Безплатний проїзд у Києві. Чи реально та доречно це робити зараз?

Яка ситуація в Києві зараз?

Чи не щодня в мережі кияни діляться світлинами та відео заторів на дорогах. Подекуди людям доводиться йти через мости пішки, оскільки в громадський транспорт просто не можна влізти.

Щоб бодай частково зменшити затори, у столиці запровадили резервні схеми: рух трьома мостами — Південний, Північний, Патона — розподілили через Подільський мостовий перехід та Дарницький міст. 

У Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури заявили, що в Києві планують почати будівництво кількох понтонних переправ через Дніпро. Такі конструкції, за словами міністра Миколи Калашника, можна встановити «приблизно за три місяці». У перспективі розглядають і будівництво тунелю під річкою. 

Тим часом президент Зеленський доручив уряду підготувати «конкретні заходи» підтримки безперебійної роботи міського наземного транспорту, а також — представити програму безплатного проїзду.

Рішення викликало питання з кількох причин. По-перше, зауважує аналітикиня руху «ЧЕСНО» Ірина Корженкова, законодавство України не дає главі держави права ставити завдання уряду. А уряду — втручатися в роботу місцевого самоврядування, як-от у питання тарифів на міський транспорт.

Міський голова Віталій Кличко, який перебуває під постійною критикою щодо життєзабезпечення столиці, зокрема з боку Офісу президента, заявив, що саме на уряд має лягти завдання шукати кошти на цю програму.

«Може, уряд, перед тим, як знайде гроші на нову ідею, спочатку поверне заборговану Києву за 11 років субвенцію за безплатне перевезення пільговиків? А це вже понад 8 мільярдів гривень. Щороку громадський транспорт столиці, за кошти міського бюджету, перевозить понад 1 мільйон пасажирів, які “забезпечує” держава. З планом стійкості Києва центральна влада розібралася, вдало заблокувавши його на пів року. Тепер взялася за громадський транспорт…», — написав Кличко.

Звідки брати ресурси?

Безплатний проїзд у Києві обговорюють у Київській міській раді від початку повномасштабної війни, каже київська депутатка Алла Шлапак. Основне питання — хто буде це фінансувати. 

На її думку, зараз заяви про безплатний транспорт «не мають нічого спільного з реальністю». У міському бюджеті коштів на це немає, а жодних пропозицій щодо фінансового чи організаційного забезпечення цього процесу Київ від органів центральної влади не отримував.

«Усе впирається у фінансову спроможність міського бюджету компенсувати підприємствам надання цих послуг або отримання відповідної субвенції з державного бюджету України. Невідомо, хто компенсує ці кошти. До кінця року в бюджеті міста Києва точно цих коштів немає», — каже Алла Шлапак.

На її думку, зараз значно важливішим є покращення надання транспортних послуг. Йдеться про збільшення кількості та рухомого складу, і водіїв, які мають право керувати автобусами. Кличко каже, що додаткові автобуси в міста є — водіїв немає.

За даними міського голови, у Києві нині курсують 418 комунальних автобусів, на яких працюють 685 водіїв. Іще 114 маршрутів забезпечують приватні перевізники — це 680 маршруток. «Київпастранс» має в запасі 25 одиниць технічно справних автобусів, готових виїхати на лінії. Для цього треба знайти щонайменше 50 водіїв необхідної категорії D, які погодяться працювати без бронювання (через ліміт «Київпастранс» не може забронювати нових людей).

Депутатка Шлапак вказує на навчання для жінок, яких запрошують на роботу водійками. «Це більш актуально для міста з погляду якості надання послуг», — додає депутатка. 

Однак для повноцінної заміни роботи метро за кількістю пасажирів необхідно до 1020 автобусів, стверджує Кличко: «Очевидно, що наземний транспорт не може забезпечити регулярність руху метро, оскільки у транспортному потоці з приватними транспортними засобами».

Аліна Михайлова, депутатка Київради та чинна військовослужбовиця, наголошує на питанні справедливості: безплатний проїзд залишається однією з державних гарантій для учасників бойових дій. Якщо ж транспорт зроблять безоплатним для всіх, ця гарантія просто втратить будь-який сенс. 

«Спочатку треба зробити транспорт, який працює: прозорі правила для перевізників, реальний контроль техстану, маршрути, які швидко перебудовуються, коли зникає світло чи закривають міст. Порахувати, скільки це коштує. А вже потім говорити, платити за проїзд чи ні. Інакше будь-які фінанси, чи то державні, чи то міські, просто розчиняться в руках людей, яких ми потім побачимо на чергових плівках НАБУ», — додала вона. 

За пільги треба платити

За будь-яку пільгу потрібно буде платити, пояснює голова громадської організації «Пасажири Києва» Олександр Рак. Від початку повномасштабного вторгнення й до середини травня 2022-го громадський транспорт у Києві вже працював безоплатно. Тоді це, за словами Кличка, коштувало місту більш як пів мільярда гривень щомісяця. 

За підрахунками «Пасажирів Києва», за 2025 рік «Київпастранс» і київський метрополітен отримали по 1,5 млрд гривень виторгу від квитків, а ще 12 млрд гривень склали сукупно дотації з бюджету міста.

«Цього року ця сума буде ще більшою (хоч пасажиропотік дещо впав, вартість проїзду зросла), тож на компенсацію знадобиться значно більше грошей», — стверджує Олександр Рак.

На його думку, нині критично важливими є ремонт трамвайних колій, а також закупівля більш містких автобусів та тролейбусів. 

«Вибираючи між мільярдами на безплатний проїзд і мільярдами на інвестиції у громадський транспорт, вибір очевидний — це мають бути інвестиції. Особливо зараз, коли під час тривог перекривають рух метро через Дніпро, і саме наземний транспорт бере на себе весь удар, рятуючи перевезення.

Звісно, для пасажирів безплатний транспорт означав би менші витрати. У нас є чимало обґрунтованих претензій до того, як КМДА підвищувала тарифи та формувала сітку, повністю проігнорувавши наші пропозиції. Але запровадження повної безоплатності — точно не той шлях, який підтримає систему. Місто витратить кошти на компенсацію замість інвестицій, і ми отримаємо стрімке погіршення: техніка ставатиме «під паркан», випуски автобусів і тролейбусів скорочуватимуться, а колії ламатимуться дедалі частіше», — вважає голова ГО «Пасажири Києва».

Більш доречним, на думку Олександра Рака, для киян зараз було б зниження вартості довгострокових проїзних для тих, хто користується транспортом щодня. Також важливо запровадити безплатні пересадки між метро та наземними маршрутами під час повітряних тривог. 

hromadske звернулося із запитами до комунального підприємства «Київпастранс», КМДА та уряду з запитанням, чи дозволяє поточна ситуація зробити наземний транспорт Києва повністю безплатним для пасажирів.