Європа тисне, Америка вагається: чи доб’ють економіку росії нові санкції

Європа б’є по нафті

Нещодавно президент США Дональд Трамп натякнув на готовність Вашингтона ввести нові санкції проти москви. Однак після телефонної розмови з володимиром путіним він змінив свою позицію.

Трамп заявив, що не планує запроваджувати додаткових санкцій, оскільки це може зірвати мирні перемовини між росією та Україною. Водночас, за даними американської преси, Трамп сказав європейським лідерам зовсім інше: буцімто путін не готовий до миру і вважає, що виграє війну. 

Сенат США вже розробив законопроєкт, який передбачає введення мит розміром 500% для всіх країн, що купують російську нафту. Його підтримує двопартійна більшість сенаторів. Однак вони чекають на «зелене світло» від американського президента, яке є малоймовірним в нинішніх умовах. Європейські лідери втомилися від вагань Вашингтона й почали діяти самотужки.

20 травня Євросоюз схвалив 17-й пакет санкцій проти росії, який включає накладення обмежень на 189 суден «тіньового флоту». Європейським фінансовим установам заборонено надавати страхування танкерам, що транспортують російську нафту в обхід санкцій. Без страхування ці кораблі не мають права входити до портів Євросоюзу і можуть бути заарештовані в територіальних водах країн ЄС.

Наразі в санкційному списку ЄС майже 350 танкерів, якими транспортується російська нафта. За даними ГУР, російський «тіньовий флот» використовує щонайменше 387 танкерів для перевезення нафти й нафтопродуктів на суму в понад 80 мільярдів євро на рік. Більш ніж 60% морського експорту нафти у 2024 році росія перевезла саме танкерами «тіньового флоту».

Утім, європейські санкції не матимуть ефекту, якщо країни ЄС не почнуть систематично затримувати судна «тіньового флоту» у своїх територіальних водах, вважає Михайло Гончар, експерт з міжнародних енергетичних і безпекових відносин, президент Центру глобалістики «Стратегія XXI».

«Питання не в тому, щоб намалювати новий список. Санкцій уже було багато. Однак за всі ці роки європейці затримали тільки три судна російського “тіньового флоту”. Причому лише німці конфіскували нафту і танкер, який її перевозив. Це єдиний успішний випадок. Фінляндія та Естонія зрештою відпустили затримані кораблі», — пояснює Михайло Гончар у коментарі hromadske.

14 травня берегова охорона Естонії намагалася затримати ще один корабель російського «тіньового флоту», який перебував під санкціями Великої Британії. На допомогу танкеру росія відправила винищувач, який порушив повітряний простір Естонії. Зрештою, від спроби затримати танкер відмовилися, аби уникнути ескалації.

У відповідь на дії Естонії росія затримала грецький танкер, який ішов з естонського порту. Затримання нафтових танкерів у Балтійському морі є болючим ударом для росії, тому москва реагує так жорстко, вважає Михайло Гончар. Понад половину всього експорту російської нафти йде через Балтійське море.

«Треба затримувати порожні танкери якомога далі від прилеглих до росії акваторій. Там, де москва не зможе застосувати силу. Наприклад, на вході в данські протоки в зоні Північного моря. Формально росія навіть не зможе висунути претензій, адже ці танкери не є російськими, ходять під прапорами інших країн та приписані до інших портів. На жаль, я не бачу в європейських країн рішучості затримувати танкери. Вони хочуть уникнути ескалації», — каже Михайло Гончар.

Погоджується з колегою й Олександр Сіренко, аналітик консалтингової компанії «Нафторинок»: «Більш як половина російської нафти експортується саме морським шляхом. Санкції проти “тіньового флоту” — влучний удар по бюджету країни-терориста. Однак цих заходів абсолютно недостатньо». На думку аналітика, найефективнішою санкцією була б повна заборона іноземним суднам заходити в російські порти.

Ціна на нафту падає, російські резерви тануть

Зараз ідеальний час для тиску на москву. Після того як адміністрація Трампа оголосила тарифну війну всьому світу, ціни на нафту значно впали. 

Крім того, країни ОПЕК+ домовилися про суттєве збільшення видобутку нафти найближчими місяцями. Що більше нафти на ринку, то нижчою буде її ціна. Для москви це погані новини, адже нафтогазові доходи становлять понад 30% державного бюджету рф.

«Нафта — дуже чутливий товар. Якщо, наприклад, Сполучені Штати почнуть війну проти Ірану, який є важливою нафтовидобувною країною, нафтові ціни можуть підскочити на деякий час. Прогнозування цін на нафту — непросте завдання», — каже Олександр Сіренко. 

Тенденція до зниження нафтових цін, ймовірно, зберігатиметься й надалі, оскільки члени ОПЕК не тільки скасовують квоти на видобуток нафти, але й починають нарощувати видобуток швидкими темпами, зазначає Геннадій Рябцев, експерт з енергетики, керівник спеціальних проєктів науково-технологічного центру «Псіхея».

Падіння нафтових цін уже змусило Міністерство фінансів рф змінити параметри державного бюджету на 2025 рік. Ціну нафти Urals у федеральному бюджеті довелося знизити з 69,7 долара до 56 доларів за барель. Однак зараз Urals уже торгується за ціною 52 долари за барель.

Крім того, Міністерство фінансів рф змінило закладені в бюджет показники інфляції — з 4,5% на 7,6% на рік. Також змінили й цифри дефіциту бюджету на цей рік — з 1,2 трильйона рублів (близько 15 мільярдів доларів) на 3,8 трильйона рублів (близько 48 мільярдів доларів). 

У попередні три роки повномасштабної війни дефіцит російського бюджету ніколи не перевищував 3,5 трильйона рублів на рік (близько 44 мільярдів доларів). Лише за перші чотири місяці 2025 року бюджетний дефіцит становив 3,2 трильйона рублів (близько 40 мільярдів доларів). Отже, росія витрачає значно більше, ніж заробляє. Резервів для компенсації величезного дефіциту залишається дедалі менше. 

Ліквідна частина Фонду національного добробуту рф впала до критично низького рівня в 3,2 трильйона рублів. Цих грошей вже не вистачає для покриття дефіциту бюджету на поточний рік. Для порівняння: станом на початок 2022 року ліквідна частина Фонду національного добробуту становила 8,8 трильйона рублів (близько 110 мільярдів доларів).

Чи вистачить москві ресурсів на війну у 2026 році?

ЄС планує посилювати санкції — з Америкою чи без неї. Єврокомісар Валдіс Домбровскіс підтвердив, що на зустрічі міністрів фінансів G7 в Канаді цього тижня Брюссель запропонує знизити граничну ціну на російську нафту до 50 доларів за барель в межах наступного — 18-го — пакета санкцій ЄС. Це означає, що росія не зможе продавати свою нафту за ринковими цінами, якщо вони зростуть. 50 доларів — найвища ціна, незалежно від того, якою вона буде на ринку. 

Поточний ціновий поріг у 60 доларів за барель був встановлений наприкінці 2022 року і вже не відповідає реаліям нафтового ринку. Наразі західні компанії можуть страхувати й транспортувати російську нафту морем лише за умови, що вона купується за ціною, нижчою за 60 доларів за барель.

Якщо гранична ціна на російську нафту знизиться ще на 10 доларів, кремль втратить мільярди, а дефіцит бюджету продовжить стрімко зростати. Аж поки не почне бракувати грошей на стабілізацію економіки, яка перебуває у кризі.

Економіка росії вже почала давати збій. Ключова ставка становить рекордний 21%, що не дає можливості бізнесу брати кредити й триматися на плаву в складних умовах. Економічне зростання майже зупинилося. Країна дедалі більше занурюється в стагфляцію. Державний бюджет поглинають військові витрати, які щороку зростають. Видатки на оборону вже досягли 6,3% ВВП.

Після трьох років великої війни росія перебуває у вразливому стані, попри войовничу риторику володимира путіна. На відміну від України, росії ніхто грошей не дає і зброї безкоштовно не постачає.

Якщо Сполучені Штати не приєднаються до Європи та не посилять санкції, у москви буде шанс скоротити витрати на соціальні програми та перенаправити кошти на війну. Економіку від кризи це вже не врятує, але дасть кремлю змогу уникати мирних переговорів ще деякий час.