а в тому, що немає резервного живлення, яке спроможне це тепло безпосередньо подати нагору й у батареї», — пояснює Донцов.

Теплові насоси — панацея?

У європейських містах — наприклад, у Лондоні — зазвичай використовуються теплові насоси для автономного опалення. Існують пропозиції, що й Києву варто розглянути такий варіант. «Теплові насоси ефективні за відносно м’якого клімату. Більшість моделей нормально працюють [за температури] до -5°C, дорожчі — до -15°C. Коли температура опускається до -10…-20°C, їхyz ефективність різко падає, а споживання електроенергії зростає», — пояснює інженерка Анна Мінюкова.

Вона нагадує про випадок, що нещодавно стався в канадському Монреалі. Через аварію на старій електропідстанції під час хвилі сильних морозів приблизно 15 тисяч домогосподарств залишилися без електропостачання на кілька діб. Попри те, що в місті поширене не централізоване, а індивідуальне газове опалення, багато будинків фактично не змогли обігріватися: без електрики не працюють циркуляційні насоси, автоматика котлів і системи керування. Були численні випадки розмерзання труб і загибелі літніх людей від переохолодження у власних домівках. «Навіть у заможній країні з розвиненою інфраструктурою й без війни відсутність електрики під час морозів робить сучасні системи опалення безпорадними. Головною задачею для Києва сьогодні є не допустити загибелі людей через переохолодження», — говорить Мінюкова.

Україна нині отримує чимало енергетичного обладнання від міжнародних партнерів, частина з якого може забезпечити додаткове тепло. Так, Євросоюз додатково до попередніх програм надає 500 генераторів і 50 мільйонів євро. Якщо в будинку немає опалення — то генератор подасть принаймні електрику, а вже від неї можна увімкнути електричний обігрівач.

Саме такий варіант радить енергетичний експерт Геннадій Рябцев: 

Якщо немає ніякої можливості налагодити альтернативне теплопостачання, то єдиний вихід — це генератори. 

«Тобто будинки мають бути підключені до електропостачання, їм має бути надано автономне живлення від генераторів. І тоді, маючи електричну енергію, мешканці можуть собі дозволити обігрівати приміщення, щоб можна було в них жити».

Як виживає система опалення в Києві

Найважче нині з теплом — у Деснянському районі Києва, відомому також як житловий масив Троєщина. Він критично залежить від постачання тепла з ТЕЦ-6, яку росіяни атакували багато разів. Як виявилося, резервне живлення для потреб не лише ТЕЦ-6, але й інших ТЕЦ у власності «Київтеплоенерго», не було встановлене в достатньому обсязі, хоча це критична інфраструктура і ТЕЦ мали б мати промислові генератори. 

Як вдалося з’ясувати hromadske, 29 січня ремонтні бригади таки змогли частково відновити роботу ТЕЦ-6 — і того самого дня станція подала тепло в дев’ять багатоповерхівок. Відновлювальні роботи тривають, але станція наразі не може працювати на повну потужність. 30 січня в Києві без тепла все ще лишалося 378 багатоповерхівок.

«Бригади нарешті виробили протоколи поведінки на всіх цих об’єктах. От дивіться, у Харкові чи Запоріжжі це відбувається так. Там бригад мало. У мене брат очолює одну з таких бригад водоканалу в Запоріжжі. Коли вони під’їжджають — вони просто знають, що їм робити. Вони просто знають інфраструктуру, тоді відрізають будинок, який постраждав, автоматично зливають воду в ньому й у сусідніх будинках. І лише потім, убезпечивши внутрішню інфраструктуру від розмерзання, вони вже починають займатися ремонтом. У Києві явно перші бригади не знали, що робити», — розповідає енергетичний експерт Закревський.

Рано казати, що проблеми закінчуються. Потрібно не просто виробити тепло на ТЕЦ — нагріти «теплоносій», тобто воду. Цей теплоносій слід ще й подати в батареї у квартирах киян. Часто буває, що теплоносій доходить до будинку, але якщо немає електрики заживити насос у цьому будинку, то насос не передасть теплоносій у батареї. Й у квартирах буде холодно, хоча ТЕЦ і працює.

Важливо додати, що теплоелектроцентралі — тобто станції, що можуть виробляти й електрику, й тепло — працюють за таким принципом: якщо ТЕЦ виробляє тепло, то тоді вона менше виробляє електрики. Тому доводиться балансувати, бо з електрикою ситуація теж залишається важкою.

Тепла бракує не тільки в Деснянському районі. «У Дніпровському районі ситуація складна. Ситуація, скажімо так, різна за мікрорайонами. От я бачу, що найгірша ситуація на Русанівці й Березняках, саме там, де старий житловий фонд. Саме там, де старі мережі, — там найбільше аварій, там найбільш критична ситуація. Але все ж таки кожен має поставити питання, що саме він зробив для того, щоб утриматися і, скажімо так, якусь резервну систему живлення запустити», — розповідає Станіслав Донцов, голова ОСББ «Порядок Шептицького» в Дніпровському районі.

«Більшість проблем виникає все ж таки у старому фонді, де старі ще стоять електрощитові, де вони не обслуговуються, де здебільшого керуючі компанії», — додає Донцов.

У мене є така підозра, що якщо у відсотковому відношенні брати, то більшість проблем все-таки виникають у тих будинках, де немає ОСББ, а де будинок обслуговується керуючою компанією.Станіслав Донцов, голова ОСББ «Порядок Шептицького» в Дніпровському районі

Та навіть розв’язавши проблеми із самоорганізацією мешканців конкретного будинку, залежність від централізованої системи опалення в Києві не зникає. Пошкоджені всі основні ТЕЦ: ТЕЦ-4, ТЕЦ-5, ТЕЦ-6; а тому вони не можуть працювати на 100%.

На відміну від попередніх атак, коли ворог бив по інфраструктурі, що більш-менш швидко відновлюється, у грудні 2025 — січні 2026 року акцент був зроблений на машинні зали й котельно-турбінне обладнання, за даними Українського інституту майбутнього. ТЕЦ-5, що забезпечує теплом центр Києва й Голосіївський район, після ударів 9 січня була повністю зупинена на певний період.

«Місто перейшло і режим аварійної перерозподільної схеми теплопостачання через пошкодження ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6. Тепломережу зараз буквально “балансують вручну”: знижують температури подачі, обмежують витрати теплоносія, змінюють схеми циркуляції. Навіть без сильних морозів, система фізично не може прогріти будинки так, як у звичайну зиму, тож навіть ті будинки, які зараз підключені до теплоносія, мають ледве теплі батареї», — каже інженерка Анна Мінюкова.

Повністю цілі ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 здатні виробляти 6200 гігакалорій тепла на годину. Зараз же йдеться максимум про 3000 гігакалорій від них. ТЕЦ-4 — це ще 500 гігакалорій. Завод «Енергія» — 100 гігакалорій. 48% багатоквартирних будинків у Києві отримують тепло не від ТЕЦ, а від котелень, які є майже в кожному районі, за оцінками енергетичного експерта Геннадія Рябцева.

Не всі котельні наразі працюють. Деякі простоюють вже досить довго — це старі об’єкти, функціонування яких довгий час не було потрібним. Зараз їх повертають до роботи. Міністр енергетики Денис Шмигаль доручив «верифікувати» цю теплогенерацію, тобто перевірити її стан, а за можливості повернути до роботи. Працювати вони можуть на газу, вугіллі, дровах.

Отож, потужність для вироблення тепла в Києві становить приблизно 7200 гігакалорій на годину. Двокімнатна квартира середнього розміру потребує для обігріву приблизно 0,0014 гігакалорій на годину (приблизно 1 гігакалорія на місяць). 

Десь 60% тепла не вистачає в централізованій системі опалення в Києві. Але тут потрібно розуміти, що для того, щоб ці котельні працювали, до них має надходити теплоносій. Та сама вода. Тому якщо «Київводоканал» працювати не буде, то ці котельні не допоможуть. Є мікрорайони, навіть райони в Києві, які достатньо добре забезпечені тепловою енергією. Єдине, про що їм варто забути, — це підігрів гарячої води. Геннадій Рябцев, експерт з енергетики та професор Києво-Могилянської школи врядування

«Найімовірніше, до кінця опалювального сезону гарячої води в кранах не буде, тому що всі наявні резерви будуть спрямовані на забезпечення послуги централізованого теплопостачання», — каже Геннадій Рябцев.

Таке рішення вже ухвалили в Чернігові. З 30 січня там тимчасово припинено подачу гарячої води, адже місцеве «Теплокомуненерго» через нестачу теплової енергії мусить робити фокус саме на опаленні, а не на наданні можливості прийняти гарячий душ.

Та це своєрідне замкнене коло. Бо якщо людям вимикають гарячу воду, частина з них перейде на побутові бойлери для нагріву води — а це збільшить споживання електрики.

«Тепло» киянам від європейців

28 січня посол Німеччини Гайко Томс передав перші дві когенераційні установки — можуть виробляти й тепло, й електрику — для Києва. Це може забезпечити потреби 86 тисяч киян. Ще 41 когенераційну установку, 76 модульних котелень та інше обладнання буде доставлено в майбутньому. Від Італії Україна отримала партію із 78 промислових котлів — це теж для теплозабезпечення.

Окремий напрям — термомодернізація, тобто зменшення споживання тепла. За оцінками енергетичного експерта Андрія Закревського, в Україні до 40% тепла втрачається на його передачі. Якщо всі будинки в Києві термомодернізувати, то споживання тепла можна зменшити в рази. Вже за 10 мільярдів гривень можна було б зробити дуже багато в цьому напрямі. «Насправді меж термомодернізації немає», — каже експерт.

Він наводить такий приклад про втрату тепла під час його передачі. У 1898 році у Львові було збудовано Будинок вчених, який спершу обігрівався відкритим способом — каміни, печі. Полум’я вогню зігрівало кімнати. «У найбільш люті зими цей будинок обігрівався однією підводою дров на тиждень. Коли ж провели трубну систему опалення, з батареями — він почав одну підводу дров використовувати на день», — розповідає Закревський.

Є й інші важливі моменти в забезпеченні Києва теплом — це люди. «Нормально забронюйте своїх хлопців, які займаються ремонтами, жеківських електриків, дайте їм зарплату нормальну, — коментує Андрій Закревський.

Коли стало відомо, що електрик отримує 7200 гривень заробітної плати й не має бронювання, то стало зрозуміло, чому переважно дядьки по 70 років працюють. У вас електрик і сантехнік, працівник водоканалу повинен на джипі приїжджати, пане Кличку. І тоді, я думаю, багато проблем зніметься.Андрій Закревський, енергетичний експерт

Враховуючи те, наскільки вразливою є централізована система теплопостачання в Києві — чи варто від неї відмовлятися й переходити до інших форматів? «Ні, відмовлятися не слід, тому що якщо є достатня кількість споживачів, то централізоване теплопостачання є найбільш ефективним способом надання відповідної послуги. Це з погляду грошей», — каже Геннадій Рябцев, експерт з енергетики.

Та під час підготовки до наступного опалювального сезону, на думку Рябцева, слід розвивати енергетичну децентралізацію — автономні джерела живлення на місцевому рівні. «У нас, на жаль, в Україні недостатня кількість енергетично спроможних громад, енергетично автономних громад. Потрібно стимулювати забезпечення енергетичної самодостатності на рівнях: домогосподарство, підприємства, організації району, мікрорайону, міст, територіальних громад», — зазначає експерт.

На наступний опалювальний сезон КМДА планує вийти на «нормативне теплопостачання». Щоб тепло було в усіх. А чи так буде — залежить від обставин.