Орбан вперше за 16 років може втратити владу. Що це змінить для України

Від рішучого демократа до авторитарного популіста: шлях Орбана в політиці

Початком великої політичної кар’єри Віктора Орбана можна вважати конкретний день — 16 червня 1989-го, коли на площі Героїв у Будапешті під час перепоховання Імре Надя він виголосив заяву, яку сам же багато років потому назвав «щирою промовою покоління». 

Він виступив перед понад 200 000 людей від імені угорської молоді, вимагаючи виведення радянських військ та проведення вільних виборів. Хоча на той час ця думка вже була не новою, промова прославила політика.

Незадовго до цього він заснував «Альянс молодих демократів», що пізніше перетворився на ту партію «Фідес», якою ми знаємо її сьогодні.  

Десь тут слід згадати, що ще на початку свого політичного шляху Орбан отримав змогу навчатися в Оксфордському університеті завдяки стипендії фонду Джорджа Сороса. Так-так, того самого мільярдера, якого багато років потому угорський премʼєр зробив чи не головним ворогом держави. 

Вже у 1998-му Орбан вперше став премʼєром, причому наймолодшим за часів сучасної Угорщини. Той час не минув без політичних скандалів, зокрема, через розширення повноважень премʼєра, але все ж були покращення соціальної політики та стану економіки, а ще — держава приєдналася до НАТО. 

Після першого терміну Орбан на 8 років пішов в опозицію, а у 2010-му «Фідес» здобула більшість у парламенті та повернула його в премʼєрське крісло, яке відтоді він не покидав. За цей час Орбан взяв курс на побудову «неліберальної демократії».

«Нова держава, яку ми будуємо в Угорщині, є неліберальною державою, а не ліберальною. Вона не заперечує основних цінностей лібералізму, таких як свобода, і я міг би навести ще кілька прикладів, але вона не робить цю ідеологію центральним елементом державної організації, а містить власний, відмінний від неї, національний підхід», — казав він після переобрання у 2014-му.

Попри таку обіцянку, за ці 15 років від початку другого премʼєрства він зробив чимало недемократичних кроків, що нерідко критикували інші європейські політики. 

«Я був з Віктором Орбаном, коли він боровся проти комуністичної диктатури з кінця 1980-х до 1991 року […] Цей Віктор Орбан був політиком, якого я поважав. Тепер, Вікторе Орбане, ви на шляху до того, щоб стати Чавесом Європи. Популіст-націоналіст, який не розуміє суті та структури демократії […] Жодна демократія ніколи не вмирала від надмірної свободи. Демократії вмирають від придушення свободи. Ви знали це 20 років тому», — заявив з трибуни Європарламенту ще у 2011 році європейський політик Данієль Кон-Бендіт угорському премʼєру. 

Утім, така палка промова чи будь-які інші аргументи не переконали Орбана — він послідовно боров незалежні медіа, та так, що міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» додала його до свого переліку «Мисливців за свободою преси» разом з володимиром путіним, Олександром Лукашенком, Кім Чен Ином та низкою інших авторитарних лідерів країн. 

Крім того, його правління знаменує боротьбу з політикою Євросоюзу щодо низки питань, серед яких — підтримка України. Зокрема, українцям офіційний Будапешт запам'ятався саботуванням її вступу до ЄС, блокуванням санкцій проти рф та кредиту для України, а також «мирними переговорами» з путіним у москві.

Виходець з партії Орбана став його головною загрозою

Коли Петеру Мадяру було 9 років, він приклеїв на стіну у своїй спальні фото на той момент провідного молодого антикомуністичного політика — Віктора Орбана, пише Reuters. Десятиліттями потому вже 45-річний Петер Мадяр стане головним суперником Орбана й сподіватиметься покласти край його 16-річному правлінню.

Мадяр — колишній член «Фідесу», який приєднався до партії ще студентом. У лютому 2024 року він залишив партію та всі посади й дав інтерв'ю, яке за кілька днів набрало два мільйони переглядів. У розмові Мадяр звинуватив уряд у корупції. Пізніше він заснував партію «Тиса».

Протягом останніх двох років Мадяр їздив країною, збираючи великі натовпи в невеликих містах і селах, які традиційно були електоратом Орбана. На відміну від Орбана, який любить говорити про геополітику, Мадяр у своїх виступах зосередився на внутрішніх питаннях — освіті, охороні здоров'я, транспорті та розвитку сіл.  

Ставлення Мадяра до росії також відрізняється від чинного прем'єра. У передвиборчій програмі «Тиса» називає себе проєвропейською та обіцяє відновити відносини з союзниками ЄС та НАТО. Мадяр також обіцяє зменшити залежність від російських енергоресурсів до 2035 року, хоча цей термін значно відстає від цілі ЄС — 2027 рік. Щодо України партія поки небагатослівна, але вже відомо, що виступає проти прискореного вступу країни до ЄС.

Біографію Мадяра не можна назвати незаплямованою. Його колишня дружина Юдіт Варга звинувачувала ексчоловіка в домашньому насильстві. Сам Мадяр усе заперечує, а його прибічники заявляли, що Варга розгорнула наклепницьку кампанію проти політика через те, що є прихильницею «Фідес».

Невдовзі Мадяра спіткала подібна історія. Тепер уже його дівчина Евелін Фогель заявила, що має 10 годин голосових записів за участі політика й шантажувала його ними, а також запрошувала його на вечірку, де вживали наркотики. Мадяр заперечив, що коли-небудь вживав наркотики, і оприлюднив негативний результат тесту на наркотики, і принагідно закликав політиків «Фідесу» зробити те саме.

«Угорський Зеленський» та інші способи Орбана бороти опозицію 

«Фідес» визначив своїми головними ворогами не лише опозицію, а й Брюссель та Київ. У передвиборчій кампанії використовують різні інструменти: від голосних виступів урядовців до глузливих плакатів і роликів.

Яскравим прикладом подібної стратегії команди Орбана стала боротьба з головним опонентом «Фідес» на прийдешніх виборах — партією «Тиса» на чолі з Петером Мадяром.

Його регулярно порівнюють з українським президентом Володимиром Зеленським. Так, у липні 2025 року по країні з’явилися банери з написом «Як два яйця», під якими ці два політики — Зеленський та Мадяр, підписаний як «угорський Зеленський», — сидять у яєчній шкаралупі та тримають українські прапори. До цього всього випустили й ролик, де їх порівнюють і виставляють як загрозу для країни. Цю кампанію пов'язали з «Фідес» та урядом.

https://www.youtube.com/watch?v=Z1z-ZRV74Rc 

Також Орбан у своїх соцмережах опублікував відео, створене штучним інтелектом, на якому Зеленський представляє так званий Tiszaphone і каже: «Він швидкий, розумний, і всі ваші дані в безпеці зі мною, в Києві», тоді як Мадяр аплодує йому. 

https://www.facebook.com/reel/3717892778504230 

Це сталося після того, як в угорських медіа написали, що українська компанія PettersonApps нібито могла працювати над розробкою застосунку партії «Тиса», з якого стався витік персональних даних майже 20 000 користувачів.

Як пояснив hromadske аналітик Інституту центральноєвропейської стратегії, головний редактор Infopost.media Віталій Дячук, в інформаційних кампаніях теперішньої угорської влади майже постійно використовують такий механізм порівняння й ототожнення. Це потрібно для того, щоб асоціювати своїх опонентів з негативом та вплинути на їхню підтримку перед виборами. 

«Інформаційні плакати по всій Угорщині із зображеннями Володимира Зеленського, [президентки Єврокомісії] Урсули фон дер Ляєн та [президента Європейської народної партії] Манфреда Вебера мали підкреслити протистояння Орбана Брюсселю, який “всі гроші угорців вирішив направити в Україну”. Спільні фото Петера Мадяра із депутатом Закарпатської обласної ради [Роландом Цебером], якого угорські політики й медіа пов’язали зі СБУ мали підкреслити вплив українських спецслужб на діяльність угорської опозиції. 

Відповідно асоціація лідера угорської опозиційної партії з президентом країни, що воює, має підсилити його образ як такого, який прагне втягнути Угорщину у війну на противагу “мирної політики” Віктора Орбана», — зазначив Віталій Дячук. 

Не вгодив Орбану Зеленський і через пошкодження росією нафтопроводу «Дружба». З 27 січня Угорщина не отримує російську нафту цим трубопроводом, оскільки внаслідок російської атаки була пошкоджена станція в Бродах на Львівщині. 

Орбан звинуватив Зеленського в тому, що той навмисно не відновлює постачання нафти. Нині через це Угорщина блокує фінансову допомогу Україні від Європейського Союзу на 90 мільярдів євро.

«Не дай Зеленському сміятися останнім!» — написано на білбордах, з яких усміхається президент України.

Не обійшлося без згадок про Україну й під час візиту до Будапешта віцепрезидента США Джей Ді Венса. Той заявив, що українська розвідка втручалася в американські вибори, а зараз намагається вплинути на угорські. 

«Це ціна співпраці з деякими людьми у їхній системі. Я нагадую собі, що Україна, як і США, це дуже складна країна, там є і хороші люди, і ті, хто намагається вплинути на вибори в інших країнах», — сказав Венс на передвиборчому мітингу.

російський вплив і любов Трампа

Експерт-міжнародник Станіслав Желіховський вважає, що оскільки однією з мішеней Орбана в передвиборчих перегонах стала Україна, то допомагати в цьому може росія.

«Звісно, так само за всім цим стежить росія, а можливо, і допомагає вона чинній угорській владі, тому що москві вигідно, щоб в Європі були такі політики, як Віктор Орбан, які є зручними от в контексті тих чи інших питань, зокрема, і в тому в аспекті протидії інтеграції України в Європейський Союз», — наголосив кандидат політичних наук.  

Американське видання Washington Post опублікувало статтю про російсько-угорські інформаційні операції перед виборами. Серед іншого, у ній йшлося про те, що російські спецслужби пропонують інсценувати замах на Орбана.  

Крім того, WP розповіло, що європейські служби безпеки «зловили»  міністра закордонних справ Угорщини Петера Сіярто на тому, що він регулярно телефонував главі МЗС росії Сергію Лаврову в перервах між засіданнями ЄС і розповідав, які рішення можуть ухвалити.

Спершу Сіярто заперечував ці звинувачення, але згодом все ж визнав, що дійсно телефонував Лаврову, пояснивши це так званою «дипломатією».

Про те, що в Угорщині почала працювати група російських фахівців з підриву виборів, стало відомо ще на початку березня. Тоді Vsquare заявила, що росія відправила команду політтехнологів до Будапешта,  а делегацію очолив Сергій Кірієнко, колишній глава державної ядерної корпорації «Росатом» і перший заступник керівника адміністрації лідера росії володимира путіна. 

Одним із таких епізодів, де можна впізнати російський почерк, стала історія із захопленням українських інкасаторів. Угорські фактчекери з'ясували, що підконтрольна росії «ботоферма» поширювала в Угорщині фейки про українських інкасаторів. 

Перед виборами Орбан заручився підтримкою не лише глави рф володимира путіна, а й президента США Дональда Трампа.  

Хоч Орбан мав сподівання, що Трамп особисто приїде до його країни для підтримки напередодні виборів, президент США обмежився розхвалюванням угорського прем'єра в соцмережах і відправив до Будапешта спершу держсекретаря Марко Рубіо, а всього за кілька днів до виборів — віцепрезидента США Джей Ді Венса.

Попри це Трамп не втратив можливості під аплодисменти багатотисячної публіки зізнатися в любові до Орбана. 

«Люблю Угорщину й люблю того Віктора. Кажу вам, він фантастичний чоловік, у нас неймовірні відносини й він робить роботу. Запам’ятайте це: він не дозволив людям вдертися у вашу країну та зруйнувати її. Він зберіг вашу країну чудовою», — сказав Трамп, долучившись до його передвиборчого мітингу телефоном.

Угорці = Орбан? 

Аналітик Інституту центральноєвропейської стратегії, головний редактор Infopost.media Віталій Дячук вважає, що не слід ототожнювати угорську владу з усім суспільством. Керівна партія та уряд у власній політиці орієнтуються на ядро своїх виборців — жителів сільських та економічно слабких регіонів, малих міст, переважно старшого віку з середніми чи нижчими за середні доходами, консервативними, традиціоналістськими цінностями. Це скептично налаштовані до ЄС, міграції та ЛГБТ виборці, каже аналітик.

«Але інша частина угорського суспільства — прогресивна, яка дотримується проєвропейського курсу та має достатньо емпатії до сусіднього народу, який потерпає від російського вторгнення, щоденних ракет та “шахедів”», — пояснює Віталій Дячук.

За його словами, останніх якраз намагається об’єднати навколо свого курсу головний конкурент Орбана — лідер «Тиси», хоча навіть він не є в Угорщині «яскравим драйвером підтримки України».

Як розповів експерт, ще одним прикладом «іншої» Угорщини став відкритий лист до українського народу, який наприкінці червня створила угорська інтелігенція. В ньому угорські інтелектуали та громадські діячі висловили солідарність з українським народом й засудили антиукраїнську пропаганду уряду. 

Водночас колишній міністр закордонних справ України та керівник Центру дослідження росії Володимир Огризко наголошує, що Орбана обирають «не марсіани», а саме угорці, хоча тепер, каже дипломат, ситуація для нього погіршується:

«Угорське суспільство має опозиційного лідера, який чудово знає всю внутрішню кухню в “Фідес” і що там вариться всередині. Я думаю, що [Мадяр] має деякі речі, яких дуже боїться Орбан, коли вони вилізуть на поверхню. Я думаю, що Петер Мадяр зараз тримає це все в схованці й витягне в потрібний момент, коли вже почнуться реальні перегони. Отже, шанс на те, що Орбан програє більшість, мені здається, є цілком-цілком реальним».

Останнє березневе опитування дослідницького центру «21» свідчить, що Правоцентристська партія «Тиса» отримала підтримку 53% виборців. Тоді як Віктору Орбану та його партії «Фідес» віддали перевагу лише 39% респондентів.

Що для України означають ці вибори?

Угорщина — парламентська республіка, в якій традиційно прем'єром призначають саме лідера політсили, що отримала більшість у парламенті під час виборів. Тоді як президент виконує представницькі функції, зокрема, представляє державу на міжнародній арені.

Тож саме завдяки перемогам «Фідес» Орбан послідовно зберігав свою посаду. Якщо так станеться, що він і надалі залишиться премʼєром, то навряд слід мріяти про раптову зміну курсу щодо України після виборів. 

Володимир Огризко пригадав претензії Угорщини щодо національної меншини, а після того, як українська сторона погодилася працювати над цим, Будапешт почав говорити про загрози для Угорщини від членства України у ЄС та робити інші нападки в бік Києва.

«Угорська національна меншина — це була штучна тема, яка використовується поки вона була актуальною, щойно актуальність зникла, відразу з’явилися інші теми. І тому це не випадковість. Це лінія, це тенденція. Отже, якщо цей Кабінет будує свою діяльність на антиукраїнській політиці, то чекати, щоб він раптом змінив свою лінію, мені здається, це те, чого насправді нема і не буде», — зазначив колишній очільник МЗС. 

А от зміна влади була б вигідною для України та ЄС, адже це зняло б багато питань з блокування антиросійських санкцій, підтримки України, фінансування програм, наголосив аналітик Віталій Дячук.

Хоча, на думку Володимира Огризка, не слід ідеалізувати й Петера Мадяра:

«Не треба думати, що він завтра підніме український прапор над парламентом у Будапешті. Він так само угорський, ну, якщо не націоналіст, то у всякому разі політик, який не збирається надто сильно, мені здається, відступати від того, що робив Орбан, хоча і його риторика відносно України значно м’якіша, значно спокійніша».

На тому, що опозиційного політика передусім турбують інтереси Угорщини, наголошує і Станіслав Желіховський. Разом із тим експерт припустив: той рахуватиметься з думкою більшості європейських країн та інституцій. 

«Я думаю, що він еволюційним шляхом намагатиметься покращити ситуацію в країні й ось є сподівання, що й Україна так само уже не буде розглядатися оцією гіпотетичною новою владою як об’єкт для нападів і все ж таки, я думаю, що ми зможемо виробити таку плідну співпрацю, яка була б взаємовигідною для обох країн», — наголосив Станіслав Желіховський.