Президент Ірану відмовився від прямих переговорів зі США у відповідь на лист Трампа

Президент Ірану Масуд Пезешкіян
Президент Ірану Масуд ПезешкіянMasoud Pezeshkian / X

Президент Ірану Масуд Пезешкіян заявив, що Тегеран відхилив пропозицію про прямі переговори зі Сполученими Штатами у відповідь на лист президента Дональда Трампа щодо ядерної угоди. Це перше офіційне підтвердження реакції Ірану на звернення Трампа.

Про це пише Politico.

Пезешкіян зазначив, що попри відмову від прямих переговорів, Іран залишає відкритими можливості для непрямих контактів.

«Хоча можливість прямих переговорів між двома сторонами була відхилена в цій відповіді, було підкреслено, що шлях для непрямих переговорів залишається відкритим», — сказав політик.

Politico також пише, що невідомо, чи погодиться Вашингтон на такий формат діалогу: попередні спроби непрямих переговорів після виходу США з ядерної угоди у 2018 році не дали результатів.

Що відомо про цей лист?

7 березня президент США надіслав листа верховному лідерові Ірану аятолі Алі Хаменеї, попередивши, що Тегеран має два варіанти: укласти угоду щодо ядерної програми або зіткнутися з військовою відповіддю США. У ньому американський лідер поставив двомісячний термін для укладення цього документа.

Верховний лідер Ірану у відповідь на це заявляв, що не буде вести переговори з «агресивними урядами». Він не називав США, а втім, зазначив, що ці уряди наполягають на переговорах «не для розв’язання проблем», а тому, що вони хочуть «домінувати» та «нав’язувати».

Проти проведення переговорів виступав і президент Ірану Масуд Пезешкіян. «Коли ви мені погрожуєте, я не хочу вести з вами переговори. Робіть усе, що ви можете», — зазначив він.

Водночас Axios повідомляло, що тоді Трамп поставив для Ірану двомісячний термін для укладення нової ядерної угоди.

Вже 27 березня міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що Тегеран через Оман передав офіційну відповідь на лист Трампа. Тоді деталей щодо нього не розголошували.

Про яку угоду йдеться?

Коли Дональд Трамп говорив про нову можливу ядерну угоду, він не пояснив, чим вона відрізняється від попередньої — Спільного всеосяжного плану дій (JCPOA). Цей договір у 2015 році підписали США, Велика Британія, Франція, Китай, росія, Німеччина та ЄС.

Згідно з цими домовленостями, передбачалося, що більша частина іранського збагаченого урану буде вивезена за кордон, МАГАТЕ отримає доступ до всіх ядерних об’єктів у країні, а США та інші сторони знімуть свої санкції щодо Ірану. Крім того, Тегеран зобов’язувався не збагачувати уран більше ніж до 3,67%. Такий матеріал використовують в енергетичних реакторах, для створення ядерної зброї він не придатний.

Проте у 2018 році Трамп вивів США з угоди та відновив жорсткі санкції проти Тегерана, попри спротив Європи. Німеччина, Франція та Велика Британія залишилися в угоді.

З того часу Іран активізував певну ядерну діяльність, поклавши край прагненню світових держав повернутися до угоди. Водночас Тегеран заперечив намір створити ядерну зброю і заявив, що його програма спрямована лише на мирні цілі.

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі вже раніше наголошував, що його країна ніколи не відмовлялася від перемовин з Америкою, але й не буде проводити переговори з «країною, яка вводить нові санкції, сидячи за столом переговорів». Перед цим верховний лідер Ірану, аятола Алі Хаменеї, закликав уряд не вести переговори зі Штатами, назвавши такий підхід «безрозсудним».

У 2021 році вже були спроби відновити переговори щодо повернення до ядерної угоди. Але помітного успіху в цих дискусіях не було. Зараз переговорам щодо угоди може завадити військова співпраця Ірану з росією.

У лютому 2023 року МАГАТЕ з’ясувало, що Іран збагатив уран до 84% — це лише на 6% менше, ніж необхідно для створення ядерної зброї. Тегеран це заперечив. Зараз інспектори визначають, чи Іран це зробив навмисно, чи така концентрація виникла випадково.

А вже 4 березня Bloomberg повідомляв, що путін погодився стати посередником між США та Іраном у переговорах щодо ядерної зброї. Відіграти таку роль йому запропонував американський лідер.