Литва пропонує почати технічні переговори про вступ України до ЄС без згоди Угорщини

Про це пише LRT.

У листі до країн ЄС Литва пропонує розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо першого розділу членства в ЄС без згоди Угорщини. Після схвалення 26 держав-членів переговори відбуватимуться на технічному рівні, тобто де-факто, а пізніше буде досягнуто офіційної угоди юридично, коли її схвалять усі 27 держав ЄС, тобто якщо зміниться позиція Віктора Орбана або всього угорського уряду.

Вільнюс також повторив свій давній заклик встановити цільову дату членства України в ЄС у 2030 році. На думку Литви, це дозволить Україні та ЄС планувати свої ресурси та перехідні періоди.

Очікується, що вищезгадані литовські пропозиції будуть обговорені в Копенгагені під час зустрічі, де міністри закордонних справ ЄС під головуванням глави дипломатії Каї Каллас планують зосередитися на агресії росії проти України та ситуації на Близькому Сході.

«Литва прагне розблокувати переговори про членство в ЄС з Україною, які зайшли в глухий кут через вето Угорщини. Будь-яка подальша затримка є геополітично шкідливою як для України, так і для самого ЄС. Членство України в ЄС є частиною гарантій безпеки та необхідною умовою для довгострокового миру та стабільності в Європі», — прокоментував виконувач обов’язків міністра закордонних справ Литви Кястутіс Будрис.

Водночас Європейська комісія досить скептично ставиться до можливості початку технічних переговорів щодо членства України в ЄС без схвалення всіх країн-членів. За словами її представників, відкриття кожного розділу вимагає одностайності.

«Ми продовжуємо працювати з Україною, закликаючи її впроваджувати реформи незалежно від відкриття розділів. Водночас ми працюємо з державами-членами, щоб якомога швидше офіційно відкрити розділи переговорів», — сказала речниця Європейської комісії Паула Пінью.

Угорщина і вступ України до ЄС

Усі 27 держав-членів ЄС уже дали зелене світло для початку переговорів з Україною про вступ до блоку, а втім, Угорщина блокує їх.

Так, ще торік Будапешт висунув Україні перелік з 11 вимог для того, щоб розблокувати подальший шлях до Євросоюзу. Усі вони спрямовані на посилення захисту прав національних меншин в Україні. Серед них є такі:

• визнання шкіл навіть з одним угорським класом як угорських шкіл;
• скасування норми про те, який відсоток угорців повинен жити на певній території для визнання її угорською;
• внесення змін до виборчого законодавства для забезпечення представництва угорців у Верховній Раді;
• зняття вимоги до державних діячів щодо знання державної мови, дозволяючи їм використовувати угорську.

Наприкінці квітня українська сторона прибула до Будапешта з додатковими пропозиціями щодо врегулювання всього комплексу питань. Тоді Україна та Угорщина домовилися з 12 травня на регулярній основі організовувати консультації, щоб працювати над озвученими вимогами.

А проте Будапешт переніс такі консультації через затримання Службою безпеки України угорських шпигунів на початку травня.