«У нас немає мандата». Як голод в Олешках укотре показав необхідність реформи ООН

Варто нагадати, що ця ООН була створена на зміну Лізі Націй, яка виявилася нездатною запобігти Другій світовій війні, тож у квітні 1946 року саморозпустилася.

Мета ООН — підтримувати та зміцнювати міжнародний мир і безпеку. Утім, станом на 2025 рік у світі зареєстровано 65 збройних конфліктів. Такі дані наводить Уппсальська програма даних про конфлікти (UCDP) при Уппсальському університеті. І це найвищий показник з початку ведення статистики у 1946 році.

Отже, мандат…

Україна готова проводити евакуацію з Олешок, Червоний Хрест також підготував усе необхідне й чекає відкриття гуманітарного коридору від росії, пояснив представник від України при Відділенні ООН Євгеній Цимбалюк. Ба більше, МКЧХ звертається до російської сторони двічі на тиждень і щоразу отримує відмову. 

З Євгенієм Цимбалюком ми мали двогодинну розмову про роботу української місії та ООН як інституції. Про Олешки, каже, говорять на засіданнях як офіційно, так і в кулуарах. Були зустрічі в тристоронньому форматі (між представниками делегацій України, США та росії). Україна через американців передавала повідомлення про потребу відкрити гуманітарний коридор. Також про можливість долучитися до допомоги під час евакуації кулуарно говорили з представниками Червоного Хреста, Міжнародної організації з міграції й комісаром з питань біженців.

Міжнародні гуманітарні організації не можуть самостійно зайти на окуповану територію, тому звертаються до ООН як головної світової інституції із забезпечення прав людини. 

Коли про необхідність термінової допомоги Олешкам ми заявили представникам Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні (СОІ), вони відповіли, що на збір і опрацювання фактів злочинів необхідний час, тож Олешки будуть включені в їхній звіт у березні. До того ж СОІ має мандат лише на написання звітів і передання їх до Ради ООН з прав людини та Генеральної Асамблеї ООН.  А фінансування наразі зменшилося, тож і поїздки безпосередньо в Україну для фіксації воєнних злочинів замість двох разів на рік тепер відбуваються один раз.

«Але ж люди помирають уже зараз», — казали ми, коли почули про березень.

Тоді один із комісарів (не називаємо його імені у зв’язку з домовленостями про те, що ця зустріч була не під запис) згадав про винятки, які вони робили.

«У 2022 році, на початку травня, ми отримали спеціальну резолюцію, у якій після того, як Рада з прав людини заслухала інформацію про звірства в Бучі, було сказано: “Ми просимо Комісію зараз поїхати до Бучі та інших районів”. Це приклад того, як міжнародна спільнота сказала: “Це настільки важливо, що зробімо щось швидко”. І ми підготували доповідь про Бучу настільки швидко, наскільки могли».

Утім, далі він знову заговорив про мандат, мовляв, Комісія може лише збирати докази, які важливі для судів у майбутньому, але в розгалуженій системі ООН є інституції, які можуть реагувати швидше, зокрема Управління верховного комісара ООН з прав людини (OHCHR).

Тож наступного дня hromadske пішло з питанням про допомогу Олешкам до OHCHR. Мовляв, ось ваш мандат дозволяє реагувати швидше, ви безпосередньо відповідаєте за права людини й не обмежені звітуванням двічі на рік, як СОІ. Але, як і в СОІ, в OHCHR мандат лише на фіксування порушень та створення звітів. До того ж вони не мають людей на місцях, тому дуже просять українських журналістів і громадські організації надсилати їм докази порушень прав людини. А щодо мандата безпосередньо надавати гуманітарну допомогу порадили звернутися до Управління ООН з координації гуманітарних справ  (OCHA) — вони мають такі можливості. Ми надіслали запит до OCHA, але відповіді поки так і не отримали.

Структура ООН дуже розгалужена, тому часто не зрозуміло, хто які повноваження має (або ж на що має мандат). Статут ООН офіційно виділяє шість основних органів: Генеральну Асамблею, Раду Безпеки, Економічну і Соціальну Раду (ЕКОСОР), Міжнародний суд, Секретаріат і Раду з опіки. Хоча остання призупинила свою діяльність у 1994 році. 

Якщо коротко, Генасамблея — це майданчик для дискусій, де представлені всі країни ООН. Її резолюції зазвичай не обов'язкові до виконання. Рада Безпеки відповідає за мир і безпеку, може ухвалювати обов’язкові рішення та запроваджувати санкції. Водночас п’ять її постійних членів — Китай, США, Франція, Сполучене Королівство та росія — мають право вето, яке може заблокувати це рішення. Інші основні органи відповідають за економічні й соціальні питання, міжнародне правосуддя та щоденну роботу Організації.

Утім, у системі ООН діють численні органи й механізми з окремими повноваженнями. Рада з прав людини (створена Генасамблеєю) розглядає порушення та створює механізми реагування, Комісія з розслідування України збирає докази порушень прав людини й розслідує їх, OHCHR документує порушення, OCHA координує гуманітарне реагування.

Окремо працюють гуманітарні структури, як-от Всесвітня продовольча програма ООН чи UNICEF (дитячий фонд ООН), які забезпечують продовольством і речами першої потреби.  

російська присутність в ООН

Насправді дуже важко вимагати справедливості щодо України, коли штаб-квартира Ради з прав людини пронизана російською присутністю. І це при тому, що її членство в Раді призупинено з квітня 2022 року, офіційно тут вона лише спостерігач. 

Проте в коридорах щодня чути російську мову, представники Білорусі виступають із заготовленими текстами з російськими наративами (про утиски російськомовних та гоніння вірян), а члени російської делегації курять просто під табличкою «Куріння заборонено», і ніхто не робить їм за це зауваження. 

А ще у дворі стоїть пам’ятник, подарований ООН Радянським Союзом у 1971 році, — «Успіхам людства в освоєнні космосу присвячується». Він є зменшеною копією московського монумента й водночас найбільшим пам’ятником на території Ради.

Просто поруч зі штаб-квартирою за високим парканом стоїть російське консульство. На відміну від працівників інших консульств, росіяни (і ще китайці) живуть безпосередньо на території. Найімовірніше, як тут дискутують, це зроблено для контролю працівників, щоб ті за межами консульства не піддавалися «західному» впливу. Виселити делегацію звідти в інше місце не можна, адже росіяни придбали цю будівлю, а не просто орендують її.

Окрім цього, на території штаб-квартири журналісти можуть орендувати собі офіси. Офіційно представників російських медіа тут немає, але я нарахувала п'ять офісів китайських медіа, а журналісти з інших країн не під запис кажуть, що ходять туди й росіяни.

І, як то кажуть, last but not least — генеральною директоркою Відділення ООН у Женеві (UNOG) є росіянка Тетяна Валова. Валова виконує переважно адміністративно-господарські та протокольні функції, вона не має права голосу на засіданнях Ради з прав людини чи інших органів і не може блокувати або ухвалювати резолюції. Проте російська пропаганда використовує факт її перебування на цій посаді для демонстрації того, що росія нібито зберігає позиції в керівництві ключових світових інституцій. 

Необхідність реформування організації

Про необхідність реформування ООН політики говорили неодноразово. Навіть під час загальних дебатів у межах Генеральної Асамблеї ООН президент Франції Емманюель Макрон у своїй промові закликав відновити дієздатність міжнародних інституцій і не допустити переходу світу до порядку, у якому визначальним стає право сили. 

«Питання, яке стоїть перед нами, дуже просто кажучи, полягає в тому, чи хочемо ми жити в цьому природному стані, зі своєрідним поверненням до законів джунглів, чи в цивілізованому міжнародному суспільстві», — сказав він.

Під час виступу він говорив і про реформування Ради Безпеки ООН, зокрема її розширення новими членами та підвищення здатності реагувати на масштабні порушення міжнародного права.

На сьогодні росія залишається постійним членом Ради Безпеки ООН — органу, на який покладена основна відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки. Це означає, що держава, яка веде війну проти України, має право вето в головному органі ООН, рішення якого можуть мати найбільш вагомі наслідки для міжнародної безпеки.

Щоб додати ложку меду в цю бочку дьогтю, варто відзначити, що ООН добре працює для подолання наслідків катастроф: саме через структури ООН, зокрема, Україна отримує міжнародну документацію злочинів, незалежні розслідування та моніторинг порушень прав людини. Резолюції, які ухвалюються, попри те, що не мають обовʼязкового характеру, необхідні, зокрема, для того, щоб міжнародні організації мали змогу надавати Україні фінансову допомогу. Але натепер у цієї величезної структури немає спроможності запобігати воєнізованим конфліктам та зупиняти їх — наприклад, війну в Україні загалом чи гуманітарну катастрофу в Олешках.