Роману Гринкевичу майже удвічі зменшили заставу, але продовжили тримання під вартою

Роман Гринкевич під час засідання суду щодо обрання йому запобіжного заходу, 22 січня 2024 року
Роман Гринкевич під час засідання суду щодо обрання йому запобіжного заходу, 22 січня 2024 рокуСиниця Олександр / УНІАН

Соломʼянський районний суд Києва продовжив запобіжний захід Роману Гринкевичу, якого підозрюють у постачанні неякісного одягу для ЗСУ, залишивши його під вартою до 14 лютого 2026 року. Водночас йому майже удвічі зменшили заставу — із 69 мільйонів 644 тисяч гривень до 34 мільйонів 822 тисяч гривень.

Про це повідомляє «Суспільне».

Адвокат Гринкевича просив суд застосувати більш м’який запобіжний захід — домашній арешт, покликаючись на те, що, за його словами, обвинувачення є необґрунтованими. Крім того, адвокат додав, що стан здоров’я бізнесмена у СІЗО погіршився.

«Роман утримується під вартою реально без вчинення кримінального правопорушення. Лише через тиск держави на бізнес, усунення конкурентів. Ми вже неодноразово доводили, що все обвинувачення будується на спотворенні, там сфальсифіковані та неправильні дані», — сказав адвокат.

Водночас прокурор наполягав, що обвинуваченому не варто обирати альтернативний запобіжний захід, оскільки він може спробувати виїхати за межі країни, позаяк має майно у Чехії, а також намагатися вплинути на свідків, зокрема, представників Міністерства оборони.

Зрештою,  суд постановив продовжити Гринкевичу строк тримання під вартою до 14 лютого 2026 року, а також зменшив розмір застави до 34,8 млн гривень.

Крім того, суд продовжив тримання під вартою іншим фігурантам у цій справі: Володимиру Тимківу, Віктору Кузьмінському, Андрію Колотилу.

У чому підозрюють Гринкевичів?

Романа Гринкевича, його батька Ігоря Гринкевича та ще трьох фігурантів підозрюють у постачанні для української армії неякісного одягу.

Ще у 2023 році ДБР порушило кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ: компанії львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича виграли 23 тендери на постачання Міноборони одягу на понад 1,5 мільярда гривень.

Слідчі встановили, що залучені компанії раніше займалися будівництвом і не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення і зберігання речового майна для потреб Міноборони. Це призвело до зриву постачання та збитків бюджету, за попередніми оцінками, на 1,2 мільярда гривень.

Так, правоохоронці виявили повне невиконання 6 контрактів. Щонайменше за 7 договорами підприємства поставили товар на склади військових частин лише в невеликій кількості, але отримали державні кошти за повне виконання зобов’язань. Також встановлено, що 8 договорів виконані із запізненням від 3 до 5 місяців.

За даними слідчих, Ігор Гринкевич пропонував хабар за допомогу з поверненням майна на території митного поста «Чайки» Київської митниці, яке вилучили в підконтрольних йому компаній під час розслідування. Його затримали 29 грудня 2023-го під час передачі коштів.

А Романа Гринкевича затримали 22 січня в Одесі, де він готувався перетнути кордон. ДБР пояснювало, що не могло раніше затримати Романа Гринкевича, бо не мало достатньо доказів для цього.

У результаті групі з п’яти людей на чолі з Гринкевичем оголосили підозри за ч. 5 ст. 190, ч. 1, 2 ст. 255 Кримінального кодексу України. Усіх їх взяли під варту.

Міністерство оборони на тлі скандалу розірвало всі контракти з компаніями Ігоря Гринкевича — останньою стала «Трейд лайнс рітейл». А його дружина, професорка Світлана Гринкевич, звільнилася з Львівської політехніки. Студенти вимагали відсторонити жінку від навчального процесу на період досудового розслідування справи щодо її чоловіка.