Вони — волонтери, які не могли залишити людей навколо без продуктів, ліків та житла. Вони спрямовували усі свої ресурси на допомогу. hromadske спільно з Українською Волонтерською Службою розповіло історії 5 волонтерів, які допомагали українцям в небезпечних умовах окупації.
Історії волонтерів, які допомагають в окупації
«Привезла дівчатам гумпакети — і в родильну кімнату». Волонтерка з Херсонщини, яка народила в окупації
«Нас ніби відрізали від чогось. Банкомати й магазини люди спустошили ще до початку березня. Наче життя стало на паузу», — пригадує Мія, мешканка окупованої території Херсонщини. Дівчина на третьому місяці вагітності почала волонтерити — їздила в місто і купувала товари, які замовляли люди. Згодом облаштувала мініштаб допомоги у себе вдома. Нещодавно Мію узяли «на підвал», дівчину побили, залишилися помітні садна під очима.
«Поїду з дітьми, куди б росіяни їх не повезли»: як директор дитячого центру беріг вихованців від окупантів
«Одного разу діти гуляли з вихователькою містом і почергово вигукували то “Оксано Петрівно”, то “Тітко Оксано”. На щастя, їх ніхто не здав». Аби врятувати дітей і не дати росіянам вивезти їх в росію, директор Центру соціально-психологічної реабілітації, що розташований у передмісті Херсона, переховував своїх вихованців усю окупацію.
«Нас врятувала донька»: волонтер — про патрулювання рідного Скадовська, виїзд з окупації та допомогу звільненому півдню
«Ми сподівалися, що ЗСУ десь поруч і треба їм допомагати. А як інакше?» — згадує житель Скадовська Євген. Торік 24 лютого вони із товаришами сформували патруль та охороняли місто, поки туди ще не приїхали російські військові. А коли в аптеках закінчилися медикаменти, Євген та його друзі почали доставляти ліки до міста.
«Бережу список маріупольців, про яких невідомо, живі вони чи ні». Як співзасновниця IT-стартапу координувала евакуацію
До 24 лютого вона допомагала здебільшого дітям-сиротам. Після вторгнення їй довелося і координувати евакуацію людей, і возити гуманітарку, і створювати прихисток для переселенців, де б ті могли працювати та заробляти собі на життя. Та хай у якому напрямі Оксана волонтерить, для неї найважливіше — задовольнити конкретні потреби тих, хто звертається по допомогу.
«Вислів “Мова — зброя наша” південь України підтвердив на собі».
Стефан зустрів повномасштабне вторгнення у рідній Новій Каховці, яку вже за кілька годин окупували російські війська. Згодом Стефан почав збирати гроші через Twitter та створив організацію «Хуманіті» для допомоги цивільним. Дивіться, як «організації з підвалу» вдалося допомогти 12–15 тисячам людей в окупації
Партнерський матеріал опубліковано на правах реклами. Проєкт реалізовано у співпраці з Українською Волонтерською Службою в межах програми Близькі. Українська Волонтерська Служба — це громадська організація, що розвиває культуру волонтерства по всій Україні. УВС підтримує волонтерів, зокрема в окупації, та допомагає організаціям будувати сталу й ефективну взаємодію з небайдужими громадянами.
