Весна прийде, світла буде більше? Скільки часу й грошей потрібно на відновлення енергетичної інфраструктури

Якщо до початку російського вторгнення 2014 року українські електростанції були здатні генерувати до 24 ГВт електрики на годину, за оцінками енергетичного експерта Юрія Корольчука, то зараз — менш як 11 ГВт. Потужності на 13 ГВт або зруйновано, або пошкоджено, або вони розташовані в окупації.

Відбудова 13 ГВт електричних потужностей — це дорога й витратна справа. Так, за даними газети Financial Times, у США вартість будівництва електростанції становить приблизно 15 тисяч доларів за кіловат потужності. Тобто будівництво електростанції на 1 ГВт — це орієнтовно 15 мільярдів доларів.

Але це американські ціни, де зарплати в енергетиці й будівництві дуже високі, тому й видатки на створення нової генерації такі значні. У Китаї, Індії та Франції вони є значно меншими. А в Південній Кореї, для прикладу, будівництво електростанції на 1 ГВт коштує близько 3 мільярдів доларів.

Тому якщо Україна потребуватиме відбудувати 13 ГВт потужностей — може йтися про 39 мільярдів доларів щонайменше. І це ще й дуже нешвидкий процес. Галузь будівництва електростанцій відома тим, що там постійно виникають затримки, тому будівництво затягується на роки. Так, два енергоблоки АЕС Vogtle у штаті Джорджія, США, були збудовані із затримкою у сім років і введені в експлуатацію у 2023-2024 роках.

Енергосистема пробиває дно

У період суворих лютневих морозів Україна потребувала до 19 ГВт електрики в окремі години, водночас доступна генерація становить, ймовірно, менш як 11 ГВт, за оцінками DiXi Group. Зменшення генерації пов’язане з обстрілами теплових електростанцій.

Раніше аналітичний центр DiXi Group розробив три сценарії проходження українською енергетичною системою зими 2025-2026. 

«Фактично нині енергосистема працює навіть у складніших умовах, ніж передбачав песимістичний сценарій. Навіть за умов максимального залучення доступної генерації внутрішній попит у пікові години перевищує можливості системи, що й призводить до дефіциту та застосування графіків обмежень», — каже Олена Лапенко, генеральна менеджерка у сфері безпеки та стійкості центру. 

6-7 лютого російська повітряна атака завдала суттєвих ушкоджень Бурштинській та Добротвірській ТЕС на заході України. Також під ударами опинилися підстанції з напругою 750 кВ та 330 кВ. Це дуже важливі компоненти української енергосистеми, адже вони здатні передавати на високій швидкості значні обсяги електрики — наприклад, від АЕС та ТЕС. Підстанції меншої напруги не здатні передати аналогічних обсягів електрики так швидко.

Ці самі підстанції меншої напруги (від 110 до 230 кВ), а також електричні лінії під цю напругу теж пошкоджені, але — переважно від морозної погоди. Обледеніння може обірвати електричну лінію, пошкодити підстанцію. Так, наприклад, сталося в Києві.

Щоправда, вже в середині лютого в Києві ситуація з електрикою дещо покращилася через кілька факторів. Вчергове відремонтували ключову столичну підстанцію «Західна» з напругою 750 кВ — вона заживляє правобережний Київ від Рівненської АЕС. Лівобережний Київ потерпає більше.

«В енергетичній системі України є об’єкти, які ремонтували вже понад сто разів. Вони досі працюють. Тому так пошкоджень завдають; так певне обладнання виходить із ладу повністю, тоді його потрібно просто як брухт зрізати й замінювати на нове. Може, є сенс не відбудовувати все на тому самому пристріляному місці, а щось розосереджувати. Напевно, у цьому є сенс. Але там, де можна відновити все швидко, — там усе буде відновлюватися так, як дозволяють ресурси», — говорить Геннадій Рябцев, енергетичний експерт і професор Києво-Могилянської школи врядування.

Компанія «ДТЕК Київські Електромережі» провела так звану кастомізацію системи управління графіками відключень. Графіки стали більш індивідуальними — якщо раніше до єдиної черги відключень потрапляв цілий район міста, то зараз уже в межах району під відключення потрапляють окремі його мікрорайони. Тобто весь район одночасно не відключається від електрики.

Нині в Києві діє правило, що відключення світла в окремій квартирі не може тривати понад сім годин поспіль, повідомили в пресслужбі ДТЕК. Щоправда, після довгого періоду без електрики кияни починають вмикати ледь не все своє домашнє приладдя: бойлери, зарядні станції, обігрівачі, пральні машини. Це різко збільшує споживання електроенергії — що може спричинити відключення в інших регіонах.

Щодня в Києві цілодобово працюють 62-65 ремонтних бригад ДТЕК, зокрема з Дніпра й Одеси.

Найважче з електрикою в прифронтових регіонах. Важка ситуація в енергетиці Херсона. З грудня 2025 року росіяни активно обстрілюють Херсонську ТЕЦ — вона виробляє для міста і електрику, і тепло. Часом б’ють по ній кілька днів поспіль.

«Проблемним є східний регіон, йдеться про Харків, також про Дніпро, про інші великі населені пункти, які розташовані вздовж лінії фронту півмісяцем, розпочинаючи із Сумської і Чернігівської областей та завершуючи Одеською областю. Для них найтяжче, власне кажучи, завжди було, тому що туди прилітає не час від часу, наприклад, раз на десять діб, а, наприклад, Харків обстрілюють ледь не щодня», — каже енергетичний експерт Геннадій Рябцев.

Однією з причин гіршої ситуації з електрикою на лівобережжі є саме радянське планування української енергетичної системи: тоді демографія міст і географія промисловості були іншими. А часи змінилися. Тож тепер найбільше споживачів електрики — домогосподарства, промисловість — розташовані на лівому березі Дніпра. Хоч основне виробництво електрики розташоване на правому березі. Крім того, західний регіон ближче до країн ЄС, з яких він може імпортувати електрику. Наразі імпорт із ЄС становить в окремі години до 2,5 ГВт, за даними енергетичного експерта Олександра Харченка.

Інакше кажучи, українську енергетичну систему не планували так, щоб передавати великі обсяги електрики із заходу на схід. 

«Тому загальний дефіцит електрики — в межах 5-7 ГВт — сконцентрований насамперед на лівому березі», — розповідає енергетичний експерт Геннадій Рябцев.

Чи можна зробити відключення електрики більш комфортними для громадян

«Повністю “комфортними” відключення в умовах війни не будуть. Але за відсутності нових масштабних атак, у міру відновлення обладнання й потепління вони поступово стануть менш болісними й більш прогнозованими. Одночасно необхідно продовжувати працювати над посиленням локальної енергонезалежності громад. Йдеться про резервне живлення для водоканалів, котелень, лікарень і шкіл, про встановлення малих когенераційних установок, газових турбін, сонячних станцій із накопичувачами. Це не скасує відключень повністю, але дозволить зберігати тепло, воду й базові послуги навіть у періоди обмежень», — каже Олена Лапенко з DiXi Group.

У компанії ДТЕК розповіли hromadske про важливість індивідуальних графіків — коли кожен мешканець у мобільному застосунку бачитиме, коли конкретно в його будинку буде світло. «Виходячи з тієї ситуації, яка склалася з енергосистемою в країні й зокрема в Києві, можливість запровадити індивідуальні графіки відключень — це той максимум, який енергетики можуть наразі зробити для комфорту мешканців. Цей формат запровадили як тимчасове рішення, щоб дати киянам більше прогнозованості. Водночас важливо розуміти: цей графік є орієнтиром, а не жорстким розкладом. Він напряму залежить від стану енергосистеми. Будь-які аварії або нові обстріли можуть призвести до екстрених відключень і змін у подачі електроенергії», — говорять у ДТЕК.

Навесні стане легше?

«Забудьте про енергетичне перемир’я. Забудьте. Немає його, не буде його. Який рівень усіх перемовин, усіх переговорів, усіх обіцянок, якщо їх дає один ідіот (володимир путін — ред.) — людина, яка не має совісті», — наголошує енергетичний експерт Геннадій Рябцев.

Наразі дипломатична позиція росіян сфокусована не на енергетичному перемир’ї, а на питанні територій. Про це 16 лютого повідомив речник російського лідера Дмитро Пєсков. «Зокрема, власне, головні питання — ті, що стосуються і територій, і всього іншого, які, власне, пов’язані з тими вимогами, які ми маємо», — зазначив Пєсков.

З весняним потеплінням ситуація з електрикою в Україні має покращитися. Все дуже просто: не потрібно буде витрачати електрику для опалення. Проте нові масштабні обстріли можуть зруйнувати й цю «фору», яку має енергетичний весняний сезон після зимового.

У грудні ексочільник «Укренерго» Володимир Кудрицький сказав у розмові з hromadske: «Якби зараз припинились обстріли української енергосистеми, то я думаю, що за місяць-півтора можна було б ситуацію відновити. Якщо обстріли припиняються завтра, то я думаю, що за місяць ситуація може кардинально покращитися».

Якщо ж ідеться про відбудову 13 ГВт втрачених і пошкоджених потужностей, то це може обійтися щонайменше в 39 мільярдів доларів. В Енергетичному фонді підтримки України наразі коштів на це не вистачає. За даними міністра енергетики Дениса Шмигаля, цей фонд має обсяг заявок від енергетичних компаній на 1,8 мільярда євро — і фонд не може їх задовольнити повною мірою.

Для відновлення пошкоджених енергетичних об’єктів потрібне різне обладнання. По-перше, це турбіни, основний елемент для виробництва електрики. В Україні такі турбіни здатна виробляти державна компанія «Турбоатом». Нині вона входить до холдингу «Українські енергетичні машини», який продовжує працювати. По-друге, потрібні трансформатори для передачі електрики від станцій до споживачів. Їх може виробляти завод «Запоріжмотортрансформатор», але через обстріли він працює не на повну потужність. 

Щодо європейського ринку аналогічного обладнання, то експертиза для виробництва і турбін, і трансформаторів є, для прикладу, у німецької компанії Siemens Energy, французької компанії Engie — та свого часу хотіла придбати Трипільську ТЕС під Києвом, але не змогла (Фонд держмайна так і не оголосив приватизаційного конкурсу — ред.). Важливо також, що за часів канцлерки Ангели Меркель, німецький уряд ухвалив рішення повністю відмовитися від використання АЕС, їхня робота припинилася 2023 року. Відтоді в Німеччині є чимало енергетичного обладнання для АЕС, яке не функціонує, але яке можна придбати на комерційних умовах.

Щодо тривалості потенційної енергетичної відбудови, то на повноцінне відновлення знадобляться роки. Так, у 2022-2025 роках, за даними Forbes Ukraine, в Україні було встановлено 1,4 ГВт електричної генерації на основі природного газу. У середньому — 0,35 ГВт на рік. Тобто за нинішніх умов із такими темпами відбудова 13 ГВт може зайняти 37 років. Проте це просто число-орієнтир. У разі припинення бойових дій повноцінна енергетична відбудова може відбутися значно швидше, хоча це все одно тривалий процес. За оцінками енергетичного експерта Олександра Харченка, це може зайняти від трьох до семи років.